Хмельницька область далеко не найбільша за площею та чисельністю населення, не є центром аграрної чи важкої промисловості. Відсутній тут й вихід до кордону чи моря. Тим не менш регіон має добре розвинуту транспортну мережу, чотири десятка залізничних станцій та аеропорт, який у березні цього року отримав посвідчення про допуск до експлуатації злітно-посадкового майданчика для малих повітряних суден. З автобусним сполученням у регіоні теж все більш-менш непогано. За інформацією Укртрансбезпеки, на території області офіційно функціонують 29 автостанцій, 7 з яких розташовані в самому Хмельницькому. Однак частина інфраструктурних об’єктів на даний момент призупинили чи, навіть, припинили свою роботу.
Переважна більшість автовокзалів регіону – 24, перебувають під контролем ТОВ "Хмельницьктранс", керівником і кінцевим бенефіціарним власником якого є Петро Тернавський. За інформацією аналітичного порталу YouControl, за 2018 рік чистий прибуток підприємства склав близько 5,9 млн грн, що на 1,5 млн грн більше ніж в 2017 році.
Свого часу Тернавський був депутатом Хмельницької обласної ради, очолював обласне автотранспортне управління та навіть двічі балотувався до Верховної Ради України - у 2002 році від політичної партії "За єдину Україну!", а в 2006-му - від "Нашої України". Наразі Тернавський є також керівником "Об’єднання організацій роботодавців промисловості та транспорту Хмельницької області" та "Організації роботодавців транспорту Хмельницької області". Засновники останньої - вже згаданий "Хмельницьктранс" та ПрАТ "Поділля-Плюс", що належить почесному громадянину міста Старокостянтинів Дмитру Швалюку, який десять років тому був довіреною особою Віктора Януковича, а ще раніше працював помічником депутата-"регіонала" Василя Ядуха.
Наразі ТОВ "Хмельницьктранс" має три неатестовані автостанції в селищах міського типу Антоніни, Сатанів та Ярмолинці. Однак, за інформацією місцевих журналістів, до початку карантинних обмежень це не заважало цим автостанціям працювати та реалізовувати квитки.
Серед співзасновників фірми також є чимало цікавих особистостей. Зокрема, п’яту частину від статутного капіталу товариства вклала Лілія Будна, співзасновниця споживчого товариства "Добрий хліб". Має свою частку й ексчлен спостережної ради "Шепетівського автотранспортного підприємства №16864" Борис Дмитерко. Входить до числа засновників Надія Літніцька, яка на ТОВ "Хмельницьктранс" працює начальником відділу автостанційного обслуговування. Є в цьому списку і єдиний не хмельничанин серед співзасновників Ігор Марченко, який зареєстрований у Білгород-Дністровському Одеської області. Крім автовокзальних справ підприємець має інтерес в готельно-ресторанному бізнесі та торгівлі продуктами харчування, володіє частками в ТОВ "Май-2008", ТОВ "Шовковик" та ТОВ "Залів".
На кінець минулого року в області було ще три неатестовані автостанції, які належать трьом різним суб’єктам господарювання. Так, ТОВ "Алькор Інвест", власником якого наразі є чоловік завідуючої Хмельницької районної державної нотаріальної контори Денис Кушал, мало власну автостанцію поблизу торговельного-розважального центру "Європа". Відкрившись у 2013-му, автостанція попрацювала декілька років, однак потім фактично припинила діяльність після перепродажу приміщення ТРЦ. Цікаво, що за даними YouControl, у 2018 році компанія зазнала збитків на суму близько 310 тис грн. При цьому сам Денис Кушал, відповідно до декларації його дружини, у той же рік отримав від підприємницької діяльності 912 тис грн прибутку.
