UA | RU
21 серпня 2020, 13:00 2126

"Баба-вогонь" чи знову айтішник Сєнкевич. Що готують Миколаєву прийдешні мерські вибори

Якби місцеві вибори проходили минулого року, то можна було однозначно сказати, що мером Миколаєва став би представник/представниця провладної «Слуги народу». Переміг, можливо, й манекен, на якому б наклеїли прапорець «Зе» – настільки тоді велика була підтримка Володимира Зеленського тут
Якби місцеві вибори проходили минулого року, то можна було однозначно сказати, що мером Миколаєва став би представник/представниця провладної «Слуги народу». Переміг, можливо, й манекен, на якому б наклеїли прапорець «Зе» – настільки тоді велика була підтримка Володимира Зеленського тут

Та час, як відомо, розставляє все на свої місця, а "слуги" за цей рік встигли так розгубити свій рейтинг, що зараз уже однозначно не можна сказати, чи буде в Миколаєві новий мер. Цілком можливо, що обійдемось колишнім і переоберемо його знову.

Як з’ясував RegioNews, за два ж місяці до виборів сказати можна лише одне – нічого ще не вирішено, і шанси є, як мінімум, у трьох, якщо навіть не чотирьох кандидатів. Але про все по-черзі.

Сєнкевич. Тут і зараз

Нинішній мер міста за різними опитуваннями і загальним настроєм містян має поки що найвищий рейтинг серед кандидатів у градоначальники. Про свої амбіції він заявив найпершим і не приховував їх. До нього жителі міста ставляться або з відвертою злістю, або з любов’ю. І обидві сторони можна зрозуміти, адже у місті далеко все не слава Богу: за рівнем МАФизації (розміщенням всіляких ларьочків, будочок тощо) Миколаїв займає впевнені лідируючі позиції серед інших обласних центрів. Дійшло навіть до того, що очільник МВС Арсен Аваков під час приїзду в місто присоромив місцеву владу, назвавши Миколаїв "Шанхаєм".

"Ваш регіон – це місто кіосків. Це те, що я сказав Давиду (Арахамії), коли ми їхали в авто. Це обурливо і не варте цього гідного міста. Всі ваші центральні вулиці перетворилися в Шанхай – суцільні кіоски, побудови якісь", - недвозначно висловився Аваков.

Що ж стосується партійної приналежності, то тут Олександр Сєнкевич був у відверто програшній позиції після того, як перед виборами президента заявив, що більше симпатизує тодішньому гаранту – Петру Порошенку. Відтак із "слугами" уже не домовишся, із "Самопомочі", з якою переміг п’ять років тому, він вийшов, а інші партії мали на той час мізерний рівень підтримки.

Однак пізніше Сєнкевич приєднався до "Пропозиції", де він разом із мером Дніпра Борисом Філатовим - зараз єдині більш-менш відомі персони, але ця партійна структура більше для галочки.

Саме тому Сєнкевич вирішив використовувати, по-суті, єдиний свій козир – адмінресурс. Саме акуратно перед виборами у місті завершать кілька справді масштабних проєктів, головний із яких – водопровід у віддалений мікрорайон Варварівка. Там централізованого водопостачання не було ніколи. Це ми вже мовчимо про кілька великих скверів і, звісно, Соборну площу, яку не можуть побудувати уже більше року, а обійшлась міському бюджету ця плиткова краса в майже 100 млн грн.

Також шансів на переобрання Сєнкевичу підкидають і його конкуренти, які, на відміну від мера, почали крутити павутиння політики, переходячи від одних партій до інших.

"Баба-агонь" або можлива перша мер-жінка для Миколаєва

Миколаївський осередок "Слуга народу" із своїм кандидатом у мери визначився - це та сама "баба-вогонь" Тетяна Домбровська, про яку так захоплено говорив голова партії Олександр Корнієнко, а потім ще вибачався по кілька разів. Не знаю, як щодо "300 зустрічей на окрузі", але плітки про Домбровську як кандидата від "слуг" ходили давно.

Та й сама вона зробила доволі хитро: ще за кілька місяців до оголошення своїх намірів запустила власний YouTube-канал "Туристичний Миколаїв". Там вона встигла наштампувати кілька відео про цікаві візитівки Миколаєва, паралельно обклеївши бордами із собою половину міста. Не соромились гроші вкидати й на рекламу в соцмережах: Facebook, Instagram, YouTube - скрізь Домбровська. Все для того, щоб люди запам’ятали її обличчя і прізвище. Власне, mission complete.

