Позбавлення громадянства, штрафи і екстрадиція: Як влада пропонує карати за ухилення від мобілізації за кордоном

Українська влада, звісно, намагається з цим явищем боротися, посиливши контроль за перетином кордону. Втім, не забуває держава й тих, хто все ж таки зумів виїхати, та генерує різні ідеї, як їх повернути в Україну або покарати.

RegioNews зібрав усі пропозиції представників влади щодо покарання військовозобов'язаних втікачів та спробував розібратися, чому такі ідеї в більшості випадків – звичайний популізм і ні до чого не призводять.

Військовий облік за кордоном

Насправді перебування за кордоном аж ніяк не звільняє українських громадян від військового обов'язку, принаймні, формально. Українське законодавство передбачає, що в разі виїзду за межі України на строк більше трьох місяців військовозобов'язані в семиденний термін мають ставати на військовий облік в українських дипломатичних установах, які у свою чергу мають "сприяти поверненню військовозобов’язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час".

За порушення правил військового обліку передбачене адміністративне покарання у вигляді штрафу на доволі незначні за нинішнім часом суми, а за ухиляння від військового обліку (тобто за не постановку на облік після попередження) уже передбачена кримінальна відповідальність та покарання від штрафу на набагато більшу суму до виправних робіт на термін до року.

Зрештою, Кримінальний кодекс передбачає і реальний тюремний строк від 3 до 5 років за "ухилення від призову на військову службу під час мобілізації". Але, щоб потрапити під дію цієї статті, потрібно буди на військовому обліку, пройти ВЛК та отримати повістку для відбуття у війська, що з людьми, які виїхали за кордон статися ніяк не може.

Власне, і оштрафувати людину за порушення правил військового обліку під час його перебування за кордоном так само неможливо. Отже, за чинним законодавством усе, що загрожує тим, хто зумів виїхати за кордон – це штраф за порушення правил військового обліку, який може бути накладений тільки після їхнього повернення в Україну.

Ну, а якщо військовозобов'язаний виїхав з країни незаконно, то його після повернення можуть притягнути до адміністративної відповідальності за незаконний перетин кордону, але тільки якщо він повернувся протягом 6 місяців після незаконного виїзду, адже термін давності до притягнення до відповідальності за це всього шість місяців.

Отже чинне українське законодавство якихось серйозних можливостей для притягнення людей, що за кордоном уникають мобілізації не має. Принаймні поки що, але представники влади постійно пропонують ідеї, як поміняти законодавство, щоб це стало можливим.

Як пропонують карати ухилянтів

За останні пів року було досить багато заяв від представників влади, як все ж покарати військовозобов’язаних, які залишили межі України, а потім не повернулися.

Остання така ініціатива сталася у вересні, коли нардеп від "Слуги народу" Георгій Мазурашу зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт згідно з яким усі чоловіки, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року, повинні будуть сплатити на спецрахунок по 25 тисяч 890 гривень за кожен місяць свого перебування за межами України, якщо вони не нададуть законне підтвердження відстрочки від військової служби на час воєнного стану. Не складно підрахувати, що ті, хто виїхав з країни в перші дні вторгнення, уже нагуляли за кордоном щонайменше на пів мільйона гривень штрафу. У більшості українців, звісно, таких коштів немає, а значить вони уже в принципі не будуть розглядати можливість повернення на батьківщину. Зрозуміло, шансів на прийняття у цього законопроєкту особливо немає.

Разом з тим кілька місяців тому голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія взагалі казав, що усіх чоловіків, які виїхали за кордон за допомогою підроблених довідок, потрібно екстрадувати назад до України.

Мовляв, такі українці витратили вже мільйони доларів, даючи хабарі за виготовлення цих підроблених довідок. Тоді ж він називав вартість за те, що військовозобов’язаному зроблять довідку, що він тимчасово непридатний до військової служби, а це вже дає право виїхати за межі країни. Тож за словами Арахамії, така довідка "коштує" від 3 до 15 тисяч доларів.

У свою чергу після тієї заяви Арахамії навіть міністр юстиції Денис Малюська казав, що екстрадувати українців, які ухиляються від мобілізації, дуже складно, адже іноземні правоохоронні органи дуже скептично до цього ставляться.

Зі свого боку представник президента у Верховній Раді та член комітету парламенту з національної безпеки та оборони Федір Веніславський тоді казав, що немає юридичних процедур для масової екстрадиції українських ухилянтів.

А от, наприклад, голова МВС Ігор Клименко на початку жовтня в інтерв’ю заявляв, що усі чоловіки, які виїхали за кордон, здебільшого зробили це нелегально. Наприклад, за уточненнями Клименка, це могло бути нелегальне відрядження за кордон, або ж нелегально за допомогою документів від військово-лікарської комісії чи взагалі через систему "Шлях". Міністр допускає, що після повернення таких чоловіків в Україну, на них може чекати штраф, але якщо виїзд відбувався за підробленими документами, то за це вже – кримінальна відповідальність. Втім, вдається не надто імовірним, массові розслідуванні видачі кожної конкретної довідки та доведення в судах незаконності кожної. То ж перспектива масового притягнення ухилянтів до відповідальності за підробку документів після їхнього повернення виглядає також дещо фантастично.