Доля ще однієї автостанції, яка належить ФОП Лукашовій Людмилі Олександрівни залишається в дещо підвішеному стані. В 2013 році підприємиця облаштувала тут зупинку та отримала всі необхідні документи для експлуатації вокзалу, включаючи продаж квитків пасажирам. Окрім "автостанційного" бізнесу підприємиця отримувала доходи й від продажу продуктів харчування. Однак наприкінці 2018-го пані Лукашова припинила власну діяльність як ФОП, а з цим перестала функціонувати і автостанція. А вже наприкінці 2019-го року між комунальним підприємством по організації роботи міського пасажирського транспорту та фізичною особою-підприємцем Білан Наталією В’ячеславівною було укладено двосторонній договір на встановлення платного строкового земельного сервітуту на земельну ділянку площею 1360 м2 "для розміщення та експлуатації автостанції 4-го класу №6 терміном до 31.12.2029 року". Зауважимо, що в держреєстрі у Наталії Білан основним КВЕДом вказана роздрібна торгівля продуктами, напоями та тютюновими виробами, а ось обслуговування автостанцій взагалі відсутнє.
Останній в нашому переліку неатестований автовокзал, який тим не менш успішно працював до початку карантину, знаходиться у місті Деражня та належить приватному підприємцеві Жураківському Олегу Романовичу. Бізнесмен є надзвичайно активною та багатогранною особистістю. Так, до 2018 році чоловік працював народним присяжним Деражняківського районного суду Хмельницької області. У 2015-році він балотувався до місцевої ради від партії "За конкретні справи" власника мережі "Епіцентр" Олександра Гереги, а у 2019-му вже був координатором "ЗеКоманди" у своєму районі. Крім того, того ж року Жураківський підписав через систему ProZorro 19 договорів на суму в 109 тис грн. Підприємець постачав дрібну побутову та офісну техніку, а також надавав послуги з її ремонту.
Передостанній автовокзал у нашому загальному списку - Хмельницька АС №5 - перебуває під контролем місцевого ФОПа Броцького Анатолія Васильовича. Про підприємця відомо, по суті, лише те, що як ФОП він зареєструвався ще в 2010 році, а в 2015-му безуспішно балотувався до Хмельницької міської ради від партії "Наш край".
Завершує парад власників автовокзалів Хмельницької області місцеве "Комунальне підприємство по організації роботи міського пасажирського транспорту", яке має на балансі одну автостанцію. КП важко назвати успішним - за даними, оприлюдненими на офіційному сайті Хмельницької міської ради, за підсумками роботи за 2019 рік воно отримало чистий прибуток у розмірі лише 11,8 тис грн.
До 18 травня 2020 р. комунальників очолював ексначальник управління транспорту та зв’язку Хмельницької міськради Володимир Богачук, який, окрім роботи в КП, має власне автотранспортне приватне підприємство "Гарант-ВБ". Також Богачук є керівником Асоціації пасажирських перевізників "Поділля" та громадської ради при Хмельницькій ОДА. Заслуговує окремої уваги й довготривала, однак не надто вдала політична кар’єра посадовця. Богачук тричі намагався стати депутатом, однак всі спроби були невдалими. У 2006-му він балотувався до Верховної Ради від БЮТ, у 2010-му до міської ради від Української соціал-демократичної партії, а в 2010-му до все тієї ж міськради, але вже від БПП. За минулий рік посадовець задекларував 177,76 тис грн власного доходу та майже 204 тис грн зарплатні дружини. Про дохід від власного бізнесу в декларації не згадується.
На сайті Хмельницької міської ради 18 травня цього року з’явилось розпорядження мера міста Олександра Симчишина, яким Володимира Богачука звільнили із займаної посади, а його місце тимчасово зайняв головний інженер КП Володимир Гульман, чия дружина працює державним інспектором митного поста "Хмельницький-Центральний".
Читайте також: Житомирщина: кому належать автовокзали регіону
Родинний бізнес Андріївих: хто контролює автовокзали Закарпаття
Одещина: хто контролює автостанції регіону
Черкащина: хто контролює 80% автовокзалів регіону
Родинний бізнес Табалових або хто ще заробляє на автовокзалах Кіровоградщини