Суддів Окружного адмінсуду Києва викликали на допит до ГПУ

У вівторок, 30 липня, Генеральна прокуратура викликала чотирьох суддів Окружного адміністративного суду Києва для проведення допиту та вручення їм підозр.

Про це на своїй сторінці у Facebook написала речниця відомства Лариса Сарган.

За її словами, йдеться про чотирьох суддів, включно з керівником суду Павлом Вовком.

"Судді ОАСК П.Вовк, Є.Аблов, І.Шепітко та І.Погрібніченко викликані до ГПУ для проведення процесуальних дій (вручення підозри та допиту) на 2 серпня 2019 р. на 14.00", - написала Сарган.

Кілька днів тому про розслідування справи проти суддів Окружного адмінсуду повідомили в НАБУ та Генпрокуратурі. Повідомлялося, що в приміщенні суду проходять обшуки.

Окружний адмінсуд - це єдиний суд першої інстанції у столиці, який може розглядати позови проти владних органів.

Суддів підозрюють у спробах вплинути на роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка мала проводити їхнє оцінювання. Судді, які оцінювання не проходять, втрачають свою роботу.

За версією слідства, Павло Вовк сам організував подання позовів до свого ж суду щодо визнання відсутності у членів комісії повноважень.

Правоохоронці також вважають, що крім Вищої кваліфкомісії суддів, вплив здійснювався і стосовно Конституційного суду, а також міністерств та інших судів.Приміром, правоохоронці вважають, що адмінсуд намагався вплинути на Конституційний суд у справах про визнання неконституційною статті Карного кодексу про покарання за незаконне збагачення та при розгляді закону про люстрацію.

"Встановлено, що відбувається системне втручання в розгляд справ судами зі сторони в першу чергу керівництва цього суду (Окружного адмінсуду - Ред.), але і в діяльність інших органів державної влади... що, за нашою оцінкою, фактично становить загрозу національній безпеці", - сказав на брифінгу керівник управління спецрозслідувань Гепрокуратури Сергій Горбатюк.

Сам суд називає слідство "тиском на суддів" та блокуванням його роботи.

Останні рішення Окружного адмінсуду, що були ухвалені впродовж 2019 року, нерідко призводили до скандалів.

Так, саме цей суд на початку лютого заборонив Уляні Супрун виконувати обов'язки міністра охорони здоров'я. Таке рішення він виніс у рамках розгляду позову тодішнього депутата від "Радикальної партії" Ігоря Мосійчука.

Мосійчук заявляв, що Супрун "не має компетенції обіймати посаду міністра охорони здоров'я: не має ні українського громадянства, ні належної освіти, ні належних навичок".

Втім, захистові пані Супрун вдалося оскаржити це рішення і домогтися його скасування.

Окрім того, 27 березня Окружний адмінсуд скасував заборону на показ в Україні серіалу "Свати" і дозволив в'їзд російському акторові Федору Добронравову.

Рішення винесли напередодні першого туру президентських виборів, що привернуло до нього ще більше уваги, адже продюсером серіалу "Свати" був тоді український шоумен, а нині президент України Володимир Зеленський.

Адмінсуд вирішив, що довідка СБУ, на основі якої Донбронравову заборонили в'їзд до України, "складена з порушенням нормативних вимог та за відсутності належних обґрунтувань".

При цьому актор відкрито підтримував анексію Криму: "Я вважаю, що Крим мав і має повернутись, як він і повернувся до Росії", - заявляв він у інтерв'ю російським ЗМІ навесні 2014 року.

18 квітня Окружний адмінсуд Києва за позовом Ігоря Коломойського визнав націоналізацію "ПриватБанку" незаконною.

Згідно з рішенням, у 2016 році НБУ, Мінфін та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не мали законних підстав для віднесення "ПриватБанку" до категорії неплатоспроможних.

А саме це і стало свого часу приводом для початку його націоналізації. Суд вважає, що таким чином державні установи порушили визначені законом процедури націоналізації банку.

25 червня Окружний адмінсуд Києва скасував рішення Київради про перейменування проспектів Московського і Ватутіна на Бандери і Шухевича відповідно.

Причина - процедурні порушення з боку Київради та "у зв'язку з відсутністю належного обґрунтування прийняття даних рішень".

"Також судом при розгляді зазначеної справи взятий до уваги значний суспільний інтерес, який відображений і в петиціях проти перейменування, чого не було враховано Київською міською радою під час вчинення дій щодо зміни назви проспектів", - додали у суді.