Школи, енергетика, ветерани: чому підтримка USAID була важливою
А ще підтримували ветеранський рух та переселенців, реабілітацію, адаптацію та реінтеграцію. ЦНАП, боже, реформа з реформ! Дякуючи USAID. І ще мільйон прикладів, починаючи з реформи громад, місцевого самоврядування.
Через USAID йшло відшкодування заробітних плат українським вчителям, працівникам охорони здоров’я, держапарату. Все, щоб підтримати основу управління держави. Мільярди гуманітарної підтримки вразливим верствам населення.
Але тепер "буде краще", настане рай, адже єдине, що заважало нам добре жити – це українці. І американські гроші. Тепер буде краще! Тепер у нас будуть тільки російські гроші – в суспільстві, в інформаційному просторі. Тепер ми переможемо.
А насправді – всім суспільством зробимо великий крок назад. Не задумуючись. Не оцінюючи ефект. Не усвідомлюючи до кінця, що насправді відбулось. Чи будемо платити вчителям? Так, менше витратимо на зброю. Чи будемо відбудовувати школи та енергетику? Так, менше витратимо на зброю. І так далі.
Адже так? Це сценарій перемоги?
А ще ці погані грантожери, які робили лінії підтримки для людей, які хотіли відійти. Або створювали простір для ветеранів, де жодна сука ніколи не скаже "ми тєбя туда не посилалі". Можна й без них. Навіщо вони? Якось проживем!
Скільки грошей ви донатите на організацію, яка підтримує ветеранів? Ніскільки? А на психологічні лінії підтримки? Ніскільки? А скільки з вас донатять ЦПК чи сотням подібних організацій, щоб вони не здались і не забили хуй на все це, щоб жити своє найкраще життя?
Чи спалений будинок Віталія, розслідування Бігуса з постійним ризиком стати новим Гонгадзе – ви готові їх замінити собою? Підняти прапор? Організувати ГО та боротись? Ризикувати життям, майном? Ні? Не готові?
Світ злий. Та гірше за злобу – байдужість. Ми так хочемо перемог, що готові за тріумф сприймати навіть падіння громадянського та державного секторів. Ура, ура. Під крики ідіотів ми залишаємось в пітьмі. І радіємо. Тєпєр будєм жіть.
Дорогі грантожери. Я вас всіх обіймаю. Тримайтесь. Вам ніколи не було легко. Та саме ви змусили країну мінятись. Через свої проекти. Історії. Та кейси. Зла сіра маса завжди буде проти вас. Ви завжди будете в інформаційній меншості. Завжди!
Але просто знайте. Вашу роботу цінують. Нехай тільки такі, як я. Але ваша робота потрібна. Тому зараз буду по черзі на все, що бачу, оформлювати підписки. Краще мій пасок затягнеться більше, ніж ви впадете. Бийтеся. Йдіть до аудиторії. Вас підтримають. Не всі, але ті, кому не байдуже. Прямо зараз запускайте з коліс пейволи. Прямо зараз запускайте донатні системи. Прямо зараз йдіть і бийтеся. Ви потрібні українцям.