Від "швидкої перемоги" до нічиєї: як змінюється риторика про війну

Слід відзначити, що кацапська блогосфера (від авторських майданчиків до експертних) поволі починає формувати оцінку війни як безпереможної для путіна.

На болотах поволі кристалізується думка, що росія вже не матиме проривних успіхів у війні, яка зайшла в клінч із нічийним результатом на табло. Орки (не низовинний народ, а прошарок генераторів думок) поволі починають бачити війну не асиметричною в одні ворота, як було попервах, а глухокутною – так само, як бачить її генерал Залужний та західні аналітики.

Якщо резюмувати весь іноземний дискурс поглядів на війну, то ніде й ніхто не пророчить повну перемогу жодній зі сторін. Світ іще рік тому схилився до висновку, що війна увійшла в умовну нічию, заштупорену на рівні "більше, ніж узяв, агресор уже не візьме, а жертва більше, ніж утратила, вже не втратить".

Явна поразка котроїсь зі сторін – малоймовірна. Хіба би ядерна росія вдалася до зброї останньої надії. Апокаліптично-ядерний сценарій розглядається як вірогідний лише тоді, коли росії треба буде рятувати патову ситуацію.

Обнадійливі натяки на те, що Україна повзучо перемагає, насправді витікають із тлумачення, чим є перемога в західних очах: перемогою є вціління держави, її європеїзація, втримання лінії фронту і відмова агресора від своїх первинних цілей (повна окупація й доєднання України до руского міра).

Якщо запит на вихід із війни кріпшатиме, то може з’явитися реальний шанс на заморозку, яка стала би безумовним і гігантським успіхом України. Звісно, якщо яструби війни не утнуть чогось вонвиходящего.

Читайте також: "Удар помсти". Чому російських "яструбів війни" обурюють обстріли України