UA | RU
07 травня 2021, 14:10 1185

Тігіпко 2.0. Навіщо Колесніков створює нову партію

Як жартують обізнані люди, з будь-яких політпроєктів, які досі організовував Борис Колесніков, все одно і дуже швидко виходила та ж Партія регіонів
Як жартують обізнані люди, з будь-яких політпроєктів, які досі організовував Борис Колесніков, все одно і дуже швидко виходила та ж Партія регіонів
opposition.com.ua

Полку нових українських партій прибуло, що стало певною політичною сенсацією останніх святкових днів. Точніше, презентація даної партії ще попереду: її установчий з'їзд запланований приблизно на кінець травня-початок червня

Втім у цього політичного проєкту вже є конкретна назва, більш-менш зрозумілі цілі, завдання і орієнтири по ареалу свого поширення, а головне – є лідер. І це не якесь там "нове обличчя", мода на що в Україні явно добігла кінця, а добре відомий в країні політик. А саме: нардеп кількох скликань від Партії регіонів та від "Опозиційного блоку", а також колишній віцепрем'єр з питань підготовки та проведення Євро-2012 та ексміністр інфраструктури Борис Колесніков.

Буде така партія

"Я дійсно займаюся створенням нового політичного проєкту. Він буде називатися "Україна – наш дім". Його основна ідея - зібрати кращих людей з усіх сфер: промислового та аграрного сектору, сфери інформаційних технологій, медицини, освіти, соціальної сфери, малого та середнього бізнесу. Ідея створити таку партію у мене виникла давно, тому що останнім часом в українській політиці гостро відчувається дефіцит професійних селфмейд-людей, і політична сила, над якою я працюю, готова їх запропонувати", - заявив у коментарі " Радіо Свобода" сам Колесніков.

Тим самим прямо підтвердив, що крім бізнесу, хокею та благодійності його все ж цікавить повернення у велику політику. Ясна річ, що його майбутня партія, яка прагне, звичайно ж, подолати прохідний бар'єр на наступних парламентських виборах, дефіциту у фінансових ресурсах мати, швидше за все, не буде. Адже сам Борис Вікторович є великим підприємцем.

Плюс має достатню кількість небідних товаришів і друзів, один з яких – найбагатший українець Рінат Ахметов, що володіє до того ж серйозним медіаресурсом. Щоправда, Рінат Леонідович тут же публічно відреагував на подібні припущення словами: "Ніякими новими або старими політичними проєктами я займатися не буду".

А ось що стосується суто організаційних ресурсів нового політпроєкту, то в рішенні такого рівняння - ще занадто багато невідомих. До речі, у своєму коментарі журналістам Колесніков також в загальних рисах назвав можливий склад майбутніх однопартійців: "У нас є фахівці і зі Львова, з Ужгорода, і з Луцька, і з Вінниці, і з Одеси, і з Харкова, і з Дніпра. З "Опозиційного блоку" в партії поки немає нікого, а з Партії регіонів – кілька людей. Конкретні прізвища ви зможете дізнатися на з'їзді. Щодо потенційних виборців, то вони у нас є скрізь: десь більше, десь - менше. Але скрізь, від студентства до пенсіонерів". Втім, навіть такий мінімум озвученої Колесніковим інформації говорить багато про що.

Три перших висновки

По-перше, цілком очевидно, що той же Львів, Луцьк або Вінниця були названі ним просто для широти географії – ні на Заході, ні в центрі країни будь-який проєкт екс-"регіоналів" не злітає апріорі. Зате східні і південні області в планах організаторів політичної сили "Україна - наш дім", судячи з усього, повинні справді стати її базовими регіонами.

По-друге, у Колеснікова і його поки неназваних соратників - явна ставка на ту дуже широку частину українських виборців, що розчарувалися своїм попереднім вибором на користь "нових облич", уособленням яких є як правляча в країні партія "Слуга народу", так і сам її фактичний лідер, президент Володимир Зеленський.

