Або актуальний генплан, або план просторового розвитку. Громадам заборонили використовували ДПТ для нового будівництва
Про це повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, передає RegioNews.
Вона пояснила, що понад половина українських міст не має актуального Генерального плану – стратегічного документу розвитку будь-якого населеного пункту. Столиця – не виключення, оскільки Київ живе за Генпланом, ухваленим ще у 2002 році, тобто він дуже застарілий. Відтак, законодавство дозволяло уточнювати генплан детальними планами території (ДПТ). При цьому, межа допустимого "уточнення" законодавчо визначена не була – як для Києва, так і для інших населених пунктів.
"Цим користувались недобросовісні забудовники, які у зговорі з місцевою владою проштовхували ДПТ, які "уточнювали" генплан так, що прямо суперечили йому. У подальшому, саме на підставі таких ДПТ визначалось цільове призначення земельних ділянок, які відводились під забудову та отримувались відповідні дозвільні документи. Як наслідок – постійна авральна боротьба з хаотичними забудовами, перевантаженими автошляхами, комунальними колапсами і т.д”, – зауважила Шуляк.
При цьому, парламентарка наголосила, що з 1 січня використання ДПТ стало неможливим – вступив в силу закон №711 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель". Згідно з ним, щоб змінити цільове призначення землі, або виділити ділянку під забудову громада відтепер має керуватись комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або актуальним, а не застарілим генпланом планом населеного пункту. І план просторового розвитку має бути у кожної громади. Це, переконала Шуляк, має покласти край кишеньковим ДПТ в інтересах окремих будівельних компаній у змові з місцевою владою.
"Новий документ є одночасно і містобудівною документацією на місцевому рівні та документацією із землеустрою. Він охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку. І саме ця документація визначатиме, де буде споруджуватись садок, школа або житло, де розвиватиметься промисловість, а де природні парки", – пояснює Шуляк.
Комплексний план ділить територію громади на функціональні зони – житлова забудова, промисловість тощо. Для кожної такої зони визначено переліки видів цільового призначення земельних ділянок, і саме з цього переліку власник може самостійно обрати той, який на його думку є найбільш перспективним.
"Тобто не можна, наприклад, обрати "житлове будівництво" на території, яку комплексний план визначив, як "промислову” і навпаки. Це правило стосується як приватних власників, так і органів, уповноважених розпоряджатись земельними ресурсами: не можна виділити комусь земельну ділянку, цільове призначення якої не узгоджується з функціональним зонуванням, визначеним комплексним планом”, – уточнює Шуляк.
"Ще один надважливий у контексті антикорупційних механізмів – публічність планів просторового розвитку. По-перше, їх створення буде можливим лише з урахуванням громадської думки мешканців громади. По-друге, такий план має обовʼязково пройти незалежну експертизу. По-третє, ця інформація буде абсолютно відкритою, тобто, кожен мешканець громади зможе подивитися, для чого планується використовувати ті або інші території, чи наявні на відповідній території обмеження у використанні земель в сфері забудови (наприклад щодо гранично допустимої висотності забудови, дотримання режиму охоронних зон тощо)”, – зауважила Олена Шуляк.
За її словами, надважливим пунктом Закону №711 є те, що плани просторового розвитку поширюються не лише на населені пункти громади, а і на території поза її межами. Тобто, будувати у передмістях також можна буде лише за умови, якщо це узгоджується з ППР.
Водночас нардепка підкреслює – проблема, у тому, що далеко не у всіх громад вже є плани просторового розвитку. Через те, що процес створення плану просторового розвитку для громад новий і, відповідно, складний, з ним не поспішають. Однак на сьогодні для полегшення і спрощення цього процесу пропонується одразу два інструменти. Це містобудівний кадастр державного рівня, який вже почав працювати, а також програми комплексного відновлення (ПКВ), дані з яких можуть стати основою планів просторового розвитку.
"Плани просторового розвитку означають створення якісної містобудівної документації. А це фактичний знак "стоп” різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різного шахрайства у сфері містобудування. До того ж, якісна містобудівна документація зрештою означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це вже вагома перевага для ОМС, оскільки йдеться про щонайменше на 10-20% більші надходження”, – підкреслила Шуляк.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що українська влада розгорнула масштабний комплекс підтримки, який допоможе співгромадянам легше пройти складну воєнну зиму. Мільйони українців уже почали отримувати від держави додаткові доплати, за які вони можуть придбати найнеобхідніші речі вітчизняного виробництва. В новому ж році на багатьох українців так само чекає низка доплат.
Також Олена Шуляк повідомляла, що програму компенсацій за пошкоджене і знищене внаслідок російської агресії житло продовжать реалізовувати – на 2025 рік на її фінансування передбачили 4 млрд гривень.
Крім того, Шуляк повідомила, що на першому засіданні в 2025 році Уряд схвалив законопроєкт "Про основні засади житлової політики” і направив його до Верховної Ради. Це дасть старт масштабній реформі житлової сфери в Україні, але попереду багато роботи: від створення механізмів соціального житла, яке можна буде брати у соціальну оренду, до запровадження електронної системи, за допомогою якої українці зможуть обрати оптимальний інструмент вирішення житлового питання.