Інвесторів в українську економіку лякає одне – відсутність захисту приватної власності, – Леонід Рубаненко
Сьогодні в Україні багато йдеться про перешкоди, які чинять високі податки у найрізноманітніших сферах діяльності. Цим прийнято пояснювати і тіньові зарплати, і нелегальні орендні відносини, і кволе благодійництво, і слабкий потік інвестицій. На фоні глобальних змін до законодавства, запланованих до асоціації з ЄС, які не оминуть і Податковий кодекс, та ухвалення державного бюджету на 2014 рік RegioNews розпитало президента Всеукраїнської громадської організації «Спілка податкових консультантів України» Леоніда Рубаненка про майбутні зміни у податковій системі та можливі їх наслідки.
Яких змін у податкове законодавство вимагає інтеграція України в ЄС? Чи є серед них такі, що включені до списку вимог, висунутих Євросоюзом, і потребують негайного втілення? Яких змін, нехай і поступово впроваджуваних, вимагатиме функціонування країни в нових економічних умовах?
Потрібно сказати, що організація СПКУ щойно здобула статус повноправного члена європейської конфедерації податкових консультантів. Всі європейські інституції вимагають одного: по-перше, щоб було законодавство, а по-друге – щоб його дотримувалися: і влада, яка створює законодавче поле, і всі ті, хто в цьому полі працює.
Якихось податкових вимог у законодавстві після підписання угоди про асоціацію з ЄС виникнути не може.
Не треба нас, фахівців з податкового права, порівнювати із тими, хто займається технічним регулюванням, тарифами, митними процедурами – там буде багато змін, які залежать від того, яким чином Україна домовиться з ЄС.
Які пропозиції щодо змін до Податкового кодексу розглядаються сьогодні і якими будуть їхні наслідки в разі ухвалення?
Змін пропонується небагато, але вони є докорінні. У липні на засіданні уряду розглядався законопроект про докорінну зміну ПДВ, від сьогоднішніх 20% до 9%+2%, як різновид податку з обороту.
Також, згідно із розпорядженням президента, планується реформування розділу податку на прибуток податкового кодексу. Там йдеться про те, щоб перейти на метод нарахувань, зблизити остаточно податковий облік і довести його до бази бухгалтерського обліку, перейти на розрахування податкових коригувань для визначення суми податку і т.д. Тобто, два особливо важливих для бізнесу розділи Податкового кодексу, 3-й і 5-й, скоріш за все, буде реформовано.
Якщо держава хоче надати пільги будь-якій галузі – доречнішою буде пряма дотація з бюджету. Податкове поле повинно бути рівним для всіх
Для яких категорій передбачається спрощення податкової діяльності, а для яких – ускладнення? Кому можна очікувати на зниження суми податкових виплат, а для кого вона підвищиться?
Головне, чого зараз боїться бізнес – чи буде реформуватися спрощена система оподаткування і єдиний податок. Ні, цього поки ще не передбачається у жодному документі. За нашими розрахунками, ніяких ускладнень не буде. Реформа буде проявлятися таким чином, що якщо якесь підприємство має рівень доданої вартості, скажімо, 20% та велику матеріальну складову в обороті - то у цього підприємства з’явиться можливість або знизити ціну, або частину коштів спрямувати не технічне переозброєння. І при цьому зберігається рівень сплати податків. Цифра 22 млрд грн, яка вказується у пояснювальній записці Міндоходів до законопроекту про реформування ПДВ, не означає, що ці кошти будуть збиратися додатково з того самого бізнесу. Це значить, що вони будуть зібрані за рахунок розширення кола платників податків та можливостей для нового бізнесу.
До 2011 року ДПСУ були створені такі умови, що підприємству, яке прагнуло зареєструватися платником ПДВ, створювали такі перепони на шляху до цього, що воно врешті-решт плювало на цю схему і йшло якимось своїм шляхом, ділилось на декілька окремих підприємств тощо.
Зараз вже створені умови для електронної реєстрації, прискореної реєстрації – задля того, аби всі мали рівні можливості у законах про оподаткування. Так буде краще для всіх: жодних пільг, жодних виключень для якихось галузей чи підприємств. Якщо, наприклад, хоче держава надати пільги будь-якій галузі – доречніше буде надавати пряму дотацію з бюджету. Але податкове поле повинно бути рівним для всіх.
Які заходи передбачаються для виведення з тіні зарплат? Чи можна вирішити цю проблему тільки тотальним жорстким контролем і санкціями, коли зарплати у конвертах вигідні і для працівників, і для працедавців? Чи можливо створити умови, за яких офіційне працевлаштування стане більш привабливим?
Більше буде санкцій у цій сфері – менше буде робочих місць. Це непереборна і беззаперечна істина. По-перше, якщо мене, як роботодавця, почнуть ганяти і лякати з усіх боків, то я плюну на це і якось сам собі зароблю, а ті двісті людей, що у мене працюють, на шию державі сядуть.
А по-друге, у цих магічних цифрах 9+2 реформування ПДВ є також перший поштовх для ліквідації тіньових зарплат економічними методами. От за це я виступаю трьома руками! Спочатку треба дати можливість виплачувати більшу заробітну плату, обкладаючи її на початку меншим податком (зараз це 15-17%).
