Про це пише "Європейська правда" із посиланням на інтерв’ю NBC News, передає RegioNews.
Ведуча запитала Стефанішину про "скандал, пов'язаний з адміністрацією президента Зеленського", уточнивши, що законодавці США можуть використати це як аргумент проти подальшої допомоги Україні.
"Ми, звичайно, перебуваємо в контакті з широким колом членів Конгресу та Сенату. Ми надали останні оновлення", – сказала посол.
Вона уточнила, що розслідування стосується двох членів уряду, які не підпорядковуються безпосередньо президенту. Менш ніж за 24 години після викриття справи Зеленський попросив їх подати у відставку, їх відсторонено від посад, а наступного тижня парламент розгляне їх звільнення. Проти інших фігурантів справи запровадили санкції.
"Ми вважаємо важливим, що в Україні працює дієва інституційна система, і для безкарності немає місця. Це неприємна ситуація, але в історії України такого ще не було. Це означає, що створені нами антикорупційні механізми справді працюють", – підсумувала Стефанішина.
У свою чергу, у Єврокомісії вважають, що розкриття корупційної схеми є свідченням дієвості антикорупційних органів України. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос зазначила, що корупція поширена в усій Європі, але головне – як на неї реагують, висловивши впевненість у правильності антикорупційного курсу України за підтримки ЄС.
Нагадаємо, Володимир Зеленський ввів в дію рішення РНБО про застосування санкцій проти бізнесмена і співвласника студії "Квартал-95" Тимура Міндіча та бізнесмена Олександра Цукермана. Окрім того, Міндіча можуть позбавити українського громадянства. Наразі це питання вивчають юристи
Розслідування НАБУ в "Енергоатомі": що відомо
НАБУ оприлюднило масштабне розслідування корупційної схеми в НАЕК "Енергоатом" під назвою "Мідас".
За даними слідства, фігуранти відмивали десятки мільйонів доларів, прикриваючись посадовцями та використовуючи адміністративний вплив у компанії.
Схема була доволі цинічною: приватні компанії, які бажали співпрацювати з "Енергоатомом", мусили платити 10-15% відкату. Учасники сам механізм називали "шлагбаум": або ділишся маржею, або залишаєшся за зачиненими дверима. Відмова від "шлагбауму" автоматично виключала підприємство зі списку постачальників.
Організатором схеми був Тимур Міндіч, співвласник "Кварталу-95" та близький друг президента Володимира Зеленського. У матеріалах НАБУ він фігурує під прізвиськом "Карлсон". За даними САП, Міндіч будував зв’язки з ексміністром енергетики Германом Галущенком та ексміністром оборони Рустемом Умеровим через особисті контакти з президентом.
Окрім того, колишній міністр енергетики Галущенко (у матеріалах НАБУ під прізвиськом "Професор" або "Гера") зберігає вплив на енергетичну галузь через чинну міністерку Світлану Гринчук та менеджерів, яких він розставив на ключові позиції перед звільненням у липні 2025 року.
Під час обшуків 10 листопада НАБУ затримало п'ять осіб, а підозру повідомлено сімом членам угруповання, серед яких колишній радник міністра енергетики, виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ "НАЕК "Енергоатом" та інші.
Міндіч встиг покинути країну за кілька годин до проведення слідчих дій.
Президент Володимир Зеленський прокоментував ситуацію, заявивши, що всі, хто будував схеми в "Енергоатомі", повинні отримати чітку процесуальну відповідь.
У НАБУ повідомили, що зафіксувало участь чотирьох міністрів у розслідуванні справи "Енергоатому". Йдеться про посадовців різних періодів, а не всіх діючих одночасно. Окрім того, під час масштабної операції було вилучено понад 4 млн доларів за місцями обшуків.
11 листопада 2025 року, Кабінет міністрів України достроково припинив повноваження наглядової ради НАЕК "Енергоатом".
Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи для Ігоря Фурсенка та інших посадовців, підозрюваних у корупційних схемах із контрактами "Енергоатому".
Лесю Устименко взято під варту на 60 днів із можливістю внесення 25 млн грн застави за підозрою у масштабному розкраданні коштів підприємства.
Запобіжні заходи також застосовано до Ігоря Миронюка, колишнього радника ексміністра енергетики, та Дмитра Басова, виконавчого директора з безпеки НАЕК "Енергоатом".
13 листопада усправі про масштабні розкрадання в державній компанії "Енергоатом" двох підозрюваних звільнили з-під варти після внесення застав. За приватну підприємицю Лесю Устименко сплатили 25 мільйонів гривень, а за Людмилу Зоріну – 12 мільйонів.
Читайте також: Міндічгейт: як він позначиться на війні та чи стане початком кінця для Зеленського