Під впливом Геннадія Буткевича вже довгий час перебуває Житомирська ОДА разом з її головою Віталієм Бунечком. Після місцевих виборів-2020 під ковпаком мультимільйонера опинилася також і обласна рада, яку очолив близький до цього олігарха Володимир Федоренко. А тепер вже й партійний осередок правлячої "Слуги народу" на Житомирщині остаточно потрапив до його політичного активу. Які інтереси переслідує співвласник АТБ в області, вивчав RegioNews.
Хто такий Буткевич
Цей підприємливий діяч з’явився на українській бізнесовій мапі ще у 1990-х роках, коли завершив кар’єру в дніпропетровській міліції, де дослужився до посади начальника тамтешнього управління по боротьбі з організованою злочинністю, та прийняв пропозицію тодішніх бізнес-партнерів Юлії Тимошенко та Віктора Пінчука надавати їм послуги з безпеки. Коли ж Тимошенко з Пінчуком розійшлися, Буткевич залишився в команді майбутньої лідерки "Батьківщини" та згодом зміг на зароблені в "Єдиних енергетичних системах України" гроші розпочати власний бізнес. Це була м’ясна переробка, яка потім переросла у кілька магазинів та, зрештою, виросла у масштабну мережу "АТБ-Маркет". Тодішніми партнерами Буткевича були Євген Єрмаков та Віктор Карачун. Вони втрьох мали рівні долі в бізнесі, такими ж, за твердженням самого Буткевича, їхні долі залишаються і нині.
Рівень статків Буткевича оцінюється сотнями мільйонів доларів. В нього навіть є нерухомість в США, проте бізнесмен нібито намагається її зараз позбутись, аби закумулювати кошти для інвестування в свій новий бізнес-проєкт. Який, як виявляється, тісно пов’язаний з Житомирщиною. Його суть полягає у видобутку цінних руд. Об’єкти інтересів Буткевича розташовані у Кіровоградській та Житомирській областях, його цікавить видобуток урану, титану, цирконію та графіту. Проте ключову ставку він робить на видобуток берилію (цього легкого металу на планеті небагато, а потрібен він для високих технологій, відтак коштує, м’яко кажучи, недешево), задля чого й придбав Пержанське родовище в Олевському районі Житомирської області. Воно нині є активом його компанії BGV Group.
Як можна зрозуміти з інтерв’ю Буткевича Дмитру Гордону, він збирається видобувати уран та рідкоземельні метали і на основі цієї сировини створити виробництво малих ядерних реакторів. Уран, берилій, цирконій, графіт можуть принести набагато більше грошей, ніж АТБ, погоджується Буткевич.
Купити Житомирщину
Аби забезпечити своєму новому бізнесовому дітищу повну політичну підтримку, Буткевич вирішив не розмінюватись на дрібниці, а "приватизувати" систему регіональної влади цілої області, в якій він збирається зосередити свої нові активи. Почав колишній керівник служби безпеки "ЄЕСУ" зі щільного "окучування" Житомирської ОДА, куди, за погодженням з Офісом президента Володимира Зеленського, йому вдалося прилаштувати першим заступником голови обладміністрації Володимира Федоренка. Останній став дуже цінним політичним активом олігарха, який на своїй посаді та за лояльності очільника ОДА Віталія Бунечка цілком був в силі просувати інтереси компанії, що розбудовує на Житомирщині видобувну імперію.
Наближення ж місцевих виборів Буткевич сприйняв як чергове вікно можливостей для подальшої експансії в області. І зміг домовитись з Банковою, аби Федоренко пішов на вибори місцевим флагманом президентської "Слуги народу". За результатами виборів, "СН" стала центром політичної коаліції в Житомирській облраді, а самого Федоренка було обрано її головою. Так співвласник АТБ отримав наступний політичний плацдарм – обласну раду, яка, як відомо, має повноваження в тому числі і в питаннях розробки надр та використання природних ресурсів.
Після практичного оформлення перемоги на місцевих виборах Буткевич та його політичний загін, який включає не лише Федоренка та інших діячів житомирського рівня, а й кількох народних депутатів, що дослухаються до порад бізнесмена, почав кампанію зі взяття під контроль всієї обласної організації "Слуги народу".
Останній акорд бліцкригу
Нагадаємо, що з моменту створення партії керівником цього осередку "СН" був нардеп Андрій Клочко, який також має додаткове навантаження – посаду голови парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Однак він зовсім не мав наміру добровільно відмовлятись від Житомирщини і тим самим створював перешкоди планам команди Буткевича взяти весь "житомирський джекпот". Тому кілька нардепів з підвищеною чутливістю до побажань олігарха "накатали" на ім’я лідера партії Олександра Корнієнка аналітичну записку, в якій звинуватили Клочка у провалі на виборах, хоча результат "слуг" на Житомирщині був одним з найкращих по країні.
В керівництві "СН" і на Банковій, де також демонструють чутливість до побажань Буткевича, дали цій аналітичній записці хід, відтак 15 березня було оголошено про відставку Клочка з посади керівника житомирської облорганізації "Слуги народу" та призначення на його місце одного з підписантів вищенаведеної скарги та маловідомого широкому загалу нардепа Арсенія Пушкаренка. До речі, в біографії цього 28-річного парламентарія жодним чином не згадується географічна назва "Житомир". Адже Арсеній Михайлович народився в Києві, де навчався та працював до моменту обрання нардепом за списком президентської партії (№81).
Втім, Пушкаренко виявився абсолютно небайдужим до проблем української поліської глибинки, а саме: міста Олевськ на Житомирщині, де він проявляє завидну депутатську активність. В мажоритарному окрузі №64, до якого входить Олевськ, в 2019-му переміг не представник від "Слуги народу", а самовисуванець та колишній "порошенківець" Володимир Арешонков, тож Пушкаренка рішенням партії закріпили в якості відповідального саме за цей округ. І треба ж було так пощастити молодому нардепу, що він потрапив куратором у містечко, яке стає епіцентром видобутку берилію. Передбачливий Пушкаренко, схоже, вдало скористався цим шансом і, з огляду на стрімкий стрибок по партійній лінії, вдало довів нинішньому бенефіціару Житомирщини незамінність своїх політичних послуг.
Отже, здійснений Геннадієм Буткевичем бліцкриг із захоплення цікавого йому регіону тепер дуже успішно завершено. За неповних два роки йому вдалося отримати під свій вплив і обласну раду разом з місцевою організацією найвпливовішої в країні політичної партії, і посилити вплив на адміністративну вертикаль влади виконавчої. Тому шлях для успішного освоєння житомирських надр цим олігархом можна вважати абсолютно відкритим.