Наслідки першого зібрання під вивіскою "Конгрес місцевих та регіональних влад", мотивацію головних учасників цього форуму та його перспективи аналізував RegioNews.
Спроба відігратися за провал-2020
Після фантастично успішного для "Слуги народу" і персонально Володимира Зеленського 2019 року прийшов рік 2020-й. В якому на місцевих виборах, будемо називати речі своїми іменами, президентська політсила провалилася. Попри представленість у всіх обласних радах та майже в усіх міськрадах обласних центрів, назвати успішною регіональну виборчу кампанію "слуг" не повертається язик.
Значно впали рейтингові показники влади і на загальноукраїнському рівні. Завдяки досить лояльному поки що ставленню до Зеленського власників основних телеканалів він та його партія "Слуга народу" досі очолюють президентські та парламентські рейтинги. Але приклад попередника, якого ті самі олігархічні медіаактиви в 2014 році підтримували, а 2019-го – зовсім навпаки, не може не хвилювати Банкову.
Тож в Офісі президента довелося вигадувати нові підходи, аби сподобатися регіональному електорату, особливо такому, який дослухається до місцевих лідерів. Нагадаємо, що локальні політпроєкти продемонстрували на місцевих виборах-2020 серйозні результати, які неможливо ігнорувати. А краще взагалі використати їх на свою електоральну користь.
Спроба регіональної підніжки Кличку
Іншою проблемою Зеленського – і чим далі, тим вона виглядає серйознішою – є персона мера Києва Віталія Кличка. Чутки про те, що саме столичний міський голова стане головним кандидатом на наступних президентських виборах від проукраїнської та проєвропейської частини українських виборців, набувають усе чіткіших обрисів. Тож нічого дивного немає у тому, що Банкова розгорнула – точніше, відновила після певного затишшя – війну із мерією столиці.
Взяти Хрещатик, 36 штурмом "зеленій" владі не вдалося, хоча варіант Януковича із призначенням "свого" голови КМДА розглядався і досі розглядається цілком серйозно. Однак дуже слабкі позиції в столиці (кандидатка від "Слуги народу" Ірина Верещук, яку один час бачили на посаді голови КМДА, набрала на мерських виборах трохи більше 5%, а партія влади провела в Київраду фракцію із 12 осіб – це при 120 місць загалом) поки не дозволили Банковій успішно завершити цю кампанію проти Кличка.
Тому Офіс президента пішов іншим шляхом, згадавши, що київський градоначальник, крім усього іншого, є ще й головою Асоціації міст України. А ця організація існує з 1992 року, і головування у ній столичного мера є аж ніяк не автоматичним та номінальним. Тож Зеленський у лютому своїм указом створив Конгрес місцевих та регіональних влад, а на початку літа ця аморфна структура почала набирати реальних обрисів. У ЗМІ навіть стали з'являтися анонімні заяви представників "Слуги народу" про те, що це, мовляв, прототип двопалатного парламенту, ідею якого виношували іще за президентства Леоніда Кучми. Маємо, до речі, певний історичний натяк – двопалатний парламент у США також називається Конгресом.
Навіщо усе це Садовому
Стартував Конгрес місцевих та регіональних влад при голові держави у Хмельницькому. У великих містах "слуги народу" не почуваються упевнено, тож вибір цього обласного центру, у якому, до того ж, основні загальноукраїнські політсили перебувають у більш-менш рівноправній ситуації, зрозумілий. А керує містом уламок "Свободи" - "Команда Симчишина" на чолі із популярним тут хмельницьким мером Олександром Симчишиним, який на виборах навіть відмовився від "свободівської" вивіски. Та і сама "Свобода" аж ніяк не є конкурентом для "Слуги народу".
Саме по собі засідання 3 червня Палати місцевих влад вищезазначеного Конгресу не було чимось надто інформативним – звичайне чиновницько-бюрократичне зібрання. Єдиним справді важливим моментом стало обрання керівництва цієї Палати. І отут маємо певні сенсації, які, якщо роздивитися детально, є цілком логічним наслідком попередніх ходів на всеукраїнській шахівниці.
Фото: president.gov.ua
Новоспечену організацію під егідою президента очолив Андрій Садовий. З одного боку, для політика, який ще на початку 2019 року пафосно ішов у президенти – це хід на пониження. Конгрес місцевих та регіональних влад створюється Банковою і усе своє життя, коротке чи довге, буде перебувати під Банковою. Відповідно, на реальні перші ролі розраховувати навіть очільнику однієї з його палат буде непросто.
