UA | RU
09 червня 2023, 15:17

"Скіфське золото" повертається до України: Верховний суд Нідерландів прийняв рішення

Після 9 років судових баталій у Нідерландах, Верховний суд прийняв остаточне рішення щодо "скіфського золота", яке було предметом суперечок між Україною та "кримськими музеями". У своєму рішенні Верховний суд підтвердив ухвалу Апеляційного суду Амстердама, відхиливши скаргу, та вирішив повернути ці мистецькі цінності Україні. Це рішення стало завершальним акордом у довгостроковій боротьбі за "скіфське золото", яке має велике історичне значення для України
Після 9 років судових баталій у Нідерландах, Верховний суд прийняв остаточне рішення щодо "скіфського золота", яке було предметом суперечок між Україною та "кримськими музеями". У своєму рішенні Верховний суд підтвердив ухвалу Апеляційного суду Амстердама, відхиливши скаргу, та вирішив повернути ці мистецькі цінності Україні. Це рішення стало завершальним акордом у довгостроковій боротьбі за "скіфське золото", яке має велике історичне значення для України
Фото: encyclopediaofukraine com

У результаті довготривалої судової битви, Апеляційний суд Нідерландів вирішив питання про "скіфське золото", яке було виставлене в музеях Нідерландів під час окупації Криму Росією у 2014 році. Обидві сторони, Україна та музеї Криму, висловлювали вимоги щодо повернення цих цінностей.

Вирішальне засідання у цій справі відбулося ще у квітні, але рішення оголосили тільки зараз, інформує RegioNews.

"Хоча експонати музею походять із Криму і в цьому сенсі також можуть розглядатися як спадщина Криму, вони є частиною культурної спадщини України", - йдеться у повідомленні суду.

У рішенні вказали, що музейні експонати передадуть до Державного історичного музею України в Києві "до стабілізації ситуації в Криму".

Що за "скіфське золото"?

"Скіфське золото" є експозицією, яка представляє культуру та мистецтво готів, сарматів та скіфів. Вона була відкрита 6 лютого 2014 року у музеї Алларда Пірсона в Нідерландах під назвою "Крим. Золотий острів в Чорному морі".

Експонати для цієї виставки надали п'ять українських музеїв, зокрема Музей історичних коштовностей України, Центральний музей Тавриди, Бахчисарайський історико-культурний заповідник, Керченський історико-археологічний заповідник та Національний заповідник "Херсонес Таврійський".

Виставка складалася з 584 експонатів загальною страховою вартістю понад 13 мільйонів євро, з яких 11,4 мільйона євро належали київській частині, а 1,4 мільйона євро - кримській частині колекції.

Однак через окупацію Криму Росією у березні 2014 року, лише експонати з київського музею були повернуті в Україну, тоді як речі з кримських музеїв залишилися у Нідерландах.

Орієнтовна вартість цієї колекції становить 10 мільйонів євро.

З чого все почалося

Ця історія почалася влітку 2013 року, коли було створено колекцію з 584 експонатів (понад дві тисячі предметів) з експонатів київського Музею історичних цінностей та ще чотирьох музеїв у Криму. Ця колекція стала основою виставки під назвою "Крим - золото і таємниці Чорного моря". Хоча не всі експонати мають стосунок до скіфів і не всі є золотими, вона отримала назву "скіфське золото".

У липні 2013 року ця колекція була відправлена до німецького міста Бонн, де відбулася виставка в Рейнському крайовому музеї. Під час цієї виставки в Україні почався Євромайдан, а потім наступив 2014 рік.

У лютому 2014 року експонати були перевезені до Амстердама в музей Алларда Пірсона, де їх мали виставляти до кінця серпня. Протягом цього періоду в Україні змінилася влада, а Крим був окупований Росією. Це створило потенційні ризики для колекції.

У березні 2014 року Олександр Сич, тодішній український віцепрем'єр з гуманітарних питань, повідомив про намір російської влади вивезти експонати кримських музеїв, що перебували на виставках за межами України, до Ермітажу. Відтак український уряд вирішив передати ці експонати в розпорядження міністерства культури України.

Міністерство культури, зі свого боку, забрало ці експонати у кримських музеїв та передало їх на зберігання до київського музею історії України.

Паралельно доля колекції непокоїть і музей Алларда Пірсона. З одного боку, договір про проведення виставки в Амстердамі був підписаний з певними музеями, тому їм потрібно повернути експонати. Однак в цьому договорі також була згадка про те, що власником експонатів є держава Україна через український музейний фонд у Києві. Тобто "скіфське золото" має бути повернуто до Києва, а не в Крим.

Очікуючи можливих проблем, музей звернувся до юристів Амстердамського університету для консультацій. Вони також продовжили термін виставки у своїх стінах до листопада 2014 року.

У серпні 2014 року музей Алларда Пірсона випустив офіційний пресреліз, в якому заявив, що не згодний виконати вимоги щодо повернення експонатів ні кримським музеям, ні Києву. Вони стверджували, що передача об'єктів одній стороні спричинить вимоги з іншої сторони, що створить значні ризики для музею Алларда Пірсона. Музей був готовий виконати рішення суду або досягнути угоди між сторонами.

