Він вибачився за протистояння із Володимиром Зеленським, вже не так завзято псує життя намісникам президента в області і навіть відколовся від табору мерів-антикарантинників, які протидіяли запровадженню загальних локдаунів. Відсутність притомної регіональної політики Офісу президента відносно Черкас та Черкащини призвели до того, що Анатолію Бондаренку вдалося переобратись мером, а в обласній та міській радах "слугам" знайшлося місце хіба що на гальорці. За менш ніж два роки своєї каденції Зеленський спробував на посаді голови Черкаської ОДА вже чотирьох керівників. Жоден з них не протримався на посаді скільки-небудь переконливий термін – всі злітали з посад після півроку перебування у кріслі. Певні надії в ОП нині пов’язують з новопризначеним очільником області Олександром Скічком, який потрапив у велику політику з шоубізнесу.
Проте причина поразок президентської команди на Черкащині криється не стільки в кадровій нерозбірливості Банкової, а, скоріше, у досить сильній спайці місцевих еліт, яким вдається нав’язувати свою гру. Так, за результатами виборів-2020 в Черкаській облраді більшість утворила локальна партія "Черкащани" разом з фракціями "ЄС" та "Батьківщини". А "слуг" вже взяли в коаліцію в ролі дальнього родича на фінальному етапі, коли всі цікаві посади було розподілено.
Щось подібне відбулося і в міській раді Черкас, де в більшість зійшлись ті ж "Євросолідарність" (7 депутатів із 42-х), "Черкащани" (5) та "Батьківщина" (4). Щоправда, до владного угрупування залучили ще й "За майбутнє" - нинішню партію мера Бондаренка (до того він довго очолював обласний осередок політичної сили Юлії Тимошенко), яка отримала в раді 8 мандатів. Проте "Слуга народу" зі своїми 8 "багнетами" знову залишилася за бортом розподілу посад, а секретарем міськради було обрано представника "Батьківщини" Юрія Тренкіна.
За всіма політичними силами, які взяли владу в обласній та міській радах, стоять одні й ті ж бізнесмени. Причому не тільки регіонального, а й загальноукраїнського рівня. І одним з найгучніших в цьому списку є прізвище аграрного магната, власника холдингу МХП Юрія Косюка. Власне, саме ці бенефіціари нині контролюють основні політичні та господарські процеси в регіоні. А сам мер Бондаренко в цій ситуації є свого роду складовою частиною загальної системи. Важливою, але все ж не єдиною.
Більше того, в цій каденції його ситуація є дещо складнішою, аніж це було у період до кінця минулого року. В тому скликанні за ним була фактично контрольована ним коаліція, що складалася з "Батьківщини", "Черкащан", "Свободи" та "Самопомочі". Але цього разу баланс контролю дещо змістився, відтак Бондаренку тепер доводиться рахуватись з іншими впливовими учасниками процесу та подекуди навіть підлаштовуватись під їхні бажання.
Для збереження свого впливу він також шукає опору там, де ще вчора демонстрував відкриту непримиренність. Йдеться про політсилу Зеленського та його теперішнього представника в області Скічка. Загальний тон черкаського градоначальника перестав бути категоричним, і він навіть демонструє певну лояльність та запопадливість у бік Банкової. Звісно, це не означає, що Бондаренко не тримає каміння за пазухою і задоволений своїм нинішнім перебуванням "на розтяжці". Проте на певний час в Офісі президента раніше бунтівного міського голову Черкас можуть вважати нейтралізованим та не чекати від нього якихось особливих загострень.
З іншого боку самому Бондаренку така ситуація не має подобатись. Адже мало того, що його перемога цього разу виявилася не надто переконливою (55% у нього в другому турі проти 45% у Віктора Євпака з "Голосу"), але й рівень критичності щодо нього буде вищим. І багато хто вже говорить, що ця каденція є для нього останньою. Але черкаський мер, з огляду на його темперамент і молодий вік, навряд чи готовий змиритись з майбутньою поразкою. Тому слід чекати від нього несподіваних та неординарних кроків, які будуть спрямовані на його збереження у політиці. І необов’язково в ролі міського голови.