Тобто буквально з кожним днем все більше українців приходять до висновку, що однією політичною новизною, так би мовити, "ситий не будеш" – потрібен професіоналізм в державному управлінні з відповідним успішним досвідом. І задоволення даного свіжого суспільного запиту дійсно стане однією з магістральних тем політичної конкуренції за голоси електорату в найближчий час.

Тим не менш, народна втома від старих партій, які зуміли зберегти свої позиції у Верховній Раді після виборів-2019, нікуди не випарувалася. І це, по-третє. Більше того, багатьом добряче набридла вся ця заідеологізована метушня навколо тривалої "битви за геополітику" , на двох полюсах якої - "Європейська солідарність" колишнього президента Петра Порошенка і ОПЗЖ Юрія Бойка і Віктора Медведчука.

При цьому людей реально цікавить зовсім інше - які у них зарплати і пенсії, як впоратися зі зростанням комунальних тарифів і цін на найнеобхідніше, як бути з безробіттям і проблемами у сфері охорони здоров'я, що загострилися під час нинішньої коронавірусної пандемії з її постійними локдаунами, тощо.

Одним словом, українці хочуть елементарного вирішення нагальних проблем з підвищення власного добробуту, а не якихось віртуальних зовнішньополітичних звершень, які, як відомо, "на хліб не намажеш". Але чи зможе "Україна – наш дім" Колеснікова запропонувати щось реальне і конкретне в цьому напрямку – те ще питання.

Шляхом Тігіпка і "Нашого краю"

За великим рахунком, вже на самому старті політична сила Колеснікова не дає електорату нічого нового, а йде давно перевіреним і не зовсім успішним шляхом. До того ж, як жартують обізнані люди, з будь-яких політпроєктів, які досі організовував Борис Вікторович, все одно і дуже швидко виходила та ж Партія регіонів. У всіх сенсах, тільки в профіль.

Також напрошуються інші аналогічні "історії успіху". У 2014 році Сергій Тігіпко вже намагався створити схожий проєкт на руїнах, знову ж таки, ПР. У "Сильній Україні" об'єдналися кілька десятків відомих людей і усіляких регіональних лідерів, але на позачергових виборах до парламенту бар'єр в 5% подоланий не був, про партію Тігіпка незабаром просто забули, а її активні учасники розбіглися, хто куди.

У 2015-му партія "Наш край", також створена колишніми "регіоналами", намагалася теж об'єднати регіональних лідерів з усієї України під однією вивіскою, щоправда, це робилося під місцеві вибори. Тоді в політсилі заявляли, що їм вдалося "мобілізувати" понад 60 мерів з усіх українських областей. Частково ця ставка спрацювала, і місцеві вибори-2015 завдяки адмінресурсу, негласно спущеному тоді Банковою, і особистій харизмі окремих учасників проєкту партія пройшла більш-менш нормально.

За кількістю депутатів у місцевих органах влади за результатами виборів "Наш край" посів почесне третє місце (10,14% від усіх). Однак говорити про серйозні успіхи в масштабах країни не доводиться. Адже вже на дострокових парламентських виборах влітку 2019 року нардепами від "Нашого краю" стали лише три партійні представники: Антон Кіссе, Валерій Давиденко і Сергій Шахов.

Так що поки загадкою залишається те, що саме зможе запропонувати Колесніков і його однодумці в якості фундаменту нової партії. Адже регіональна еліта найбільш зацікавлена тільки в одному - збереженні своєї влади на місцях. І максимум, що світило "Україні – наш дім" при таких розкладах, – провести на наступних виборах до Верховної Ради (як це сталося з провальними для "Опоблоку" виборами-2019) кілька місцевих лідерів по мажоритарних округах.

Якщо б не "проклятий" новий Виборчий кодекс, за яким майбутні парламентські вибори відбуватимуться за пропорційною системою з відкритими регіональними списками. Тобто в Раду потраплять тільки партії, які подолали п'ятивідсотковий загальнонаціональний бар'єр.


 
Підписуйтесь на RegioNews

Натисніть «Подобається», щоб читати
Regionews.ua в Facebook