Довбане чи не довбане: ринок чекає на "маленьку переможну війну" Трампа

Бо занадто багато літаків і кораблів американців вже зосередилось біля Ірану. І занадто низький рейтинг Трампа, щоб не скористатись такою приємною нагодою, як маленька побєдоносна війна. Тим більше, що з Венесуелою вийшло так вдало, що навіть пів світу тепер вивчають слово дискомбобулятор і намагаються не сплутати його з бульбулятором.

Тому на цих вихідних, а вже з суботи готовність буде повна, якщо вірить різним інсайдерам, світ спекулянтів, особливо тих, хто торгує нафтою, буде дуже уважно слідкувати за споживанням піци в деяких районах Вашингтону. І буде це робити від суботи і до весни, бо як завжди маємо перспективу 2-3 тижнів, коли щось має вирішитись.

Туди ж будуть дивитись і валютні спекулянти. Не просто так долар за останній час укріпився відносно євро і ранок п'ятниці починає на рівні 1,176, хоча нещодавно доходив до 1,2. А барель бренту знову на своїх локальних максимумах. В четвер на тлі чергових розмов про бомбометання нафта підстрибнула на 2% і ранок п'ятниці починає на рівні 72 долари за барель. Все ж таки війна в Затоці (не плутати із Затокою в одеський області) ніколи не сприяла зниженню цін на бензин і це чи не єдине, що може зараз зупинити Трампа від бомбометань.

Тим більше, що постріляти то можна, але що робити далі абсолютно не ясно. Так що ринок робить ставки, здасть Трамп назад чи ні.

Ринок американських акцій поки що не визначився, добре це чи погано. Ринок в принципі не може знайти в собі сили рухатись чи вгору чи вниз ще з жовтня, тупцюючи майже на одному місці. Останнім часом індекси відчувають дивний тиск з боку штучного інтелекту.

З одного боку, майже все економічне зростання яке відбувається, забезпечується інвестиціями в розбудову того самого штучного інтелекту. А він справжній ненажера. Окрім нього американська економіка стагнує, різко скоротивши у 2025 році створення робочих місць. Не дуже відповідаючи назві "золотої ери", яка, як відомо, вже рік як панує у США. Ця розбудова штучного інтелекту коштує капіталізації американським виробникам програмного забезпечення. Які, на думку ринку, мають стати першою жертвою Скайнету.

В січні сегмент ринку виробників програмного забезпечення впав на 14,5%. Що стало найгіршим місяцем для сектору з кризи 2008 року. В лютому падіння досягло приблизно 10% і тільки останнім часом намагається встати з колін. Компанії навіть поспішають опублікувати свою звітність, випереджаючи графік, доводячи інвесторам, що нічого страшного через цей штучний інтелект з ними не відбувається і не треба вірити в новітні міфи.

Одночасно з ним, психологічних захват і неймовірні очікування інвесторів від самого АІ час від часу стикається з емоційним похміллям. Вони згадують кризу доткомів і починають усвідомлювати, що розкручені очікування ніколи не справджуються.

А компанії все пожирають і пожирають кеш, вже пішли активно займати в борг, а от прибутків це якось все не дає і не дає. Звична картина для хайпуючого Маска, але це працювало тільки тоді, коли всі інші заробляли, а Маск тільки сидів і розповідав казки про колонізацію Марса. А тут якось у всіх разом картинка не дуже.

Що не може не тиснути на ринок, який відчуває власну важкість, перебуваючи чи не в найбільший в історії бульбашці. Проте поки що бульбашки не лопаються. Навіть біткоїн, хоч і знижується, поки що робить це без захвату, панікі і стрибків із хмарочосів. Зачепившись останнім часом за рівень приблизно 66 тисяч доларів. І цю п ятницю індекс S&P500 розпочне з позначки у 6861 пункт, що більше ніж на 100 пунктів нижче, ніж в останньому обзорі, що вийшов кілька тижнів тому.

Український сегмент єврооблігацій завершує тиждень під тиском розчарувань від без результативності чергових перемовин у Женеві. Але тут можна лише згадати стару приказку, що якщо не зачаровуватись, то не буде і розчарувань. Тим більше що нічого, окрім впевнених бравурних заяв президента США, не свідчила напередодні, що сторони готові про щось домовитись.

Бо Росія залишається на позиції іраціональних вимог, продовжуючи вимагати капітуляції, унеможливлюючи цим будь-які потенційні домовленості. Але інвестори і спекулянти сподівались, навіть коли побачили, що російську делегацію очолив один відомий історик. Тому довелось їм знов перейти до розпродажів, починаючи з четверга.

На внутрішньому ринку Мінфін продовжує продавлювати дохідності на первинних аукціонах. За якими, на наступний день, підтягується і вторинний ринок, де дохідності по ОВДП роблять синхронний крок вниз. Гривня весь останній тиждень перебуває в дуже вузькому діапазоні, торгуючись трошки вище ніж 43,2.

А от хто здав назад, так це МВФ. І це може мати далекосяжні негативні наслідки. МВФ прибрав болючі для українських популістів prior actions для запуску програми і тепер ніщо немає завадити правлінню Фонду дати зелене світлом. Мова йде про ключові реформи для детінізації економіки і наповнення бюджета, від безкоштовних посилок до повернення ПДВ для ФОПів. Останнє має нарешті прикрити легальний внутрішній офшор. Власне, зовсім від своїх вимог Фонд не відмовився, трошки посунувши їх в графіку виконання робіт українською стороною.

Судячи з усього, керівництво Фонду вдалось розжалобити під час нещодавнього візиту голови МВФ в Київ. І нехай сам МВФ може думати, що це лишень незначна поступка з його боку, яка не відміняє необхідності виконувати домовленості вже найближчі місяці, але абсолютно всі в Україні сприйняли це як "МВФ моргнув", а значить "так і далі можна". Що суттєво послаблює батіг, під яким робились всі ключові реформи в Україні. І можна не сумніватись, що у березні чи у квітні, коли приїде місія МВФ і спитає, а де ж голосування у парламенті, їм знов будуть розповідати про тяжку українську долю і про те, що такі зміни не на часі.

А депутати будуть відправляти урядовців "передомовлятись" з Фондом. Тим більше весь український політикум продовжує жити в передчутті швидких виборів хоч ніхто не може побачити їх на горизонті якщо тільки зніме рожеві окуляри сподівань на швидке завершення війни.