Святкові шикування під вогнем: бездумність, що коштує життя

Війна скоро піде на своє 5-е коло, за цей час уже було кілька трагічних прильотів під час "святкових шикувань" – а ця довбограйна совєтчина далі сидить у головах воєначальників-м’ясників.

Які можуть бути "святкові шикування" на відкритому пляцу в місці, куди Іскандер прилітає за 1 хв, вмикай ти повітряну тривогу чи не вмикай.

Які можуть бути крупні скупчення особового складу недалеко від фронту в умовах, коли за такими подарунками цілодобово полюють розвідувальні дрони ворога й миттєво доповідають.

Які можуть бути церемонії нагородження в сам розпал найгіршої, безуспішної для нас фази війни, коли просування за останні 2 роки демонструє лише ворог.

До сраки всю цю радянщину з їхніми "грамотами", "подяками" та іншою поліграфічною туфтою в рамочці. Люди відважно пройшли фронт і передову – щоб загинути під час нагородження з клешень високопоставлених армійських довбнів. На видному місці. Либонь, ще й з оркестром.

На які результати війни можна розраховувати під таким "високопрофесійним" керівництвом?

А потім тіла загиблих будуть зустрічати навколішки й посипати труни трояндовими пелюстками. І збирати підписи під петиціями про присвоєння звання Героя (посмертно). І ніхто й слова кривого не скаже на нашу рідненьку бездумність, яка вбиває не гірше ворога.