Війна - не кіно: потрібно робити свій внесок у перемогу

Мені щось робиться, коли таке чую. Так виглядає, що війна - це кіно, а глядачі у комфортному кінозалі не задоволені перебігом сюжету і шкодують про куплений квиток.

Не чекайте контрнаступу, не сидіть у телеграмах, слідкуючи за війною в режимі онлайн. Просто беріть і робіть якнайбільше для перемоги, де і як тільки можете. Максимально застосовуйте свої знання і можливості. Слідкуйте за своєю ділянкою фронту, а не моніторте те, як військові виконують обіцяне. Беріть побільше, кидайте подалі. І у вас не буде часу втомлюватися від очікування контрнаступу чи звільнення Криму.

Шана кожному, хто лупає сю скалу, а не дивиться кіно. Перестаньте бути невдоволеними кіноглядачами. Повірте, коли людина вкалує щодня для перемоги, а тим більше, ризикує життям, у неї немає часу нон-стоп моніторити телеграм-канали і плекати в собі втому в очікуванні контрнаступу.