Зміна клімату: 18 місяців, щоб врятувати планету

Пам'ятаєте старі добрі часи, коли нам відводили "12 років, щоб врятувати планету"?

Схоже, нині зростає розуміння того, що наступні 18 місяців матимуть вирішальне значення у боротьбі з глобальним потеплінням.

Минулого року Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) повідомила, що для того, щоб утримати до кінця століття приріст глобальної середньої температури на рівні нижчому за 1,5°C, необхідно до 2030 року скоротити викиди двоокису вуглецю на 45%.

Проте, сьогодні спостерігачі визнають, що рішучі політичні кроки, які дозволять скоротити викиди СО2, необхідно вжити вже до кінця наступного року.

Про те, що 2020 рік - це крайній термін, говорив один з провідних вчених-кліматологів ще в 2017 році.

"Математичне моделювання змін клімату - річ уперта: планету не можна вилікувати протягом наступних кількох років, але можна смертельно поранити через необачність до 2020 року", - сказав Ганс Йоахім Шеллнгубер, засновник і нині почесний директор Потсдамського інституту вивчення кліматичних змін.

"Я переконаний, що наступні 18 місяців визначать нашу здатність утримати кліматичні зміни на прийнятному рівні і відновлювати природу для нашого виживання", - сказав британський принц Чарльз під час зустрічі міністрів закордонних справ країн Співдружності.

У грудні 2015 року в Парижі була підписана Кліматична угода щодо утримання приросту середньої температури на планеті на рівні, що значно нижчий за 2 °C, однак прагнучи досягти показника у 1,5 °C.

Для цього учасники угоди пообіцяли удосконалити свої плани щодо скорочення викидів СО2 до кінця наступного року.

Паризька угода також має на меті утримати глобальну температуру на Землі в межах 2°С до 2100 року.

Однак, сучасні об'єми викидів парникових газів призведуть до зростання глобальної температури на рівні 3,5°C до 2100 року.

А оскільки планування зазвичай розробляється на термін від п'яти до десяти років, тому, щоб досягти скорочення викидів вуглецю на 45% до 2030 року, країни мають скласти чіткі плани до кінця 2020 року.

Першим серйозним кроком стане Саміт з кліматичних дій, який відбудеться в Нью-Йорку 23 вересня. Його скликає Генеральний секретар ООН Антоніо Гутерріш.

Пан Гутерріш закликав світових лідерів виступити не з промовами, а з пропозиціями і реальними планами щодо скорочення викидів парникових газів.

Після цього, у грудні 2019 року, у столиці Чилі Сантьяго відбудеться Всесвітня кліматична конференція ООН КС25.

Її мета - обговорити вже досягнуті результати і рухатися далі.

Чи то під впливом аномальної спеки, чи рішучості 16-річної шведської школярки Грети Тунберг, яка вийшла на одиночний страйк до парламенту, щоб привернути увагу до проблем клімату, чи активних дій соціально-політичного руху Extinction Rebellion, та ставлення суспільства до проблем клімату значно змінилося.

Люди вимагають серйозних дій, і політики в багатьох країнах усвідомили ці зміни.

Проекти на кшталт "Нового зеленого курсу США", які ще кілька років тому здвалися утопічними, мають наразі реальні шанси на успіх.

Деякі країни, такі як Велика Британія, пішли ще далі і планують до 2050 року повністю припинити викиди парникових газів. Цей намір британський уряд зафіксував у новій кліматичній стратегії країни.

Президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв, що не вірить у глобальне потепління, і обіцяв вийти з Паризької кліматичної угоди у 2020 році.

Однак, якщо Трамп не переможе на наступних президентських виборах, ця позиція може змінитися, і переможець-демократ, ймовірно, скасує це рішення.

У боротьбі зі змінами клімату будь-який крок може мати величезні наслідки.

Наразі низка країн, схоже, прагне сповільнити наявний прогрес.

У грудні минулого року під час міжнародних кліматичних переговорів ООН США, Саудівська Аравія, Кувейт і Росія заблокували доповідь МГЕЗК щодо утримання приросту середньої температури на планеті на рівні 1,5°С.

Лише кілька тижнів тому у Бонні демарш Саудівської Аравії продовжився. Під час чергової сесії кліматичних переговорів ООН Саудівська Аравія знову відмовилася визнавати доповідь МГЕЗК, що викликало невдоволення малих острівних держав і країн, що розвиваються.

Рішення з питань зміни клімату, які ухвалять найближчим часом, матимуть вирішальне значення, однак, є й інші заходи, які визначатимуть шляхи збереження видів та захисту океанів в найближчі десятиліття.

На початку року експерти дослідили і оцінили екологічні втрати через діяльність людини. Результати дослідження приголомшили світ.

Звіт IPBES (глобальний орган, що займається оцінкою біорізноманіття) свідчить, що сучасне суспільство знищує флору і фауну безпрецедентними темпами, і близько мільйона видів можуть бути безслідно втрачені вже в найближчі десятиліття.

Щоб протистояти цьому, наступного року уряди країн світу зустрінуться в Китаї, щоб домовитися про угоду, яка захистить екосистему планети.

Якщо згода буде досягнута, то, ймовірно, буде зроблено наголос на органічному землеробстві та рибальстві та обмеженні вирубки лісів.

Крім того, наступного року відбудеться зустріч учасників Конвенції ООН з морського права для обговорення нового договору з використання світового океану.

Якщо все це відбудеться, світ матиме шанс на збереження природного середовища.

Але виклики - величезні, а політична участь - нерівномірна.

Тож, розслаблятися не варто.