Мітка "666"
17 вересня Чернівецька районна рада підтримала рішення про висловлення недовіри голові Чернівецької ОДА Сергієві Осачуку. Нарешті "сміття винесли з хати" і очевидне, але досі мляве протистояння у "команді президента" на Буковині продемонструвало, що команда, може, вже не зовсім і президентська.
По факту. "За" недовіру Осачуку проголосували 34 депутати. Її дружно підтримали всі шестеро представників ОПЗЖ в райраді, усі шестеро депутатів від "Європейської солідарності" та шестеро присутніх (із семи) представників мерської "Єдиної альтернативи", Таке собі "число звіра" для президентського призначенця.
До них долучилися четверо "радикалів" Олега Ляшка, троє присутніх (з 4-х) депутатів "Пропозиції", двоє присутніх (з 4-х) депутатів від "За майбутнє".
Та найважливіше, що за недовіру голосували п’ятеро (в тому числі і голова райради Руслан Домніцак) "слуг народу". Ще двоє представників "СН" були відсутні, одна утрималась і одна не голосувала. Не голосували, були проти або утримувалися представники "Команди Михайлішина" і "Народного контролю". Врізнобій голосувала "Батьківщина", що свідчить про неоднорідність і її лав.
Загалом нічого дивного в тому, хто проти президентського ставленика Осачука: майже всі вони є політичними опонентами партії "Слуга народу". Окрім представників… самої "Слуги народу".
А загалом картина демонструє явний переділ політичних сил в райраді (а значить – в області) точно не за ідеологічними принципами.
Публічна реакція
З оцінкою події не забарилася очільниця обласного осередку "Слуг народу", народна депутатка Олена Лис. Того ж вечора вона на своїй facebook-сторінці припустила, що "комусь дуже кортить дестабілізувати ситуацію в Чернівецькій області".
Депутатка однозначно заявила, що "Чернівецька обласна організація політичної партії "Слуга народу" не бачить підстав для висловлення недовіри голові ОДА, не обговорювала ініціативу депутатів Чернівецької районної ради й тим більше – не уповноважувала наших представників у райраді на голосування за такі політично вмотивовані рішення" і пригрозила, що такі дії не залишаться "без належної реакції", недвозначно натякаючи на ймовірність відкликання депутата за народною ініціативою. Також вимагала від своїх однопартійців, які долучилися до "беззаконня" (як вона це назвала), пояснень і відкликання голосів.
Пізніше схожу заяву зробила і обласна організація "Слуги народу". Мовляв, на засіданні фракції "слуг" в облраді заяву районної ради про висловлення недовіри голові ОДА визнали такою, що "не відповідає принципам верховенства права" та є "політично вмотивованою", і ухвалили рішення про непідтримку фракцією рішення про недовіру голові ОДА.
У Чернівецькій ОДА ситуацію не коментували: зокрема, виданню molbuk.ua у пресслужбі зазначили, що це "політичне рішення, яке немає змісту коментувати".
Натомість ситуацію прокоментував політолог Ігор Гаврада. "Коли вдатися до футбольної термінології, то дії Чернівецької районної ради – це не червона картка голові ОДА Сергію Осачуку. Це більше схоже на погрозу жовтою. Чому так? По-перше, районна рада уповноважена висловлювати недовіру лише керівнику району...
Натомість, по-друге, депутати звернулися до колег з обласної ради з пропозиціями, щоб ті розглянули питання про висловлення недовіри Осачуку. А облрада якраз на це уповноважена.
Нарешті, по-третє, Чернівецька райрада своїми діями почала публічний політичний процес, який до цього відбувався переважно у тіні. Досить давно циркулювали чутки, що чимало політичних і навколополітичних сил області невдоволені як діями Сергія Осачука, так і діями його соратників й підлеглих.
Районні депутати "віддали пас" керівництву обласної ради, яке й має зрештою прийняти рішення – успішно замкнути його й відправити Осачука на лаву збитих губернаторів чи змарнувати цим гольовим шансом і залишити команду нинішнього голови ОДА й далі керувати Буковиною", - пояснив політолог.
Що ховається за лаштунками політичного театру
Протистояння розпочалося задовго до того, як вихлюпнулося в публічний простір. Перший публічний конфлікт трапився у середовищі буковинських "слуг" ще навесні. Тоді очільника осередку Віталія Другановського усунули від посади. Його прихильники трохи помітингували, та й ніби змирилися з тим, що новою їхньою лідеркою стала нардепка Олена Лис. Виявляється, ненадовго – до осені…
Насправді війна почалася навіть не одразу після місцевих виборів, а ще до того, як партії висунули кандидатів на посаду чернівецького міського голови.
Тоді лідер електоральних симпатій – "Слуга народу" – мала варіанти висунути на мера Чернівців голову ОДА Сергія Осачука або тодішнього лідера обласного партосередку "Слуг" Віталія Другановського. Які були аргументи і що саме переважило – наразі невідомо, але партія обрала Другановського. Партія, але не чернівчани – мером несподівано для багатьох став представник новоствореної місцевої партії "Єдина альтернатива" Роман Клічук. А обидва ймовірні кандидати від "слуг" залишилися із стійкою взаємною неприязню. Можливо, через цю неприязнь Другановський і почав проявляти політичну симпатію переможцю мерських перегонів Клічуку.
