23.02.2019, Субота, 00:48

USD 26.9000

RUB 0.3950

EUR 30.4000

Київ

+17°
C

Новини »

Повідомлення про помилку

Notice: Undefined offset: 0 в main_preprocess_views_view_fields() (рядок 174 із /var/www/html/regionews.ua/web/sites/all/themes/main/template.php).

Регіональні новини »

Фотоподія »

Відео »

У Коростені презентували книгу Валерія Нечипоренка "Завиграшки"

04 квітня 2013

28 березня, у Коростенській центральній бібліотеці імені Миколи Островського відбулася презентація книги «Завиграшки» заслуженого журналіста України, письменника Валерія Нечипоренка (1955-2011). Книга вийшла у львівському видавництві «Кальварія» 2012 року. 20 лютого відбулася її презентація у інформаційному агентстві УНІАН. А вже 28 березня, за день після роковин, видання представили у рідному місті автора. «Ми тут зібралися не лише через презентацію книги, а й згадати Валерія, його оригінальність, креативність, його надзвичайні здобутки», - зазначив міський голова міста Коростеня Володимир Москаленко, – і віддати належну йому шану».
«Валерій Нечипоренко – цікава, неординарна особистість.», - розповів Володимир Васильович, - Він був моїм близьким другом. Коростень завдячує йому літературним фестивалем «Просто так», Фестивалем дерунів. Його справи – назавжди. Разом з ним ми видали краєзнавчу «Книгу про Коростень». Завдяки йому про події в Коростені знали і в Україні, і за кордоном. Він був нашим постійним інформаційним спонсором». Міський голова Коростеня зазначив, що Валерій Нечипоренко умів об’єднувати людей задля справи. До всього підходив системно. Думав не тільки про те, яким має бути місто в економічному плані, а й дбав про культуру і про те, щоб коростенці пишалися своїм містом.
Костянтин, син Валерія Нечипоренко подякував усім друзям, колегам та однодумцям батька за допомогу у виданні книги «Завиграшки». Він також розповів про ті твори, які увійшли до цього пам’ятного видання. Зазначив про те, що більшість оповідань, гуморесок та кілька повістей Валерій Петрович написав саме у Коростені, на коростенському матеріалі. Костянтин подякував організаторам презентації і особисто міському голові за вшанування пам’яті його батька. В’ячеслав, брат Валерія Нечипоренка, згадав про роки дитинства, що пройшли у Коростені. «Ще змалечку я вважав його взірцем для себе», - сказав В’ячеслав Нечипоренко.
«По життю ми йшли разом», - відзначив головний редактор газети «Вечірній Коростень», письменник Віктор Васильчук. Він розповів про роки роботи з Валерієм Петровичем у газеті «Радянське Полісся», про те, що Нечипоренко став його вчителем і наставником у журналістиці. А згодом – у літературній діяльності. Васильчук розповів також і про те, як заснували літературний фестиваль «Просто так». Відзначив, що нині цей захід став літературним святом усієї Коростенщини. До того ж, минулого року заснували і вперше вручили спеціальну премію імені Валерія Нечипоренка.
«Книга називається «Завиграшки», але до всього у житті Валерій ставився з математичною точністю. Адже за першою освітою був математиком», - розповів Віктор Борисович, - ця книга не дасть про нього забути. Її можна читати і постійно перечитувати».
Взяв слово також і Олександр Костриця, близький друг Валерія. Розповів про їхню співпрацю, спілкування. «Те, що він пішов з життя – непоправна втрата для всіх нас…для коростенців», - сказав Олександр Андрійович.
Організатори презентації передали книги до всіх бібліотек міста Коростеня та до бібліотек загальноосвітніх шкіл. Гості презентації також змогли отримати примірник на згадку.

Довідка

Книга складється з семи розділів і представляє різні грані творчості журналіста та, за його власним висловом, «колишнього письменника» Валерія Нечипоренка — від незавершеного автобіографічного роману «Завиграшки», лірично-філософських новел у «Корабликах», реалістичних сюжетів у «Мінюні» та майже «кожелянківських» — у «Реалізмі інших реальностей», до іронічних «Дивних людей» і публіцистичного «Буде краще».
Завершується книжка коротким життєписом автора та невеличкою підбіркою спогадів про невтомного генератора ідей, іронічного політтехнолога, переконаного гуманіста, вигадливого мандрівника екзотичними місцями, який всюди і завжди залишався питомим коростенцем.
У художньому оформленні книжки використано роботи доньки Автора Галини Інгули. Відбір, упорядкування текстів і підготовку видання здійснили Петро та Ксенія Мацкевич за активної участі вдови та сина Автора: Любові Дмитрівни та Костянтина Нечипоренків.
Валерій Нечипоренко (1955–2011) — заслужений журналіст України, невтомний мандрівник Україною та світом, «фонтан ідей», автор Коростенського фестивалю дерунів, ініціатор і промоутер літературного фестивалю «Просто так», письменник і багаторічний заступник генерального директора УНІАН. Працював керівником відділу інформації газети «Радянська Житомирщина», головним редактором газети «Житомирський вісник», відповідальним секретарем української редакції газети «Фінансова Україна», редактором відділу науки газети «День», редактором відділу міського життя газети «Всеукраїнські відомості», створив і редагував всеукраїнську газету «Індустрія». З лютого 1999 року й до останніх днів Валерій Нечипоренко працював заступником генерального директора інформаційного агентства УНІАН і вважав роботу «в цій потужній і унікальній структурі» найбільшою удачею в своєму житті. Водночас із цим Валерій мав власний бізнес, пов’язаний із соціологією і політичним консультуванням, брав участь у багатьох виборчих кампаніях як PR-менеджер, керівник соціологічної служби, керівник виборчого штабу і жодного разу не програвав.
Як прозаїк Валерій Нечипоренко дебютував у 1983 році оповіданням «Жіноча інтуїція» у часописі «Вітчизна». Від 1988 року видав 14 художніх і науково-популярних книг, серед яких: сатиричні оповідання «Дивні люди», роман «Сердите покоління», збірка «Вечірня прогулянка на старому велосипеді» (повісті та роман), книга епіграм «Півтори тисячі слів». За свої оповідання відзначений премією імені Юрія Яновського 1996 року та премією видавничого дому «Альтернативи» 1998 року. Окремі його твори перекладені англійською, японською, польською, болгарською, білоруською та російською.
Він пішов від нас 27 березня 2011 року...
13 жовтня 2012 року на будинку гімназії №4 міста Коростень, де вчився Валерій, з’явилася меморіальна дошка на його честь.


Переглянути відео з події можна за цим посиланням. Переглянути фоторепортаж можна за цим посиланням.