Цікаво, що миколаївці знають Домбровську далеко не лише як проповідника туризму, ні. Тут її іноді називають по-іншому – "мусорная королева". Чому? Все через те, що вона так чи інакше має відношення до однієї відомої клінінгової компанії, яка часто отримувала тендери від міськради, і про роботу якої поганого можна сказати достатньо.

Можна згадати й інший епізод, про який сама Домбровська певно хоче забути. Кілька років тому камери відеоспостереження у ТРЦ зафіксували, як вона дала ляпаса неповнолітньому, який начебто чимось образив її сина. Мінус в карму.

Наступний "зашквар" з Домбровською стався нещодавно. В одній із своїх "туристичних" брошурок її команда якось підозріло заретушувала окупований Крим, наче він - і не частина України зовсім.

Щодо шансів її на виборах, то вони насправді туманні. Єдиний, хто може допомогти їй стати мером – особисто Зеленський, фантомні болі від рейтингу якого досі дають надію "слугам". Більш того, у правлячій партії захотіли, щоб президент приїхав у Миколаїв та показав пальчиком на свого кандидата, і тоді, можливо, люди повірять. Зрештою, так воно сьогодні й сталося.

Опозиційні війни

Якщо дії Сєнкевича й Домбровської мали більш-менш прогнозований характер, то те, що наразі відбувається в місцевому осередку ОПЗЖ, ніяк по-іншому, як війною й назвати не можна.

На початку весни єдиною політичною фігурою, яка могла б нав’язати конкуренцію Сєнкевичу зі своїм рейтингом, був нардеп двох попередніх скликань Артем Ільюк (колишній "регіонал", людина, яка голосувала за так звані "диктаторські закони" 16 січня 2014 року).

Коли Ільюк побачив свій високий рейтинг, він вирішив підняти його ще вище, приєднавшись до місцевої ОПЗЖ, котра зараз набирає ледь не більше симпатій в Миколаєві, аніж "Слуга народу". Варто сказати, що у нього цей фінт вухами майже вийшов. Під час приїзду одного з лідерів партії Юрія Бойка його супроводжував саме Ільюк.

Здавалось, справа виконана, але щось пішло не так. І прізвище цього "не так" для миколаївців старшого віку – не просто слово, а уособлення цілої епохи. Йдеться про Владислава Чайку - сина Володимира Чайки, якого обирали мером на чотири терміни, а загалом міським головою він був 13 років аж до своєї смерті у березні 2013 року.

Власне, прізвище – це єдине, на чому може "виїхати" його син Владислав, адже харизмою, вмінням говорити та вести дискусії його природа нагородила зовсім не так, як покійного батька. Та й те, що ледь не половина згаданих уже МАФів належать саме йому, також рейтингу не додає.

Сам Чайка-молодший публічно ніде не говорить, що веде переговори з ОПЗЖ, навіть кампанію власну веде сам (вона, до речі, прославилась плагіатом, адже обрав він слоган "Зробимо Миколаїв великим знову", який явно запозичений у пана Дональда Трампа з його "Make America great again").

Та нещодавно представники ОПЗЖ в області підтвердили, що вони ведуть перемовини з Чайкою.

Тут варто додати, що Чайка має ще один козир у вигляді спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, який одружений із сестрою Владислава. Подейкували навіть, що Чайка піде на вибори від "слуг", але цей варіант був зі самого початку утопічним.

А щодо Ільюка, то він, здається, і сам уже визнав, що кандидатом від ОПЗЖ йому не бути, і запустив нові борди по місту, в яких заявив, що "Моя команда – Миколаїв" без усіляких партійних прив’язок. Проте є великі сумніви, що це допоможе, адже рейтинг його за ці кілька місяців добряче "просів".

Причому такі перипетії не додали рейтингу ні Ільюку, ні Чайці, ні навіть ОПЗЖ. А єдиний, хто від цієї всієї ситуації явно отримує дивіденди, – це Сєнкевич.

Читайте більше новин на нашому телеграм-каналі
Підписуйтесь на RegioNews