Через невисування свого протеже Осачука екссекретар Чернівецької міськради Василь Продан, який ще й виконував обов’язки мера після усунення тодішнього міського голови Олексія Каспрука, в накладі не залишився: він, як досвідчений політик, який "пройшов школу Фірташа" (партнер Фірташа Юрій Борисов – кум родини Проданів), "розклав яйця" в різні кошики. Під його керівництвом до міськради доволі успішно йшла зі своїм кандидатом у мери "Команда Михайлішина", яку "народило" "Рідне місто", і саме "Рідне місто". А Продан тим часом через Осачука зберігав вплив на область.
Але новий мер зі своєю партією, яка просто-таки увірвалася у частину місцевих рад, змінив конфігурацію в області. Та і йому, щоби зберегти і зробити якісним шалений кількісний успіх, здобутий на виборах, довелося шукати підтримки.
Несподівано для своїх виборців, патріотично і навіть націоналістично налаштований чернівецький міський голова знайшов підтримку у ідеологічних супротивників. Зокрема, при обранні голови обласної ради його партія голосувала проти кандидата від "Слуги народу" і підтримала кандидата від "Аграрної партії" Олексія Бойка, який зрештою і очолив раду. До речі, саме тоді пролунали перші "тривожні дзвіночки" у монолітності "слуг": кілька голосів саме "слуги" не додали за свого кандидата, через що він програв.
Перможця Олексія Бойка також вважають не самостійним гравцем, а ставлеником – місцевого "князька", уродженця Сокирянщини Василя Козака - колишнього очільника то Сокирянської райради, то райдержадміністрації, а нині сокирянського міського голови і очільника місцевого осередку "Аграрної партії України". Козак, окрім амбіцій поширити свій вплив не лише на колишній Сокирянський, а нині – Дністровський район (утворений на теренах кількох районів, що існували до цього), а й на всю область, відомий ще й тим, що він є сватом уже покійного харківського міського голови Геннадія Кернеса: донька Козака Юлія у 2015-му побралася з сином Кернеса Даниїлом Приваловим. А син Козака – Володимир Козак – народний депутат України від партії "Слуга народу".
Та син Козака – не єдиний нардеп у "зв’язці", яка поєднує "Єдину альтернативу" з "групою підтримки Козака". Головним сценаристом їхньої гри є чинний нардеп від ОПЗЖ, ексрегіонал, колишній голова Чернівецької ОДА і колишній міністр соціальної політики Михайло Папієв. Це пояснює і злагоджене голосування ОПЗЖ разом з ЄА, і загалом успіх фокусу з "недовірою голові ОДА": "спритність рук і ніякого шахрайства" - давній девіз Папієва ще з часів перебування на міністерському посту. Наприклад, на місцевих виборах його партія ОПЗЖ несподівано заявила про підтримку "проданівської" "Команди Михайлішина", від чого підтримані не знали як відкараскатися: така підтримка була їм лише на шкоду, і Папієв про це добре знав.
Чи є в містечковому вовтузінні політична складова?
У місцевих пабліках нерідко йдеться і про те, що, мовляв, розкол у лавах "слуг" свідчить про відхід частини прихильників президента Володимира Зеленського до групи впливу спікера Дмитра Разумкова, який начебто саме розпочинає власну політичну гру. Натомість традиції буковинського політикуму свідчать про переважну байдужість "політичних багнетів" як до ідеологій, так і до особистостей. От тільки коли Черчіль казав, що "немає вічних друзів і вічних ворогів, є лише вічні інтереси", йшлося про інтереси країни. На Буковині ж ті самі слова мають цілком інший зміст. Саме тому боротьба "слуг" проти "слуг" - це не зіткнення ідеологій, не сутичка лідерів національного рівня. Це просто містечкова боротьба: Козака й Папієва – проти Продана.
P.S.
Дата наступної найближчої сесії Чернівецької обласної ради наразі невідома. Разом з тим, як стверджують джерела RegioNews, її порядок денний начебто уже сформований, тому керівництву облради доведеться добре помізкувати, яким чином туди додати дражливе питання про недовіру голові ОДА. А додати його, швидше за все, таки захочеться – недарма цей "пас" розіграний. Якщо, звісно, за таке рішення не бракує голосів – а це дуже навіть неточно.
Тим часом сам "винуватець події" Сергій Осачук артистично "зіграв розпач": днями в соцмережах поширили його фото з його "сірим кардиналом" (і, кажуть, "мозковим центром" одного з крупних політичних угруповань у Чернівцях) Василем Проданом. Вони удвох нібито після неприємних подій були "заскочені зненацька" в одному з ресторанів міста. Ресторан, на диво, є власністю (чи точніше, колишньою власністю, переданою в управління) чинного чернівецького міського голови Романа Клічука.
І поки "антиосачуківці" тішаться з того, що голова ОДА нарешті нібито втратив пильність і публічно продемонстрував приналежність до "клану Продана", "антиклічуківці" якраз відзначають "тонкоту гри" і стверджують, що Продан цим "випадковим" фото якнайяскравіше продемонстрував свою прихильність до Зеленського.