Прифронтові жнива: знищений врожай, скалічені життя і збитки для бізнесу

"В мене 80% врожаю згоріло, а туди, де ще не згоріло – ми зараз не можемо туди останні там два-три дні взагалі зайти", – розповідає Віктор Гордієнко. Він голова асоціації фермерів Херсонщини. Торік цю посаду обіймав його батько – легендарний фермер Олександр Гордієнко, який примудрився над своїми наділами знищили до 200 російських дронів. Минулого вересня росіяни його убили. Син вирішив продовжити справу. Каже, що рук не опускає, та з кожним днем ситуація погіршується. Росіяни цілеспрямовано б'ють по тракторах та комбайнах. На рахунку Віктора – вже під чотири десятки збитих російських ефпівішок за кілька місяців. Та влучання теж є.

"Пшениця стоїть по п'ять, по шість тонн, але ти зібрати її просто не можеш. Або тобі її палять, або просто не дають працювати. У ангар подалі від полів, де я зберігав техніку, о другій ночі прилетіло. Трактор спалило, оприскувач побило", – розповідає він. "Це все цілеспрямовано. Вони дочекалися, поки урожай дозріє, все висохне – і почали палити. Росіяни села палять. Кожного дня б'ють хати, в мене вже ні одного робітника не залишилось з хатою. Всі стовідсотково побили".

Лише за засоби захисту для себе та своїх співробітників він виклав до 2 мільйонів гривень. Плюс, має кредити майже на мільйон, але вже доларів – це й посівний матеріал, і добрива. А от прибуток – під величезним питанням. Аби хоч якось прожити, хоче зібрати бодай ті 20% зерна, які вціліли і десь продати. На внутрішньому ринку ціни на збіжжя впали на 30-40%, кажуть у Всеукраїнській Аграрній Раді. Адже поки експортувати зерно нема як. Порти, через обстріли заблоковані – і тут держава терміново шукає вихід із ситуації. Аграрії чекають алгоритму дій, за тиждень – два. Та у фермерів на прифронтових територіях ризик навіть не подвійний. Спалені поля – на Херсонщині, Сумщині, у Запорізькій області, на Харківщині, Чернігівщині, на Дніпропетровщині та Донбасі. Загалом до зон ризикованого землеробства, що розташовані у 20 та 50 кілолометрах від лінії розмежування або російського кордону. Такі земельні ділянки вже оцифровані та внесені до Державного аграрного реєстру. В межах країни це 1 мільйон 800 тисяч гектарів. Найбільше ризикують ті, хто працює ближче до країни-агресорки.

На кінець серпня уряд планує загальнонаціональний форум, на нього фермери приїдуть із підрахунками, які мають переконанти урядовців і депутатів закласти гроші у бюджет минулого року. Адже цьогоріч виплатили коменсації лише за минулий рік, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький:

"На жаль, на цю хвилину, кошти у бюджеті не передбачені, але ми все робимо для того, щоб можна було виплатити компенсацію у 1 кварталі 2027 року за 2026ий рік. З точку зору планування, бюджет так працює, що кошти виплачуються із певним лагом, тобто, відставанням. Аналогічно було по посусі минулого року на Херсонщині. Кошти обіцяні були виплачені, але вони були виплачені у квітні цього року. Тоді фермери з Херсонщини отримали 220 мільйонів гривень. Ми анонсували, що у аграрному секторі цикли довгі. Цикл триває мінімум рік, тому кошти можуть виплачуватися тільки на початку наступного календарного року за попередній".

Міністерство із фермерами – на постійному зв’язку. Зараз доопрацьовуть механізм, як платити компенсацію, якщо врожай знищений або через небезпеку його неможливо зібрати. Скоріше за все, фермерам дозволять надавати супутникові знімки знищених наділів. Або ж аграрії можуть зняти фото чи відео спалених полів самі.

Держава допомагає фермерам у прифронтових районах купувати українську техніку зі знижкою 40%, спіробтників агрофірм на 100% бронюють. Та є декілька "але": техніку нещадно б’є ворог. За деякими даними, збитки уже зараз можуть сягати мільярда гривень. А робітники масово виїжджають через небезпеку, каже Віктор Гордієнко:

"Робітники, дякуючи Богу і їм самим, ще є. Але сезон витримує мало хто. Люди змінюються кожного тижня. І кожного тижня в тебе задача знайти когось. Сьогодні ми уже готові підготувати комбайнера за пару днів. Можемо посадити за кермо комбайна того, хто раніше ніколи на ньому не працював. Або сідаємо самі. Ми з кількома фермерами технікою сьогодні об'єдналися, заходимо на масив 200 га, там косимо там, потім скосили, переходимо на інший масив".

Компенсації за знищені наділи, за словами Тараса Висоцького, наступного року можуть зрости – із майже 5 до понад 10 тисяч за гектар. Та до наступного року ще треба дожити і врятувати хоча би частину такого дорогого врожаю, кажуть фермери.