RegioNews проаналізував, чи дійсно має місце системна непокора Києву з боку органів місцевого самоврядування в питанні запровадження додаткових заходів у боротьбі із пандемією коронавірусу, що коротко називається словом "локдаун". Або все ж таки йдеться про досить поодинокі випадки такої мерської фронди, котрі не матимуть загальноукраїнських наслідків. Ми також намагалися з’ясувати це безпосередньо у самих бунтівників та їхніх потенційних прибічників, але здебільшого отримали довгі телефонні гудки та повідомлення про відсутність зв’язку із абонентом.
Справжніх бунтівників мало
Коли 6 січня як раз напередодні Святвечора на одному з тернопільських телеканалів пролунала гучна заява міського голови Сергія Надала про рішення влади Тернополя не вводити жорсткі карантинні обмеження в період січневого локдауну, здавалося, що ось вона – нова версія бунту українських мерів. Але на відміну від подій серпня минулого року із цілим шквалом вимог градоначальників обласних центрів скасувати урядові рішення про внесення цих міст до червоної зони карантину, відповідними оскарженнями в суді та супровідною епатажною риторикою (наприклад, той же Надал назвав рішення Кабміну щодо червоних зон "блокадою Західної України" та взагалі прирівняв уряд до продзагонів часів Голодомору), зараз антикарантинна історія, яка виникла в окремо взятому Тернополі, не мала продовження в масштабах всієї країни.
Цього разу ніхто, крім тернопільської влади, взагалі не ухвалив жодного рішення стосовно відмови вводити у себе додаткові обмеження, дозволу учням молодших класів відвідувати школи і рекомендацій суб'єктам господарювання не припиняти свою підприємницьку діяльність з 8 січня, а продовжувати працювати у звичайному режимі. І лише два мери наважилися на доволі обережні заяви, котрі можна сприймати як певний натяк на бунтарство. Так, міський голова Черкас Анатолій Бондаренко вийшов в ефір у своєму Facebook (пізніше цей вміст виявився недоступним), де оголосив про необґрунтованість введення локдауну на тлі зниження кількості хворих, хоча припустив, що в Києві статистика піде вгору після того, що відбувалося на новорічних святах у столиці. "Давайте сьогодні займімося підготовкою до Святвечора, а з понеділка будемо вирішувати, що робити, як робити і як жити у цих умовах", - сказав він 6 січня якось зовсім обтікаємо.
А його чернігівський колега Владислав Атрошенко того ж дня через пресслужбу Чернігівської міськради розповсюдив власний лист з проханням відтермінувати введення локдауну в Україні з 8 до 24 січня 2021 року, адресований прем'єру Денису Шмигалю. У повідомленні також йшлося, що аналогічні листи направлені не лише очільнику уряду, а й міністру охорони здоров'я Максиму Степанову та голові Асоціації міст України, меру Києва Віталію Кличку, який, як відомо, підтримує введення локдауну. "Запровадження додаткових жорстких карантинних обмежень завдасть невиправдано тяжких наслідків для громадян, підприємців, територіальних громад та держави в цілому. Сьогодні масовий характер носять звернення представників бізнесспільноти, оскільки вони втрачають власну справу, не мають джерел доходу та коштів для утримання своїх родин", - таким був лейтмотив кожного з цих трьох листів Атрошенка.
Жодної подібної реакції від інших українських градоначальників на тему локдауну не було. Навіть мер Львова Андрій Садовий, який раніше публічно протистояв можливому введенню жорстких карантинних обмежень на новорічні та різдвяні свята, тепер зимовому локдауну зовсім не протидіє. Львівська влада лише нагадує, що у зв'язку з обмеженнями, які діятимуть в країні, у Львові змінять специфіку роботи різдвяних ярмарків - тут продаватимуть лише продукти та напої, а сувенірні ятки будуть зачинені. Наразі утримуються від якихось заяв з цього приводу міський голова Дніпра Борис Філатов (раніше він казав, що жорсткого локдауну Україні не уникнути) та керівник Одеси Геннадій Труханов (одеська влада просто повідомила, що на виконання постанови Кабміну прийняті відповідні рішення Одеської обласної та міської комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій). І так – буквально скрізь.
Самопіар або спроба діалогу
Одним словом, мер Тернополя із своїм запереченням локдауну залишився де-факто на самоті. Навіть його однопартієць по "Свободі", міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків нині не став синхронно діяти з Надалом, як це весь час робив перед місцевими виборами-2020. У своєму традиційному прямому ефірі на місцевому телебаченні, який відбувся вже після Нового року, Марцінків хіба що нагадав про правила локдауну: "У звичному режимі працюватимуть дитячі садочки. Також курсуватиме транспорт. Я вважаю, що локдаун недоречний. Низка закладів працювати не буде. На виніс – ресторани, а готелі будуть відкриті". Зрештою, сам Сергій Надал сьогодні відверто включив задню. "Якщо протягом наступних днів відбудеться зростання кількості хворих - ми призупинимо рішення комісії і Тернопіль перейде в режим жорсткого карантину", - написав він у своєму Facebook.
До речі, всі наші сьогоднішні спроби зв’язатися як із Марцінківим, так і з Надалом в питанні їхнього актуального погляду на січневий локдаун закінчилися нічим. Єдиним, до кого RegioNews зміг додзвонитися, виявився мер Черкас Бондаренко. З приводу своєї заяви щодо локдауну він сказав, що з боку центральної влади з ним ніхто не зв’язувався, жодного рішення черкаська влада ще не приймала та й взагалі "це було просто звернення про те, що треба об’єктивно дивитися на ситуацію, у нас немає тієї кількості хворих, щоб вводити локдаун".
Водночас в ексклюзивному коментарі нашому виданню Бондаренко заявив наступне: "Ми - нормальні люди і готові прагматично дивитися на ці речі, вирішувати ці питання і консультуватися зі спеціалістами, епідеміологами і вірусологами. Чи введемо ми локдаун із 8-го числа? Ми - одна територія, і якщо країна вводить, то ми підкоримося рішенням центральної влади. Ми хочемо, щоб влада ще раз подумала і прийняла виважене рішення щодо закриття певних відділів у магазинах. Ви ж розумієте, що ковід не ходить вибірково, наприклад, у відділ побутових товарів, а до продуктових він не зазирає. Якось соромно за окремих можновладців, які приймають такі рішення. Ми лиш хочемо нормального діалогу з центральною владою".
Тобто у підсумку стало зрозуміло, що бунт мерів 2.0 швидко сконав, так толком і не народившись. Чи був це самопіар окремих градоначальників на злободенній темі або їхня спроба розпочати діалог із Києвом? Судячи з усього, ми спостерігаємо як перше, так і друге. З одним важливим нюансом: наважилися відкрито йти (хоч і не до кінця) проти рішення уряду щодо введення зимового локдауну тільки ті бургомістри, хто міцно сидить в кріслі, спираючись на серйозну підтримку місцевих виборців, та має власну стабільну більшість у міськраді без урахування місцевих депутатів від "Слуги народу". А існування таких мерів в нинішній Україні – скоріше, виняток, ніж правило, яке аж ніяк не стосується таких міст-мільйонників, як Львів, Дніпро чи Одеса. Не кажучи вже про Харків, де після смерті Геннадія Кернеса битва за тамтешнє мерське крісло лише розпочинається.