З іншого боку, меру Львова зараз не до всеукраїнських горизонтів. Після провалу його "Самопомочі" на місцевих виборах – навіть у Львові, що вже казати про Україну в цілому – пану міському голові доводиться вести непросту, часом холодну, часом гарячу війну із опонентами. Перш за все, із "Європейською солідарністю". Останнім часом "ЄС" та Садовий начебто припинили активні бойові дії, але це тимчасове перемир'я як почалося, так само може і завершитися буквально у будь-яку хвилину.
Тож Садовий був до певної міри змушений звернутися по підтримку до Банкової. А у Офісу президента такий (поки що) потужний союзник у західній столиці просто необхідний – навіть у Львівській облраді "слуги" не відіграють серйозної ролі, а міська рада взагалі стала недосяжним для президентської партії рубежем. Загалом у "Слуги народу" на Львівщині традиційно слабкі позиції, а у Садового у Львові, по суті, немає на кого спертися. У такій ситуації його головування в одній з палат "двопалатного парламенту" Зеленського стає вигідним для обох сторін.
Навіщо усе це Філатову і Сухомлину
Заступниками Садового у Палаті місцевих влад стали ще два цікавих персонажі – мер Дніпра Борис Філатов та міський голова Житомира Сергій Сухомлин. Головними у цій історії є партквитки обох градоначальників: і Філатов, і Сухомлин представляють партію "Пропозиція", яка на місцевих виборах-2020 вирішила зіграти роль "третьої сили". Тож Філатов, попри підтримку на президентських виборах-2019 Петра Порошенка, у 2020 році таки знайшов спільну мову із новим господарем головного кабінету на Банкової.
Підтвердженням цьому стало призначення у грудні минулого року головою Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченка, який за президентства Порошенка обіймав цю ж посаду, а на виборах-2020 до Дніпропетровської облради йшов на чолі списку "Пропозицію". Тож де-факто Зеленський здав увесь регіон Філатову і його компаньйону Геннадію Корбану, надто посиливши їхні позиції. До речі, у дуету Філатов - Корбан останнім часом загострилися, як і у самого президента, стосунки із олігархом Ігорем Коломойським, відтак і тут Банкова теж намацала спільну вигоду.
А у Сухомлина в Житомирі співпраця із Офісом президента виявилася у іншій формалізації – "слуги" отримали ключову посаду секретаря Житомирської міськради. Тому можна вже говорити, що президентська політсила та партія "Пропозиція" будуть брати взаємну активну участь у розбудові Конгресу місцевих та регіональних влад, чия друга палата із голів ОДА та облрад засідатиме цього тижня, між іншим, як раз у Дніпрі. І ще один символічний момент – до Кличка Асоціацію міст десять років очолювали саме дніпровці (мер обласного центру Іван Куліченко та очільник Кривого Рогу Юрій Вілкул). Тож для Філатова і Ко, на відміну від Садового, це, навпаки – трамплін нагору.
Чим усе це завершиться
Півтора року тому Зеленський у інтерв'ю CNN відзначився фразою, яка стала крилатою: "У мене немає часу думати стратегічно". Надалі він успішно підтверджував свою стратегічну безпомічність, зробивши ставку на тактичні, одномоментні кроки – смикаючись від одного берега до іншого. Популістичний форум "Україна 30", проведення якого на певний час взагалі було поставлено на паузу, та щотижневі санкційні перфоманси від РНБО стали чудовою ілюстрацією усіх цих спроб утримати рейтинг, який витікав крізь президентські пальці.
Нова структура у вигляді Конгресу місцевих та регіональних влад, яка поки що виглядає привабливою, принаймні, для новоспечених її очільників, теж є таким тактичним кроком – у боротьбі за регіони, у боротьбі з Кличком. Врешті-решт, у боротьбі за другий президентський термін Зеленського. До речі, як заявив нещодавно мер Києва в інтерв'ю "Радіо Свобода", жодного запрошення на засідання цього Конгресу при президенті він не отримував. Але уважно спостерігав за ходом конференції в Хмельницькому по онлайн-зв'язку. Тому є всі підстави розраховувати на певні ходи у відповідь вже з боку Кличка і очолюваної ним Асоціації міст.
Читайте також: Третій фронт Зеленського: Навіщо президенту війна проти Кличка