Для того, щоб вирівнювати ситуацію між підприємствами, роботодавцями, найманими працівниками і державою слід, за нашими розрахунками, безболісно знизити навантаження на фонд оплати праці до 25%, замість сьогоднішнього мінімуму у 37%. Знаючи реалії роботи Верховної Ради, ми наполягаємо, щоб реформа ПДВ, єдиного соціального внеску і податок на доходи фізосіб йшли в одному законопроекті. І тут мова не стільки про тіньові зарплати, скільки про те, що без цього економічне життя вже не може нормально існувати.
Що ще варто сказати про законопроект щодо реформування ПДВ, там є такий пункт, що дозволить ліквідувати велику кількість посередників, які мають тільки доступ до інформації про держзамовника, і діють з метою продати тому замовнику подорожче, а різницю десь розподілити. Якщо подивитися, що ідея такого прогресивного кроку народилася у надрах влади, то це треба тільки вітати.
Будь-якого інвестора, хоч українського, хоч іноземного, лякає одне – відсутність захисту приватної власності. Він не знає, куди він фактично викинув ці гроші
Яка наразі ситуація із запровадженням загальнообов'язкового декларування доходів? Наскільки доцільною є така норма?
Я взагалі не вбачаю тут нічого дивного, це нормальна ситуація. Переживати мають державні чиновники, яким є що приховувати від суспільства. Щоб ми бачили, звідки у них будинки та автівки, які не відповідають рівню доходів всієї родини. А звичайні люди до цього негативно ставляться тому що думають, що їх почнуть карати за якісь помилки у декларації чи ще щось. Треба проводити агітаційну діяльність, розповідати людям, навіщо це потрібно суспільству. Як це і робиться в інших країнах, коли втілюють якісь революційні зміни, які чіпають звичайних людей.
Не хочу, щоб мої слова сприймали як рекламу моєї професії, але ми на рівні Києва за кількістю податкових консультантів відстаємо у 30 разів, у порівнянні з середнім рівнем у Польщі чи Чехії. Тому там ніколи не виникне ніяких непорозумінь. Всі знають свого податкового консультанта, працює з ним нормально, і питань не виникає. У багатьох країнах, наприклад, під час заповнення декларації, частина відповідальності бере на себе податковий консультант, якщо це закріплено законом і договором. Україна в цьому дуже сильно відстала, тому люди так бояться різних нововведень.
До речі, найбільший опір реформуванню ПДВ чинять зараз господарі конвертацій них центрів і посередники – тобто ті, кого цей закон знищить економічним методом.
Чи буде створена найближчим часом єдина система бухгалтерського обліку?
Тут говорити нема про що. Подвійна система була, є і буде. Тут навіть не треба порівнювати з українським менталітетом: я роблю-роблю, а потім щось ще й для себе. Це було у всіх і завжди – навіть у тій самій Німеччині. Якщо у бізнесі беруть участь 3-5 осіб, кожен з них додає у звіті щось своє і виникає окрема бухгалтерія. Це ніяке не диво і звертати на це увагу не треба – аби підприємці дотримувалися закону у своїй діяльності.
Чи можна назвати справедливими нинішні податки у сфері благодійності? Чи планується їх перегляд?
Якщо людина хоче займатися благодійністю, допомагати малозабезпеченим чи підтримувати культурну галузь, і передбачає ще якийсь прибуток у цьому, то це вже не благодійність. Хочеш допомогти – допомагай мовчки. Є два різновиди благодійності: спонсорство і меценатство. Що таке спонсор, суспільство вже починає потроху розуміти. А меценат – це людина, яка дає гроші на якусь добру справу, без будь-якої реклами чи вигоди для себе.
В Україні, наприклад, відомими меценатами були Ханенки та Терещенки, які допомагали мистецтву, а потім все залишили державі.
Чи переглядатиметься податкова політика стосовно іноземних інвестицій?
У плані закордонного інвестування нічого не змінилося з того часу як було скасовано податкові пільги для іноземних інвестицій. Це закон ще 1992 року, після того змін не було, зараз над ними якраз працюють.
Будь-якого інвестора, хоч українського, хоч іноземного, лякає одне – відсутність захисту приватної власності. Він не знає, куди він фактично викинув свої гроші. Завтра суддя з якоїсь Хацапетівки винесе рішення, і ти вже не господар того, що ти створив. На жаль, це українська реальність.
На які податкові надходження покладатимуться «сподівання» державного бюджету-2014?
Я би додав дві літери до вашого запитання: на які податкові НЕнадходження покладатимуться сподівання держбюджету. І над цим владі теж треба подумати. Тому що база оподаткування зменшується, кількість фактичних іноземних інвестицій в реальний сектор економіки зменшується. Я так розумію, це і є причиною того, що поки нема держбюджету-2014.
Для того, щоб об’єм надходжень збільшився, повторюся, треба негайно вжити заходів із забезпечення захисту приватної власності. Потрібно президенту та уряду вжити якихось революційних заходів, сказавши, що приватна власність – понад усе, і від того підуть у розвиток і податки, і економіка, і інвестиції тощо.
Підготували Наталія Коляда та Артем Черничко
