Про це повідомляють телеграм-канали із посиланням на індонезійські ЗМІ, передає RegioNews.
Зазначається, що тіло перебувало на стадії сильного розкладання. За попередніми даними, смерть настала понад три дні тому. Встановити особу та стать загиблого візуально наразі неможливо.
Поліція Балі проводить ДНК-експертизу для визначення особи. Для порівняння взято зразок ДНК від матері громадянина України Ігоря Комарова, який раніше імовірно був викрадений 15 лютого в районі Джимбарана. На даний момент немає підтвердження, що знайдені останки належать йому.
На одній із частин тіла виявлено татуювання з римськими цифрами, проте його належність Комарову також не підтверджена. Всі останки доставлені до лікарні Денпасара для подальшого дослідження.
Поліція продовжує огляд місця події та пошуки можливих інших частин тіла.
Як відомо, посольство України в Індонезії не отримувало офіційних звернень щодо ймовірного викрадення синів дніпровських бізнесменів Ігоря Комарова та Єрмака Петровського на острові Балі.
Що відомо про викрадення українця Ігоря Комарова на Балі
20 лютого в мережі з'явилася інформація про нібито викрадення двох громадян України на острові Балі вихідцями з Чечні з вимогою викупу у 10 мільйонів доларів. За повідомленнями, одному із заручників нібито вдалося втекти, а іншого утримують та застосовують фізичне насильство.
Журналіст Віталій Глагола із посиланням на поінформовані джерела повідомив, що йдеться про Єрмака Петровського та Ігоря Комарова – синів осіб, яких називають кримінальними авторитетами з Дніпра. За його словами, Петровському нібито вдалося втекти, тоді як Комаров, за непідтвердженими даними, залишався у викрадачів.
Згодом Глагола зазначив, що історія про викрадення двох українців на Балі викликає низку питань. За його словами, ані українські правоохоронні органи, ані місцеві індонезійські медіа не повідомляли про інцидент, що є нетиповим для події такого масштабу.
Відкриті джерела також не містили жодних публікацій про вимогу викупу у 10 мільйонів доларів чи проведення спецоперації поліції Балі.
Глагола припустив, що подія могла бути "інформаційною постановкою", а її поширення пов'язав із активністю у соцмережах дівчини одного з фігурантів. За його словами, у цифрову епоху гучні скандали часто використовуються для збільшення аудиторії та створення вірусного ефекту.