Місцеві коаліціади. Хто контролюватиме Херсонську облраду

Великою мірою херсонський осередок "Слуги народу" частково виправдався за свої провали на виборах-2020 перед Банковою, але ціною здачі власних інтересів в регіоні. Отримавши посаду голови облради, "слуги" фактично віддали обласний центр в одноосібне господарювання новому меру Херсона.

RegioNews продовжує цикл статей, в яких розповідає про те, хто і як формує більшість в облрадах, а хто там опиняється в опозиції. Цього разу ми аналізуємо поствиборчу ситуацію на Херсонщині.

Політичні особливості

До нової Херсонської обласної ради потрапило сім політичних сил і відповідно до результатів виборів ці партії отримали наступну кількість місць: ОПЗЖ – 15, партія Ігоря Колихаєва "Нам тут жити" - 13, "Слуга народу" - 11, "Європейська солідарність" та "Наш край" - по 7, "Батьківщина" - 6, "Блок Володимира Сальдо" - 5.

Керівники Херсонської облради попередньої депутатської каденції згадувались у ЗМІ досить часто. Спочатку через відсторонення від посади члена фракції БПП Андрія Путілова, який протримався в кріслі спікера менше року. А згодом і у зв’язку з одіозним членом фракції "Батьківщина" Владиславом Мангером, який змінив Путілова в президії облради, а вже через два роки став об’єктом звинувачень в причетності до організації нападу на в. о. керуючої справами Херсонського міськвиконкому Катерини Гандзюк. Наразі Мангер перебуває у СІЗО в очікуванні суду.

Херсонщина – один з тих регіонів, де досить ефективно спрацював всеукраїнський тренд останніх місцевих виборів: одразу дві суто регіональні політсили пройшли до облради – "Партія Ігоря Колихаєва "Нам тут жити" і "Блок Володимира Сальдо". Власне, їхні лідери й стали головними конкурентами в боротьбі за посаду міського голови Херсона. На мерських виборах у другому турі переміг Ігор Колихаєв, який також є народним депутатом, що входить до депутатської групи "За майбутнє". А от Володимиру Сальдо не допомогла навіть публічна підтримка Юрія Бойка – співголови ОПЗЖ, партії, яка набрала найбільше голосів на виборах в Херсонську облраду.

У складі нового депутатського корпусу опинилось чимало колишніх і нинішніх чиновників – заступники голів, директори департаментів і начальники управлінь ОДА, міськради та РДА. Між деякими політсилами існують навіть родинні стосунки – так, батько і син Едуард і Данило Репілевські входять, відповідно, до фракцій ОПЗЖ і "Слуги народу". До того ж обидва працюють в одній аграрній компанії "Агробізнес": батько – генеральним, а син – фінансовим директорами. З великою мірою ймовірності можна стверджувати, що зовсім не ідеологічні, а саме спільні бізнесові інтереси як раз стали головним мотивом і стимулом до створення нинішньої більшості в Херсонській облраді.

Коаліціада "на трьох"

На етапі виборчих перегонів і підрахунку голосів більшість партій, які брали участь у виборах, довго з'ясовували стосунки в судах, навіть дійшло до повної зміни складу обласного тервиборчкому. Проте коли структура нової облради була остаточно визначена, коаліція сформувалась досить оперативно. Вже на першій сесії новообраний депутатський корпус затвердив єдину подану кандидатуру на посаду голови обласної ради. Ним став висуванець "Слуги народу" Олександр Самойленко.

Як кажуть, не останню роль у стрімкій кар’єрі колишнього директора Херсонського центрального ринку, який до останнього часу обіймав посаду заступника голови Херсонської ОДА, зіграли його приятельські стосунки з першим помічником президента Сергієм Шефіром. Серед особистісних чеснот нового голови називають його неконфліктність і вміння знаходити компроміси між інтересами регіональних еліт. Певно, саме на цих його якостях й триматиметься наявна більшість в облраді в найближчому майбутньому.

Заступники голови також були проголосовані без публічних дискусій і в одному пакеті. Першим віцеспікером став Єгор Устинов від ОПЗЖ, ще одним першим заступником голови облради – керівником виконавчого апарату (наявність таких двох рівнозначних посад є ще однією регіональною особливістю Херсонщини) – Юрій Соболевський ("Слуга народу"), заступником голови – Геннадій Лагута ("Нам тут жити").

Цікаво, що в процесі погодження і розподілення позицій в коаліції депутати скористались "винаходом" своїх попередників із минулого скликання, які запровадили посаду додаткового першого віцеспікера. Ця новація п’ять років тому дала можливість тодішньому голові облради Путілову назбирати необхідну кількість голосів за своє призначення. Немає сумніву, що цього разу ця тактика також спрацювала.

Три політичні сили розділили між собою й керівництво у постійних комісіях облради: ОПЗЖ і "СН" дістались по три портфелі, "Нам тут жити" - два. Всі ці голосування, як і ухвалення бюджету області на 2021 рік, стали результативними завдяки стабільній підтримці у 47 голосів.

Місцеві нюанси

Та всі вони були б неможливими без попереднього погодження з розподіленням керівних посад в Херсонській міськраді. Новий мер Колихаєв взяв на себе всю відповідальність за стан справ в обласному центрі – посади секретаря міськради, всіх заступників міського голови, а також голів більшості постійних комісій міськради дістались саме його соратникам. "Слуги народу" і ОПЗЖ отримали лише крихти у вигляді головування у кількох не надто важливих комісіях.

Інтереси опонентів в процесі торгів взагалі не розглядались. "Європейська солідарність", яка в минулому скликанні під брендом БПП мала найбільшу кількість депутатів і певний час навіть свого голову, не брала участі в голосуваннях, офіційно заявивши, що переходить в опозицію. Херсонська "Батьківщина", яку нині очолює нардеп минулих скликань Юрій Одарченко і яка сильно втратила в авторитеті через "справу Мангера", також залишилась поза впливом на регіональну політику.

За день до обрання Самойленка головою облради, керівника Херсонської ОДА Юрія Гусєва було переведено в столицю на посаду генерального директора "Укроборонпрому". Згодом депутати ухвалили обласний бюджет у тому вигляді, у якому його підготувала адміністрація Гусєва. Це, за словами Самойленка, стало "своєрідним жестом довіри" до ОДА.

На чому базуватиметься подальша взаємодія між представницькою і виконавчою владою в регіоні, спрогнозувати неважко. Однак хто б не став наступником Гусєва, навряд чи йому варто очікувати серйозної конфронтації чи непорозумінь з нинішньою облрадою. Принаймні, допоки новий спікер облради оберігатиме той баланс інтересів місцевих еліт, який був закладений між ними під час комплексного розподілення посад на рівні області і її головного міста.