Про це він написав Telegram-каналі, передає RegioNews.
За словами Буданова, він продовжує служити Україні та розглядає посаду керівника Офісу Президента як ще один рубіж відповідальності перед державою.
"Для мене це честь і відповідальність – в історичний для України час зосередитись на критично важливих питаннях стратегічної безпеки нашої держави", – сказав він.
Буданов подякував Президенту за довіру, а також висловив вдячність бойовим побратимам і команді Головного управління розвідки Міністерства оборони України за спільну роботу.
"Наше завдання залишається незмінним – бити ворога, захищати Україну та працювати задля досягнення справедливого миру", — зазначив він.
Що відомо про Кирила Буданова
Кирило Олексійович Буданов народився 4 січня 1986 року в Києві.
Про його дитинство та шкільні роки майже нічого не відомо. Немає інформації у відритих джерелах і про те, хто такі батьки Буданова та чим вони займаються.
Сам Кирило Олексійович в одному з інтерв’ю розповідав, що планував пов’язати життя з розвідкою та військовою службою ще з раннього віку.
Ще до початку повномасштабного вторгнення Буданов особисто брав участь у багатьох висадках на території тимчасово окупованого Криму.
На підвищення Кирило Буданов пішов у 2020 році, коли став заступником директора департаменту Служби зовнішньої розвідки України. А вже незабаром 5 серпня у віці 34 років обійняв посаду начальника ГУР Міністерства оборони України.
На початку повномасштабної війни, у квітні 2022 року, Буданову присвоїли звання генерала-майор.
Більше про нового керівника ОП читайте за посиланням.
Нагадаємо, 2 січня Володимир Зеленський запропонував начальнику Головного управління розвідки Міноборони Кирилу Буданову очолити Офіс Президента.
Раніше було названо, хто є основним претендентом на посаду очільника ОП. Зокрема, йшлося про першого віцепрем’єра, міністра цифрової трансформації Михайла Федоров.
Окрім того, за інформацією джерел, серед інших реальних кандидатів на посаду голови ОП також називали міністра оборони Дениса Шмигаля, голову ГУР Кирила Буданова та заступника глави ОП з воєнних питань Павла Палісу.
За даними джерел, рішення щодо кандидатури було майже остаточним, однак президент продовжував зважувати свій вибір майже цілий місяць.
Читайте також: Без Єрмака: що буде із Зеленським та Україною після відставки року