Студентам приготуватися: Чи мобілізують здобувачів вищої освіти і хто має право на відстрочку
RegioNews розбирався, які зміни можуть очікувати на студентів у плані мобілізації, а заразом з’ясував, хто за законом має право на відстрочку від призову під час мобілізаційних заходів.
У Верховні Раді вирішили, що забагато військовозобов’язаних стають студентами
Зараз у Верховній Раді на розгляді перебуває законопроєкт про внесення змін до статті 23 закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Саме ця стаття даного закону регламентує, хто може отримати відстрочку від мобілізації.
У пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що багато військовозобов’язаних після 24 лютого 2022 року задля уникнення призову до лав армії вступили до навчальних закладів. Причому, підкреслюється, що багато чоловіків здобувають рівень освіти, який є рівним, а в більшості випадків є навіть нижчим за раніше отриманий освітній рівень. Умовно кажучи, військовозобов’язаний свого часу отримав вищу освіту за рівнем магістра, але після початку повномасштабного вторгнення, щоб не бути призваним до війська, вступив навчатися за рівнем бакалавра. Бувають навіть випадки, коли військовозобов’язаний, маючи вищу освіту, вступає до коледжу або навіть ПТУ і в такому разі його не можуть мобілізувати за законом.
Отже, розробники законопроєкту кажуть, що у 2022 році до закладів освіти зараховано на навчання 106 771 вступників чоловічої статі призовного віку, які розпочали здобувати рівень освіти, що є рівнозначним, або є нижчим за здобутий рівень попередньої освіти. Причому, зазначається, що цього року більше чоловіків призовного віку почали вступати до вишів у порівнянні з минулим роком. Станом на кінець літа таких чоловіків вже нараховувалось більше 74 тисяч, але слід враховувати, що вступна кампанія триває аж до 30 листопада. Тобто, є ймовірність, що військовозобов’язаних, що вступають до навчальних закладів аби не йти до війська, як стверджують автори законопроєкту, буде ще більше ніж минулого року. Тому, законотворці, як кажуть, вирішили "прикрити лавочку".
Які головні зміни пропонуються у "студентському" законопроєкті
Отже, зараз військовозобов’язаного не можуть призвати до війська, якщо він здобуває професійну або професійно-технічну освіту, фахову передвищу та вищу освіти. Також це стосується асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Автори законопроєкту пропонують надавати відстрочку від мобілізації лише тим чоловікам, які здобувають рівень освіти, що є вищим за той рівень, який вже був здобутий раніше. І головна фішка законопроєкту: не призиватимуть студентів, якщо навчання було розпочато не пізніше року досягнення здобувачем освіти 30-річного віку.
Тобто, якщо зараз, умовно кажучи, чоловік 33 років почав навчатися на бакалавра, маючи за плечами вже здобутий диплом магістра, то його не мають права призивати до війська. В разі прийняття законопроєкту, таким чоловікам відстрочка не надаватиметься, адже, по-перше, на момент вступу їм вже було за 30 років, а ще вони порушили послідовність здобуття освіти, що визначено законом "Про освіту" — спочатку здобувається освіта за рівнем бакалавра, а потім — магістра, а не навпаки.
До того ж із статті 23 чинного закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з переліку тих, хто має право на відстрочку пропонують прибрати асистентів-стажистів та аспірантів, а залишити лише докторантів. Таким чином асистенти-стажисти та аспіранти автоматично прирівнюються до здобувачів вищої освіти, а тому для них діятиме правило вступу до 30 років. Таким чином, в разі прийняття законопроєкту, якщо чоловік, якому виповнилося 32 роки на момент вступу до аспірантури, він не матиме права на відстрочку від проходження військової служби.
Також законопроєкт покликаний повернути можливість відстрочки від військової служби під час мобілізації педагогічними працівниками закладів фахової передвищої освіти. Хоча, до квітня 2022 року у цієї категорії педагогів можливість відстрочки була, але її прибрали під час внесення парламентом змін до статті 23 закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Тому, щоб не порушувати освітній процес, автори законопроєкту пропонують повернути право педагогам закладів фахової передвищої освіти мати право на відстрочку. Додамо, що таких працівників чоловічої статі у віці до 60 років налічується трохи більше 4 тисяч по усій країні і викладають вони у 740 навчальних закладах, де навчаються понад 330 тисяч осіб.
І ще про студентів та мобілізацію. На багатьох спеціалізованих сайтах, де адвокати та юристи діляться своїми практиками щодо мобілізації військовозобов’язаних, досить багато наступних дописів. Наприклад, юристи нагадують, що військовозобов’язаного можуть мобілізувати у проміжний час між здобуттям різних рівнів освіти. Скажімо, студент отримав диплом бакалавра, а зазвичай це відбувається на початку липня. Після цього особа хоче вступити на магістратуру, але зарахування до лав студентів відбувається або в самому кінці серпня або взагалі на початку вересня. Тобто, у ці два місяці від моменту здобуття освітнього рівня бакалавра і до вступу на магістратуру особа є абітурієнтом, а така категорія не має права на відстрочку і як наслідок такі особи-абітурієнти можуть бути мобілізовані.
Право на відстрочку можна отримати тільки у ТЦК
Тепер детально розглянемо, хто має право не бути мобілізованим на військову службу, отримавши відстрочку. Вона надається будь-якому військовозобов’язаному, який підтвердив підставу для відстрочки, а надається вона за рішенням Територіального центру комплектування (ТЦК).
