Напружені перегони за депутатським мандатом, які обіцяли дуже щільну боротьбу, перевершили усі сподівання. Маленьке прикарпатське містечко Надвірна на цілий минулий тиждень стало центром та генератором небаченої тут раніше хвилі емоцій та новин. І усе це, як виявилося, заради перемоги чергового шоумена від "Слуги народу" Василя Вірастюка, який на окрузі №87, за даними ЦВК після опрацювання 100% дільничних протоколів, випередив-таки висуванця партії "За майбутнє" та співзасновника гірськолижного курорту "Буковель" Олександра Шевченка всього на 749 голосів виборців.
Однак чесність такого тріумфу всесвітньо відомого українського стронгмена ставиться під величезний сумнів абсолютною більшістю політиків, експертів, журналістів, спостерігачів та звичайних українців, котрі уважно слідкували на 87-му окрузі за всіма цими клонами, зняттям з перегонів, застосуванням адмінресурсу та ВІП-агітації, низькою явкою виборців й протилежними результатами різних екзитполів. А також за скандальною поствиборчою боротьбою за участю чинних нардепів від президентської партії та силовиків, визнанням недійсними виборів на тих дільницях, де провладний кандидат програвав, та обіцянкою іншої сторони до кінця боротися за результат по судах.
"Хлопці, чесні вибори в Україні закінчилися. Звикайте. Зеленський в турборежимі показав, як швидко можна від демократичних виборів перейти до "керованої демократії". Пацанам з кварталу так сподобалося грабувати країну, що вони неодмінно спробують поширити досвід 87-го округу на всю країну. І особливо на наступні президентські вибори. Повністю лояльна ЦВК, силовики під ділянками і бандити з депутатськими значками від "слуг" - саме це станеться зовсім скоро. Зеленський не залишає вибору собі. Але і нам теж. Тепер або в Білорусь, або в ЄС. ЗеЛука або свобода. Спасибі, що все тепер без напівтонів", - так підсумував скандальні довибори на Прикарпатті відомий політолог Тарас Березовець у своєму telegram-каналі.
Звісно, з деякими його висновками можна сперечатися, втім, загальний хід думок політолога співпадає з дуже багатьма глобальними оцінками наслідків того, що реально сталося на Івано-Франківщині. Ніби ми повернулися у перипетії парламентських виборів-2012 із так званими проблемними округами, де провладна на той час Партія регіонів на чолі із президентом Януковичем протягувала власних висуванців не кийком, то дрючком.
За буремним прикарпатським тижнем, який прославив 87-й округ на усю країну, пильно стежив і RegioNews. Тож, все по порядку.
ВІП-агітатор Зеленський і фейкові соцопитування
Тригером перегонів на окрузі №87 з центром у Надвірній Івано-Франківської області стали дві події, які сталися з різницею в один день: оголошення поточних рейтингів головних претендентів на перемогу та зняття четвертого місця у цьому рейтингу (Марусі Звіробій-Біленької) на користь другого із математичним виходом цього другого (Руслана Кошулинського) на перше місце. Після цього увімкнулася важка артилерія. Посипалися різноманітні "результати соцопитувань", за якими стояли лише амбіції їхніх замовників.
Причому якщо деякі "соцопитування" працювали на кандидатів у лоб, показуючи їхню "перемогу", то були й складніші схеми. Зокрема, із несподіваним (і нічим більше, зокрема, і результатами виборів, не підтвердженим) лідерством самовисуванця Михайла Ноняка – що, очевидно, мало на меті відібрати голоси патріотичної частини електорату у, так би мовити, офіційного кандидата від патріотів Кошулинського. Кому це було потрібно – відповідь очевидна.
