Переможцями цих виборів з однаковим успіхом себе можуть вважати і "ЄС", і ОПЗЖ, бо кожна з цих сил отримала значні відсотки у своїх базових регіонах: перша - на заході, друга – на сході і півдні. Натомість власний провал може констатувати президентська партія, яка поділилася своїми рейтингами і з "медведчуківцями", і з "порошенківцями", і навіть із "шаріївцями", які попередньо потрапляють у кілька місцевих рад.
Загалом поразка "Слуги народу" виглядає тотальною: в жодному обласному центрі висуванцям від партії Зеленського мерське крісло не світить. Тут перемогу святкують переважно старі мери, які успішно переобираються на нові терміни. Причому відбувається це абсолютно незалежно від політичної приналежності: на сході та півдні своє беруть колишні "біло-блакитні", а на заході та в центрі – "помаранчеві" у минулому. "Слуги" вдовольняються лише проходженням у місцеві ради з шансами подекуди взяти участь у формуванні коаліцій. Але лідери партії, яких призначено відповідати за результат, виглядають на фоні цифр, м’яко кажучи, блідо. Хоч і намагаються мати "гарну міну при поганій грі". Наприклад, як заявив голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко, після обробки 49% протоколів його політсила займає перше місце до обласних рад із результатом 20%.
Тим часом у найбільших містах претенденти від ЗеКоманди не потрапляють навіть у другий тур. Так, у Києві, якщо у Віталія Кличка після підрахунку не виявиться 50%+, екзит-поли відправляють у другий тур Олександра Попова з ОПЗЖ. Тому не виключено, що в Офісі президента нині готові погодитись з перемогою Кличка у першому турі, адже це буде менш болісно, аніж він отримає 75% у другому, вийшовши туди з Поповим.
В Дніпрі Борису Філатову опонуватиме Загід Краснов з місцевою "Громадською силою", Харків – тотально під Геннадієм Кернесом (57%), а в Одесі протеже Зеленського Олег Філімонов у праві позмагатись з Геннадієм Трухановим поступився Миколі Скорику з ОПЗЖ. Поза другим туром "зелені" висуванці також у Львові, Черкасах, Сумах, Миколаєві, Херсоні та багатьох інших містах.
А ось претендент від "СН" Сергій Іващенко у Полтаві виривається у другий тур з ексмером Олександром Мамаєм. І, враховуючи некатастрофічний розрив у результатах, зможе зазіхнути на звання чи не єдиного мера обласного центру в Україні, який носить значок президентської політсили. Аналогічний випадок спостерігається також в Ужгороді, де тамтешній "зелений" кандидат Віктор Щадей буквально "ніс в ніс" вийшов у другий тур із чинним ужгородським градоначальником Богданом Андріївим. Однак це, радше винятки з актуального правила нинішніх місцевих перегонів.
Побіжно поразка президентської партії підтверджується і надзвичайно низькою явкою виборців – лише 37% з тих, хто має право на голос, скористалися ним минулої неділі. Електорат демонструє абсолютну відсутність захвату від дій президента та його команди. І це, можливо, навіть більший провал, аніж програш мерських кейсів. Президент в очах народу перестає бути стимулом і надією, перетворюючись на звичайний "портрет".
Водночас очевидним результатом є подвійний реванш: і порошенківська "Європейська солідарність", і проросійська "Опозиційна платформа – За життя" вийшли із загону аутсайдеров і потрапили у вищу лігу. Попередні прикидки результатів на виборах до міських та обласних рад демонструють формування політичного тріумвірату з приблизно рівними балансом: "СН", "ЄС" та ОПЗЖ віднині є силами з рівними електоральними позиціями.
"ЄС" отримує захід, де у більшості рад опиняється в ролі гегемона. ОПЗЖ, відповідно, залишає за собою схід та південь, витіснивши звідти "зелених", де будуть конкурувати із локальними партпроєктами місцевих еліт. Ну а "слуги" вдовольняються перемінним "залишковим" успіхом по всій території, де шукатимуть старших партнерів по коаліціям. Можна спрогнозувати, що кожна зі сторін протистояння "качатиме" свої регіони на предмет протистояння іншій території і тим самим провокуватиме відцентрові процеси.
А каталізатором таких процесів має всі шанси стати своєрідна регіоналізація, на млин якої ллють воду місцеві феодали – власники регіональних партій, які також можуть вважати себе переможцями з правом ігнорувати настанови центру, бо їхні дітища користуються неабиякою силою підтримки електорату в більшості великих міст. Фактично це виводить їхніх лідерів з-під впливу центральних партійних офісів і дозволяє на власний розсуд створювати коаліції на місцях.
Нарешті, на цих виборах був ще один лузер – це новомодний політичний проєкт Ігоря Палиці та Ігоря Коломойського "За майбутнє". Скільки грошей було вкинуто в його масштабну розкрутку по всій Україні, достеменно невідомо, але точно "замайбутнівці" були в цій номінації в лідерах та зібрали у своїх лавах чимало "грошових мішків". Втім, у підсумку змогли себе вважати переможцями лише у рідній Палиці Волині.