Загалом відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації регламентується все тією ж статтею 23 закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Насамперед на службу до війська не призивають чоловіків, яких визнано особами з інвалідністю, або ж якщо відповідно до висновку військово-лікарської комісії військовозобов’язаний визнаний тимчасово непридатним до військової служби за станом здоров’я, то йому дають відстрочку на термін до шести місяців з наступним проходженням ВЛК.
В яких випадках діти дають право батькові не мобілізовуватися
Не заберуть до війська чоловіків у яких на утриманні перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Це також стосується чоловіків, які самостійно виховують дитину або ж кілька дітей віком до 18 років.
Також відстрочку отримують чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі на вихованні яких перебуває дитина з інвалідністю віком до 18 років.
Якщо ж дитина не визнана особою з інвалідністю, але має досить серйозні захворювання чи вродженні вади, її батько, опікун, піклувальник, прийомний батько, батьки-вихователі теж не будуть призвані до війська. Йдеться про наступні хвороби чи вади дитини: тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги, що підтверджується відповідним документом.
Не слід боятися ТЦК і чоловікам, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи. Відстрочку надають і в тому випадку, якщо чоловік є усиновителем або опікуном, прийомним батьком, який утримує дітей-сиріт або дітей, що позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років.
Опіка над людьми з інвалідністю
Не візьмуть на службу чоловіка, який постійно доглядає за хворою дружиною, або ж за дитиною. Також до цієї категорії відносять догляд за своїми батьками або ж батьками дружини. Проте, у цих випадках потрібно мати на руках висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії відповідного медзакладу, що дійсно підтвердить потребу постійного догляду за особою.
До категорії чоловіків, яких не призивають до армії навіть під час мобілізації відносять і тих, хто має дружину зі статусом "особа з інвалідністю".
Приводом до відстрочки є і один з батьків, або ж батьків дружини, що має інвалідність I чи II групи. Проте, тут є нюанс: відстрочка надається чоловікові, якщо такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати. Простіше кажучи, якщо у батьків, що мають інвалідність I чи II групи є донька та син, то саме донька може за ними доглядати, а сина мобілізують.
Якщо військовозобов’язаний є опікуном особи з інвалідністю, або ж особи, що судом визнана недієздатною, то такого чоловіка не мобілізують. Також призову не підлягають наступні особи, які: зайняті постійним доглядом за людиною з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду. Втім, відстрочку військово-зобов’язаному надають лише у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати догляд за вищеперерахованими особами.
До війська не йдуть усі, хто служать в різноманітних органах безпеки
Не призивають навіть під час мобілізації чоловіків, які вже працюють у різноманітних структурах Міністерства оборони України: підприємствах, установах та організаціях або ж військових частинах. Це ж стосується і працівників: Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України.
Також не підлягає призову чоловік, якщо він має неповнолітню дитину і його дружина вже задіяна в обороні держави. Про студентів, яких не можна призивати згадувалось вище, але також на відстрочку від мобілізації мають право наукові, науково-педагогічні, педагогічні працівники, але якщо вони працюють в наукових установах і організаціях, закладах вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти. Причому, працювати вони мають не менш як на 0,75 ставки.
Родича військового, що загинув в АТО, не мобілізують
Призову до війська не підлягають чоловіки або жінки, якщо їхні близькі родичі загинули або ж пропали безвісти під час проведення АТО. Але тут є багато нюансів. По-перше, слід роз’яснити, хто вважається близькими родичами. Це може бути чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра.
По-друге, уточнимо які категорії громадян, що загинули або пропали безвісти під час АТО, є приводом для відстрочки від служби їхнім близьким родичам. Йдеться насамперед про військових або ж представників різноманітних формувань, що обороняли державу і мали статус офіційних. Також це можуть бути працівники різноманітних підприємств, які залучалися до проведення АТО. Крім цього, це стосується добровольців, що стали на захист держави у складі добровольчих формувань, але за умови, що в подальшому такі формування були включені до офіційних військових формувань. Це стосується і добровольців, які входили до формувань, що не були згодом включені до офіційних військових формувань, але під час АТО разом виконували бойові завдання.
Згідно закону, не призивають до лав оборони держави чоловіків, чиї близькі родичі загинули або ж пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Або ж якщо особи є близькими родичами людей, які загинули або пропали безвісти під час оборони країни від збройної агресії РФ в момент дії воєнного стану.
Повістки та мобілізація: Як працюють ВЛК і з якими хворобами визнають непридатним до служби
Бронювання військовозобов’язаних
У Законі "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є також цілий розділ щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.
Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування різноманітних органів в яких вони працюють. Щоб потрапити під так звану бронь потрібно працювати, наприклад, на підприємствах чи у різноманітних установах, що виробляють товари, надають послуги або виконують роботи, що необхідні для потреб ЗСУ, а також інших військових формувань.
Також бронюванню підлягають особи, які працюють на підприємствах або ж в організаціях, що є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії за якими те чи інше підприємство визнається таким, що є критично важливими, визначаються окремою постановою Кабміну. Для прикладу, від мобілізації можуть бути звільнені чоловіки, що працюють на підприємствах, які надають опалення та гарячу воду у домівки містян. Такі підприємства відносять до критичної інфраструктури.
Бронь мають і військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, органах місцевого самоврядування. Але і тут є нюанс: потрібно довести, що без того чи іншого військовозобов’язаного не відбуватиметься функціонування зазначених органів. Звісно, не можуть бути мобілізовані і народні депутати.