Центральна влада також втягнулася у цю боротьбу – звісна річ, на боці свого кандидата. Президент Володимир Зеленський влаштував цілу онлайн-нараду, формально присвячену боротьбі із коронавірусом на Прикарпатті, яке першим потрапило і досі перебуває у "червоній" карантинній зоні. У нараді взяли участь місцеві представники владної команди – нинішній мер Надвірної від "Слуги народу" Зіновій Андрійович, який, власне, і звільнив після місцевих виборів-2020 87-й округ, та очільник Івано-Франківської ОДА Андрій Бойчук. А також кандидат від "зеленої" партії Вірастюк. Останній брав участь саме як претендент на крісло у Раді (а ким іще могла бути у цій ситуації "фізична особа – підприємець", яка "проживає в місті Києві"), що тут же помітили відповідні громадські організації.
Уся ця метушня могла означати лише одне – рейтинги "Рейтингу", які показували дуже високу щільність між першим і третім місцями, відобразили реальну картину на окрузі, тож головним претендентам на перемогу довелося увімкнути додаткові швидкості.
Жага до голосування і низька явка
Сам день голосування на виборах пройшов у Надвірній та околицях тихо, із традиційним, хоч і досить скромним набором порушень. Найяскравішою подією 28 березня стала інформація про підкуп виборців у селі Чорний Потік – там нібито був помічений мікроавтобус із написом "BUKOVEL", із якого людям видавали по 500 гривень за голосування.
За кілька годин поліція спростувала цю інформацію, заявивши, що усе було зовсім навпаки – люди не отримували, а віддавали гроші. Віддавали за те, що їх підвезли до виборчої дільниці. Тож "зради" не вийшло, хоча водій все одно постраждав - отримав штраф за те, що порушив карантин, перевозячи у мікроавтобусі більше п'яти людей. Отак виборці Надвірнянщини своїм прагненням проголосувати підвели невинного водія під адміністративне порушення.
За кілька годин після закриття дільниць ЦВК офіційно оголосила явку на довиборах. Вона виявилася прогнозовано невисокою – 35%. Хоча це дивлячись із чим порівнювати. Скажімо, на 50-му покровсько-добропільському окрузі, що на протилежному кінці країни, загальна кількість виборців, внесених у списки, дорівнювала надвірнянсько-буковельській – 147-148 тис. осіб. Але якщо на 87-му дійшла (доїхала зі штрафом чи без) 51 тисяча бажаючих проголосувати, то на Донбасі таких виявилося аж на 20 тисяч менше.
Свої екзитполи і прогнозований майже-переможець
Як і за два тижні до виборів, головними вечірніми цифрами – екзитполом на 18:00, оголошеним відразу після закриття дільниць – порадував "Рейтинг". Згідно із його даними, переміг на окрузі все-таки кандидат від "Буковелю". Але щільність нагорі кандидатського списку і справді виявилася максимальною – Вірастюк, якого "Рейтинг" поставив на третє місце, відстав від Шевченка усього на 3%. Кошулинський же, згідно цього екзитполу, програв представнику "За майбутнє" навіть менше помилки репрезентативності дослідження – вона склала 1,8%, а "свободівець" поступився лише 0,8%. Це давало шанси на реальну перемогу усім трьом топ-кандидатам.
Цими шансами тут же вирішила скористатися "Слуга народу". На офіційному сайті партії було оголошено, що за їхнім власним екзитполом на 87-му окрузі переміг якраз їхній висуванець. Але скільки саме набрав Вірастюк, у президентській партії не оголосили, заявивши лише, що проводять паралельний підрахунок голосів і упевнені у перемозі свого кандидата.
У "Свободі" на майже-перемогу Кошулинського натомість відреагували дуже мляво. На офіційному сайті партії про день виборів за участю голови партійного секретаріату нагадали лише дві другорядні новини: про ранкову явку виборців та ті самі 500 гривень з мікроавтобуса. Лідер "Свободи" Олег Тягнибок взагалі проігнорував боротьбу свого однопартійця – причому не тільки у день виборів, а і під час передвиборчої гонки. Тут варто зазначити, що про упевненість у перемозі кандидата від "слуг" Вірастюка заявив сам голова партії Олександр Корнієнко.