Ще одна ідея, яка гуляє серед українських політиків – позбавляти громадянства військовозобов’язаних, що виїхали за кордон. Це навіть прописувалось у законопроєкті авторства того ж Мазурашу разом з іншими депутатами, що був зареєстрований ще навесні 2022 року. В ньому вказувалось, що громадяни, які під час воєнного стану, будучи у статусі військовозобов’язаних, виїхали за межі країни і не повернулись назад протягом 30 днів, то вони можуть бути позбавлені громадянства України.

Крім цього, у Верховній Раді ще зареєстровано одразу два законопроєкти, що мають стосунок до чоловіків, які або вже за кордоном, або намагаються його перетнути.

Отже, ще у березні 2022 року був зареєстрований законопроєкт про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за незаконне перетинання державного кордону з порушенням вимог нормативно-правових норм в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану. Втім, досі цей законопроєкт не проголосований. Хоча був включений, наприклад, до порядку денного на засідання парламенту, що відбувались у жовтні цього року.

Проектом Закону пропонується ввести нову статтю до Кримінального кодексу, встановивши кримінальну відповідальність громадян України, а також посадових осіб Державної прикордонної служби за незаконне перетинання державного кордону в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану. Покарання передбачалося у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.

Втім, у законопроєкті було прописано, що в разі якщо громадянин України, який незаконно перетнув кордон під час воєнного стану, протягом 10 днів повернеться до України після набрання чинності усіх цих змін, то він звільнявся б від кримінальної відповідальності.

Але, тут варто зазначити, що такий законопроєкт прямо протирічить конституційній нормі, за якою закон не має зворотної дії в часі. Тобто, не можна притягати до відповідальності людину за будь-який вчинок, який на момент здійснення не вважався злочином.

Ще одна ідея, яку намагалися реалізувати українські законотворці – це законодавчо змусити тих чоловіків, що виїхали, повернутися до України. Так, навесні 2022 року був зареєстрований ще один законопроєкт авторства Федора Веніславського та інших депутатів від "Слуги народу", який пропонував внести зміни до Кримінального кодексу та Закону "Про правовий режим воєнного стану". Пропонувалось встановлення відповідальності за невиконання вимог закону щодо повернення в Україну після введення воєнного стану в Україні.

Розробники законопроєкту пропонували ввести обов’язок повернутись в Україну, а якщо це не виконується, то усім таким особам — кримінальна відповідальність.

Проектом закону навіть пропонувалось ввести нову статтю до закону "Про правовий режим воєнного стану". Йшлося про те, що усі громадяни, які за законом підлягають призову на військову службу під час мобілізації, а також члени Кабміну, різноманітні чиновники, нардепи, мери, сільські голови, правоохоронці, судді, прокурори, які перебувають за кордоном, мають повернутися до України під час запровадження воєнного стану. Виключенням могли бути тільки поважні причини. Також згідно з законопроєктом, пропонувалось запровадити кримінальну відповідальність за невиконання вимог щодо повернення в Україну усіх вищезазначених осіб.

Чому всі ці ініціативи виявилися популізмом

Як бачимо, ідей, як покарати втікачів за кордон, було більш ніж достатньо, але жодну з них досі не втілили в життя, на що є кілька цілком об'єктивних причин. Річ у тім, що здійснити масове покарання ухилянтів виявилося значно складніше на практиці, ніж в думках законодавців. Добитися екстрадиції від країн ЄС, тих хто виїхав за кордон, практично неможливо, а до того ж потребує розслідування та судового рішення по кожному конкретному такому випадку в Україні, що вимагає людських та організаційних ресурсів, яких у воюючий країні просто нема.

Накладання явно непідйомних штрафів, кримінальні покарання "заднім числом" чи позбавлення ухилянтів громадянства призведуть лише до одного – ті, хто виїхав, уже точно ніколи в Україну не повернуться. І це серйозна проблема, яку, схоже, зрозуміли навіть ті, хто голосніше інших пропонував карати втікачів.

Так, представник президента у Верховній Раді та член комітету парламенту з національної безпеки та оборони Федір Веніславський, який сам був співавтором деяких згаданих нами законопроєктів, останнім часом вдався до геть іншої риторики.

Наприклад, нещодавно він в інтерв’ю журналістам казав, що останнім часом від думок карати втікачів взагалі відмовилися. Мовляв, це могло б взагалі відбити бажання у більшої частини українців за кордоном повертатися додому, що у майбутньому може призвести до демографічної кризи у країні.

Зрештою, виявляється, що усі ініціативи чиновників карати тих, хто тікає від мобілізації за кордон, виявилися швидше популізмом, що покликаний з одного боку показати високу патріотичність самих ініціаторів таких покарань, а з іншого – це спроба хоч якось спонукати тих, хто виїхав повернутися під страхом можливого покарання, втрати громадянства чи майна, але явно марна і безперспективна. Зрештою на сьогодні зрозуміло лише одне: якогось дієвого механізму впливу на військовозобов’язаних, які виїхали за межі України і не повернулися, у влади фактично немає.