Смертники від ФСБ. Чому Росія очікувано розпочала 2025 рік із терактів в Україні
Як усе починалося
Почалася ця фаза протистояння разом з лютим, коли у Рівному стався вибух у приміщенні територіального центру комплектування. Наступного дня подібний інцидент стався у Павлограді Дніпропетровської області, через кілька діб – у Кам’янці-Подільському на півдні Хмельниччини. Тобто регіональна географія, як бачимо, відразу була досить широкою.
У березні ж, після деякої паузи теракти – чи втілені у житті, чи зупинені на півдорозі до фінальної стадії – пішли уже справжньою хвилею. Причому у деяких із них брали (чи могли взяти) участь навіть неповнолітні. Таким випадком став інцидент у Івано-Франківську, де саморобну вибухівку, виготовлену за наказами людей із Telegram'у (а саме там в основному і ловлять своїх жертв ФСБшники), несли на місцевий залізничний вокзал 17- та 15-річний хлопці. Згодом були виявлені подібні історії – зі щасливим кінцем – у Тернополі, де підліток сам повідомив правоохоронцям про спробу його вербування, та Запоріжжі, де силові структури чітко виконали свою роботу.
Чому це було очікувано і саме проти ТЦК
У всій цій історії важливо відзначити кілька ключових речей, розуміння яких приведе нас до правильних висновків та вирішення цієї проблеми. Для початку наголосимо, що такі теракти були до певної міри очікуваними. Багато хто чекав їх відразу після початку повномасштабного вторгнення – але тоді росіяни обмежилися лише лякалками у стилі "синіх ламп на вікнах" та інших історій у стилі міських легенд. Серйозної дестабілізації в тилових регіонах України не відбулося, точніше, вона мала місце – але причиною став сам початок війни. Люди почали панікувати і тікати за кордон навіть із галицьких міст, куди війна по землі не дійшла і уже навряд чи дійде.
І от зараз, на межі третього року повномасштабної війни, ця атака терактами таки розпочалася. Чому? Тут є кілька причин, як в плюс, так і в мінус Україні, її владі та суспільству. Перша – це проблеми Росії на фронті та поза ним. Як бачимо, усі плани Кремля, якщо вони взагалі були, зазнали краху, окупанти не можуть досі захопити навіть Донецьку область, що вже говорити про такі міста, як Запоріжжя, Дніпро, Київ чи взагалі правобережні та західні регіони України. Цілком очевидно, що ресурсів на повне чи принаймні таке часткове захоплення України, яке матиме сенс (із Києвом, Одесою, Дніпром – ключовими центрами), у Росії немає. Тож було вирішено перейти до улюбленої тактики КДБ / ФСБ – тероризму.
Метою тут є, як і у всіх терористів, розхитування і залякування суспільства. Нічого нового організація із штаб-квартирою на Луб’янці (яка, за деякими версіями, і вигадала у свій час світовий тероризм, принаймні, арабсько-палестинський) в Україні не продукує, працюючи за давно перевіреними шаблонами. Виходить, прямо скажемо, не дуже – але і на інших напрямках у росіян (ні з діяльністю Медведчука, ні з повномасштабною війною) теж не склалося.
По-друге, перша частина терактів була спрямована проти територіальних центрів комплектування. І це важливий момент. Важливий тому, що на початок 2025 року саме ці структури набули найнегативнішого забарвлення в Україні. Ставлення пересічних громадян до ТЦК і ТЦК до пересічних громадян можна охарактеризувати просто – взаємна нелюбов, яка часто переходить в ненависть. Росіяни це не могли не відслідкувати, а, відслідкувавши, зробили логічну ставку на це болюче місце.
Це не значить, що не будь "ухилянтів" у суспільстві та "людоловів" у ТЦК, теракти в Україні не розпочалися. ФСБ знайшла б інший привід, можливо, не такий яскравий. А так українці внутрішніми чварами самі підказали ворогу, куди треба бити. І той не міг не використати таку відверту підказку.
Тож тут висновок має бути простий. Тільки внутрішня єдність є реальним захистом від подібних інцидентів у подальшому. Тільки повага держави до суспільства, а суспільства до держави не дозволить ворогу вбити такий кривавий клин, як ми бачимо це зараз, коли від терактів гинуть люди – причому в основному самі виконавці. І це ще один момент, на який варто звернути увагу.
Регіональний і ментальний фактор
Справді, жертвами стають в основному виконавці. Чому? Чому ФСБ не жаліє своїх, нехай і ситуативних, але союзників. З одного боку, для них це розхідний матеріал, а як вони ставляться до таких людей – ми бачимо навіть на прикладі ставлення до співвітчизників, яких вони женуть у "м’ясні штурми" пачками. Що вже їм якісь там українці…
По-друге, на їхньому боці працює, скажемо так, інформаційна неохайність українців. І тут варто відзначити ось які два моменти. Перший – відсутність критичного мислення і відслідковування причинно-наслідкових зв’язків. У лютому вже були вибухи, уже гинули виконавці – але це не завадило тим же франківським підліткам у березні повторити долю своїх попередників. Значить, вони перебували поза межами цього інформаційного поля, банально не знали про інциденти у Рівному і Кам’янці – інакше б, навіть попри юний вік, могли б зметикувати, що щось тут нечисто.
Друге – це те місце, де вербують українських терористів-смертників. Майже кожного разу СБУ повідомляє про те, що це Telegram-канали, які обіцяють "легкий" заробіток. Українці, які потрапили на цей гачок, банально не розуміють ні те, що легких грошей не буває, ні те, що в нинішніх інформаційних умовах, особливо на такому непевному ресурсі, як Telegram, цілком можуть працювати – і, як бачимо, працюють – вороги.
Ці два фактори і складаються у загальну неготовність українців протистояти інформаційній війні на такому рівні. Дозволяючи росіянам проводити свої операції без особливих проблем. (Просто уявіть, наскільки складніше було б ФСБ вербувати українців, якби вони в соцмережах і месенджерах проявляли хоча б мінімальну обережність.)
І ще один момент, на якому варто наголосити. На Галичині, як показують успішний приклад Франківська і невдалі Тернополя (там один підліток сам здав росіян СБУ, а іншу, яку шантажували відвертими фото, українським спецслужбам вдалося зупинити) – росіяни намагаються вербувати дітей. Бо на цю верству населення найпростіше вплинути. З дорослими значно важче, тому за них росіяни беруться у регіонах, де українська ідентифікація є розмитішою, не такою чіткою, як на Заході. Скажімо, у тому ж Запоріжжі, чи з полтавцями, яких курароти з ФСБ відправити на Тернопільщину.
Висновок тут простий – чим швидше українці усвідомлять себе українцями,чим чіткіше розумітимуть ворожість росіян (хоча, здавалося б, куди вже більше, після трьох років повномасштабної війни), тим менше у Федеральної служби безпеки буде шансів на успіх.
А поки що теракти, на жаль, продовжуватимуться. Тож можна порадити лише уникати довгого перебування біля вразливих місць (ТЦК, вокзали, можливо, ТРЦ і ринки) чи у натовпах. А також – не піддаватися на різні провокативні пропозиції у соцмережах і особливо пильно спостерігати за власними дітьми, пояснюючи їм, що на них може чекати в мережі. Як показує 2025 рік, розмови на цю тему з підлітками будуть аж ніяк не зайвими.