Підтримав свого однопартійця Кошулинського міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків, який взяв активну участь у кампанії колишнього віцеспікера Ради. Втім, він же і визнав поразку, опублікувавши о першій ночі результати власного, "свободівського" попереднього підрахунку голосів. Згідно із ними, Кошулинський став лише третім, а Вірастюк програв Шевченку 167 голосів.
На півгодини раніше відзвітувала про перемогу Вірастюка "Слуга народу" (за результатами свого паралельного підрахунку голосів). Знову, як і з екзитполами – без будь-яких конкретних цифр. Крапку ж у цьому нічному змаганні о 01:30 поставила партія "За майбутнє". Результати її підрахунку практично збігалися із "свободівськими":
Шевченко – 15 798 (ЗМ), 15 709 (ВОС);
Вірастюк – 15 606 (ЗМ), 15 542 (ВОС);
Кошулинський – 14 484 (ЗМ), 14 453 (ВОС).
На цьому вибори як такі закінчилися. І розпочалася, як виявилося згодом, найголовніша і найексцентричніша частина марлезонського балету – підрахунок голосів.
Головне – хто як порахує, або новий день – новий голова
Хоча іще в понеділок вірилося у швидкий – за прикладом 50-го округу, де голосували того ж дня, що і на Прикарпатті – підрахунок голосів. Але, на відміну від виборів на Донеччині без вибору, у Надвірній та околицях було аж три фаворити, два із яких визнавати свою поразку не збиралися.
Тож по обіді 29 березня голова "Слуги народу" Корнієнко заявив, що партія вимагає перерахувати голоси на кількох дільницях (очевидно, тих, де переміг не їхній кандидат). Того ж дня було оголошено про перерахунок на чотирьох ДВК. А далі ситуація закрутилася із зовсім божевільною швидкістю.
У ніч на 30 березня "замінували" будівлю, де знаходилася окружна виборча комісія. Ніякої вибухівки, звісно ж, не знайшли, але роботу ОВК призупинили. Потім, дорахувавши до 67% (Вірастюк усе ще перемагав, Шевченко наблизився упритул, але тільки до Кошулинського), окружком взагалі зник. На засідання не з'явилися голова ОВК, його заступник та дев'ять членів комісії. Цікаво, що представляли ці зниклі геть різні партії – тут тобі і "Голос" із "ЄС", і "Слуга народу" із "Свободою" та "Партією Шарія"…
Центрвиборчком того ж дня голову і трьох членів-штрейкбрехерів замінив – але легше не стало. Не витримав фаворит екзитполів – Шевченко звернувся до президента. Причому в улюбленому форматі самого Зеленського, записавши відео. Розкланявшись перед гарантом, кандидат від "За майбутнє" попросив того забезпечити порядок і чесність підрахунку. Звісно ж, наполягаючи на тому, що перш за все люди у досі непідрахованих ДВК втомилися і не можуть сходити до туалету. За словами Шевченка, із 117 дільниць на той момент залишалося підрахувати голоси у 33 дільницях. "Який буде результат виборів – я розумію і знаю", - додав "буковелець".
Фактичною відповіддю йому був десант нардепів від "СН". Близько двох десятків депутатів монобільшості прилетіли до Івано-Франківська у ніч з 30-го на 31 березня. Тим часом у Києві продовжилися кадрові маніпуляції – у обід 31-го ЦВК удруге за два дні змінила голову 87-го окружкому. До речі, усі три голови ОВК №87 були подані партією "Голос", у якої зараз і без надвірнянських виборів (до яких вони і відношення прямого не мають) повна хата проблем із можливим розколом.
Зрештою, Кошулинський, який спостерігав за битвою двох, 30 березня заявив, що ЦВК, зважаючи на усі перипетії, зокрема, у окружкомі, має визнати вибори недійними. І провести нові вибори на 87-му окрузі. Однак його реакцію ніхто всерйоз не сприйняв, тож тему можливого скасування результатів виборів у Надвірній не розвинули далі ідеї одного із учасників перегонів.