У січні 2015 року розпочався розгляд позову чотирьох кримських музеїв проти музею Алларда Пірсона в окружному суді Амстердама. Вони вимагали повернути "скіфське золото" саме їм. У цій справі Україна також приєдналася як третя сторона, вимагаючи повернути експозицію до Києва.

Затяжні судові баталії

В лютому 2014 року колекція "скіфського золота" була вивезена в Амстердам для участі у виставці "Крим: золото і таємниці Чорного моря", яка проходила в Музеї Пірсона. Виставка складалась з колекцій п'яти музеїв, один з яких знаходиться в Києві, а чотири – в Криму.

Так вийшло, що музей Алларда Пірсона в Амстердамі отримав об'єкти у тимчасове користування з чотирьох музеїв Криму у 2014 році, коли Росія окупувала півострів. Тоді стало незрозуміло, кому передавати ці предмети: музеям в окупованому Криму чи Україні.

14 грудня 2016 року суд Амстердама вирішив повернути Україні "скіфське золото", однак у січні 2017 року кримські музеї почали процес оскарження рішення.

У грудні 2016 року окружний суд Амстердама ухвалив рішення щодо кримських скарбів, вказуючи на їхню передачу державі Україна відповідно до Закону про спадщину. Суд вважав, що наявність цих скарбів у Нідерландах без дозволу від української влади становить "незаконне вивезення" за змістом Закону про спадщину, і Україна має право вимагати їх повернення.

Те, що спочатку здавалося простою бюрократичною суперечкою, в результаті перетворилося на напружену політичну баталію з участю високопосадовців України та Росії.

У наступному апеляційному розгляді суд також підтвердив, що вимога України про передачу артефактів має бути задоволена, проте з інших юридичних підстав. Згідно з вироком суду, Закон про спадщину не застосовується у цьому випадку, оскільки відсутні передумови для "незаконного вивезення".

Замість цього, суд вирішив, що питання повинно бути розглянуте на підставі Закону України "Про музеї" та постанови Міністерства від березня 2014 року, яка надає міністру культури повноваження приймати рішення про передачу музейних предметів на зберігання у разі їх знищення, втрати чи ушкодження. Таке рішення було ухвалене Міністром у травні 2014 року. Наказ означає, що музейні експонати мають бути передані до Національного історичного музею України в Києві до стабілізації ситуації в Криму.

Після цього музеї Криму подали касаційну скаргу до Верховного суду стосовно рішення Апеляційного суду, а також Україна подала свою касаційну скаргу.

Нарешті, 22 квітня 2021 року сторони зібралися в Амстердамі для вирішального раунду дебатів. Очікувалося, що остаточне рішення амстердамського суду буде оголошено не пізніше 31 серпня. Проте ця подія була кілька разів перенесена.

gnews gnews Підписуйся, щоб дізнаватись новини першим Підписатись
26 березня 2025
Мізерна пенсія та брак ліків: як живуть люди з інвалідністю в умовах війни
В Україні налічується понад три мільйони людей з інвалідністю. У зв'язку з військовими діями ця цифра продовжує зростати. Водночас людина з обмеженими фізичними можливостями має вкрай низьку підтримку...
24 березня 2025
Битва в Арденнах, якої не було. Що чекає на український футбол далі
Збірна України знову поступилася у ключовому матчі. Причому не просто поступилася, а відверто зганьбилася. Та найгірше у цій історії, що висновків ніхто робити не стане. А це з великою долею імовірнос...
10 березня 2025
Пенсійний вирок: чи можлива в Україні гідна старість?
Більша частина українських пенсіонерів живе за межею бідності. В той же час розрив у розмірах пенсій може відрізнятися в сотню разів, якщо порівнювати мінімальну пенсію з пенсіями працівників правоохо...
28 лютого 2025
Держава перекрила "Шлях": скільки військовозобов’язаних встигли втекти з України
Відтепер усі перевізники гуманітарної допомоги чи медичних вантажів зможуть виїжджати за кордон лише на загальних підставах — система "Шлях" для них наразі закрита. Відповідне рішення запровадив уряд....
У Дніпрі чоловік убив знайомого і викинув тіло: зловмиснику світить до 15 років
26 березня 2025, 09:57
На Житомирщині лунатимуть вибухи: в ОВА назвали причину
26 березня 2025, 09:40
Кібератака на "Укрзалізницю": коли запрацюють онлайн-сервіси
26 березня 2025, 09:38
Росіяни вдарили "шахедами" по Черкасах: пошкоджений об'єкт інфраструктури
26 березня 2025, 09:25
Мізерна пенсія та брак ліків: як живуть люди з інвалідністю в умовах війни
26 березня 2025, 09:15
Росія запустила по Україні понад 100 дронів: як відпрацювала ППО
26 березня 2025, 09:00
На Луганщині запровадили новий спосіб вручення повісток: що придумали окупанти
26 березня 2025, 08:54
Масовані удари дронів по Дніпропетровщині: зруйноване підприємство та пошкоджені будинки
26 березня 2025, 08:45
Зниклу 16-річну дівчину з Одеси знайшли мертвою на Львівщині
26 березня 2025, 08:38
На Миколаївщині зенітники знищили 7 "шахедів", — ОВА
26 березня 2025, 08:15