З чим пов’язана кадрова зміна на Чернігівщині і яким буде переформатування влади в області в результаті нового призначення – розбирається RegioNews.
Під дамокловим мечем
Анна Коваленко перебувала у "розстрільному" списку очільників областей тривалий час. Ще з моменту призначення її кандидатура викликала супротив у місцевих еліт – в першу чергу у міського голови Чернігова Владислава Атрошенка та його політичної команди.
Треба сказати, що Атрошенко в області і в обласному центрі є найвпливовішою людиною, до побажань якої прислухаються представники всіх політичних та бізнесових кіл. Особливо мер Чернігова посилився за результатами минулорічних місцевих виборів, коли з вражаючим результатом у 78% здобув посаду міського голови, забезпечив більшість для свого "Рідного міста" у міськраді, провів велику фракцію в обласну раду та допоміг своїм людям взяти владу в багатьох ОТГ області.
Тісно з Атрошенком співпрацює і куратор місцевих "зелених"? нардеп Павло Халімон: Атрошенко всіляко допомагає молодому та підприємливому політику розширювати сферу своїх інтересів. За це місцева "Слуга народу" демонструє меру велику лояльність.
А от з очільником ОДА стався деякий казус: Анну Коваленко було призначено всупереч побажанням Атрошенка. І це створило певне напруження, яке проявилося під час обрання голови обласної ради. Коваленко намагалася протиснути на цю посаду людину, яка була би зручною саме для неї. Але цю, першу та найважливішу сутичку, Коваленко програла – облраду очолила Олена Дмитренко, яка формально хоч і належить до президентської політсили, направду у більшій мірі є саме людиною Атрошенка.
Власне, ця поразка молодої губернаторки визначила весь зміст її каденції, який наочно розкрився після звільнення, на звітній пресконференції Коваленко. Адже там з’ясувалося, що майже рік її роботи не був відзначений якимись особливими проривами: похвалитись вона змогла хіба що "Великим будівництвом" та наміченими проєктами у молодіжній та культурній сферах.
Роль "весільної генеральши", як позаочі говорили в Чернігові про очільницю області, виявилася для неї максимумом. І це можна зрозуміти, адже в умовах тотального панування Атрошенка та його людей в усіх галузях та без можливості спертись на якісь потужні місцеві сили, більшого очікувати від молодої політикині й не доводилося.
Симптоматично, що Анна Коваленко позбулася своєї посади синхронно зі своїм чоловіком Русланом Хомчаком - генералом та вже колишнім головнокомандувачем Збройних сил України. Цей факт став остаточним підтвердженням, що саме завдяки впливу чоловіка вона так довго й трималася у своєму кріслі. Хоча Коваленко і заперечує участь Хомчака у своїй політичній кар’єрі.
Зрозумілий Чаус
Однофамілець найвідомішого на сьогодні українського судді В'ячеслав Чаус працює в "Укргазвидобування" - дочірній компанії "Нафтогазу". Це підприємство перебуває під великою увагою суспільства та медіа, адже саме з ним асоціюють власний український газовидобуток. Чаус до сьогоднішнього призначення обіймав посаду заступника генерального директора із земельних та соціальних питань.
Але нібито зручна посада в системі "Нафтогазу", про рівень зарплат та премій в якій ходять легенди, не є чимось видатним для амбіційної людини. Та й рівень зарплати (близько 100 тисяч на місяць) не зробив його аж надто заможним: середня квартирка, середній і не надто новий сімейний автомобіль… Офіційно у Чауса навіть немає житла в Києві. А його пасинок навчається у звичайному чернігівському ПТУ.
В той же час складається враження, що кар'єрна пауза на посаді малопомітного заступника директора для Чауса затягнулася. Тож путівка у крісло, що звільнила Анна Коваленко, є гарною можливістю здійснити кар’єрний ривок та вийти на новий рівень самореалізації.
Чернігів є зрозумілим і зручним місцем для Чауса. Тут мешкає його родина та зосереджені всі пов'язані з цим інтереси. Що стосується перспектив для області, то, здається, Чаус буде більш зручним та зрозумілим керманичем ОДА, аніж його попередниця. Зрозумілим, в першу чергу, для господаря регіону Владислава Атрошенка.
У Чауса є досвід роботи у великій державній корпорації, він спроможний комунікувати з різними категоріями політичних діячів. І в разі, якщо йому вдасться стати надійним містком між місцевою командою та центральною владою, він зможе стати й ефективним управлінцем державного рівня.
"Шабаш" Кличка-Атрошенка
Проте реалізувати політику взаєморозуміння, схоже, буде не так вже й легко. Особливо враховуючи останній політичний маневр очільника Чернігова, який подався у союзники до Віталія Кличка. Минулої п'ятниці мери Києва та Чернігова провели спільний Форум єдності та оголосили про спільний похід на майбутні вибори на платформі кличківського "УДАРу".
Як відомо, Кличко активно формує свій політичний загін, причому з прицілом не тільки на парламентські, а й на президентські вибори. За багатьма розрахунками, саме він зможе скласти суттєву конкуренцію Володимиру Зеленському. Кличко намагається підтягнути до себе багатьох впливових представників місцевих еліт. І його колаборацію з Атрошенком можна вважати великим успіхом, адже саме Атрошенко зможе відкрити для майбутнього кандидата електоральну браму Чернігівської області. З його нинішнім рівнем популярності це буде неважко зробити.
Все це певним чином турбує Банкову, яка зі смутком спостерігає за набранням політичної ваги Кличком. Спочатку був удар у вигляді форуму Асоціації міст України в Одесі, на якому зібралися багато потенційних союзників київського мера – в тому числі і спікер парламенту Дмитро Разумков. І буквально відразу – об’єднання з Атрошенком, що є ще більш сильним кроком та потужним сигналом для інших регіональних лідерів. Багато з яких, як відомо, не надто задоволені Зеленським через його сумнівну регіональну політику і радо підуть у табір до його конкурента.
Але в регіональному розумінні цей демарш Атрошенка може суттєво ускладнити його стосунки з Офісом президента, які й без цього не можна назвати надто райдужними. Але з іншого боку, Атрошенку немає чого особливо остерігатись: його вплив в області є настільки потужним, що навіть призначення сюди не Чауса, а якогось "яструба" з намірами помахати шашкою над головами, мало що може змінити. Окрім того, що ще більше вдарити по й без того кволих рейтингах президента та його "зеленої" команди в регіоні.