Великий велюровий комбінатор і зниклі голоси
Після появи на очі окружкому справа потихеньку зрушила з місця. Але головною дійовою особою на окрузі №87 у середині тижня став зовсім не очільник ОВК, а нардеп від "Слуги народу" Микола Тищенко. За свідченнями очевидців, він спочатку переплутав місце свого перебування (Прикарпаття) із місцем свого партійного заслання (Закарпаттям). Далі було веселіше. Тищенко влаштував шоу у стилі Остапа Бендера (пам'ятаєте історію із бухгалтером Берлагою?), вимагаючи від кандидата у нардепи Шевченка стати у приміщенні окружкому на коліна. А потім взагалі намагався вигнати його за територію.
Паралельно нардеп-ресторатор став учасником іще однієї феєричної історії. Голова монокоаліції Давид Арахамія написав у партійний чат повідомлення про те, що Тищенко на Прикарпатті отримав поранення ножем. Через деякий час виявилося, що шокуюча новина – фейк. А вигадав цей фейк сам Арахамія, аби викрити серед членів фракції тих, хто зливає інформацію відомому у вузьких колах telegram-каналу "Темний лицар". Начебто викрили, але хто саме був цим "кротом" – не повідомили.
Разом із шоу від нардепів, боротьба за голоси продовжилася і, власне, під час підрахунку. Точніше, перерахунку – бо на кількох дільницях голоси було вирішено порахувати знову. Тут з'явилася нова проблем – перш за все, Шевченка. Бо саме його голоси почали зникати на перерахованих дільницях. 2 квітня, саме після початку таємничого зникнення голосів, Шевченко оголосив про крадіжку перемоги, згадавши ще й про те, що на округ пригнали спецпризначенців СБУ, які теж начебто брали участь у забезпеченні перемоги його конкурента від "Слуги народу". Одним словом, "вийшли за межі закону та людської моралі".
Фініта ля комедія?
Закінчилася (але це не точно) історія із виборами на окрузі №87 у неділю, 4 квітня, вранці, коли було офіційно оголошено результати. Отже, Василь Вірастюк, згідно із цими результатами, набрав 31,25%, Олександр Шевченко – 29,69%, Руслан Кошулинський – 28,86%. Різниця між представниками "Слуги народу" та "За майбутнє" склала у абсолютних цифрах всього 749 голосів.
Абсолютні цифри тут важливі ось чому. На шести дільницях, де відбувся перерахунок голосів, результат Шевченка в сумі зменшився на 504 пункти. Ще на п'яти дільницях – а це ті ж Микуличин, Манява, Яремче, де лідирував якраз співзасновник "Буковеля" – голосування було визнане недійсним. Сюди ж можна додати результати клонів Шевченка: Олександр Петрович Шевченко набрав 135 голосів, а повний тезка переможеного фаворита, Олександр Леонідович Шевченко – аж 364.
Звісно ж, усе це викликало відповідну реакцію кандидата від "За майбутнє". Шевченко заявив, що буде боротися за свою перемогу тепер уже не на окрузі, а у суді. І вже пізно увечері 4 квітня оголосив про перші результати - Окружний адміністративний суд Івано-Франківська визнав рішення ОВК №87 про перерахунок голосів на двох дільницях незаконним. А на сьогодні, 5 квітня, заплановані слухання ще двох справ за аналогічними позовами Шевченка.Тож в історії із прикарпатськими виборами ще зарано ставити остаточну крапку.
Втім, важлива вся ця містечкова, здавалося б, історія глобальними наслідками для всієї країни. Адже задля дрібної політичної доцільності протягнути під купол свого представника "ЗеКоманда" пішла на довиборах у парламент в Івано-Франківській області "по повному бєспрєдєлу", навіть перевершивши тим самим свавільні часи Януковича. А під основним ударом знову опинився на цілковитій самоті Зеленський, якому тепер українське суспільство небезпідставно буде докоряти нахилами до недемократичних і відверто тоталітарних практик. Це коли президент може сам де-факто призначати нардепів, необхідні де-юре вибори перетворюються в банальну імітацію демократичного процесу для галочки, а голова держави швидкими темпами еволюціонує із гаранта Конституції в її абсолютного негаранта.