Про це повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу” Олена Шуляк, передає RegioNews.
Вона зазначила, що функціонал інформаційно-комунікаційної системи реєстру єПам‘ятка досить зручний і містить багато розділів для усієї необхідної по кожній з пам‘яток інформації. Однак деяка буде доступна тільки авторизованим користувачам - облдержадміністраціям, органам охорони культурної спадщини, а також Міністерству культури та інформаційної політики України (МКІП).
"Вже працюють індивідуальні кабінети користувачів, а також доступні короткі інструкції, як можна використовувати інформацію та можливості самого Реєстру як для захисту культурної спадщини, так і підвищення прозорості та подолання корупції у памяткоохоронній сфері та питаннях, пов’язаних із будівництвом. Зараз ключове завдання — допрацьовувати Реєстр таким чином, щоб його дані були доступні для всіх”, - розповіла Олена Шуляк.
Функціонал системи, зазначила вона, вже налагоджено для першого етапу запуску - користувачі наразі можуть не лише ознайомитися з обліковою інформацією по тій чи іншій пам‘ятці, але і переглянути її охоронні зони тощо. Однак зараз все ще є певні технічні обмеження - ознайомитися з документацією можна лише на той об’єкт, дані щодо якого занесено до системи та верифіковано.
"З доступної облікової інформації наразі система показує тільки номер наказу про внесення тієї чи іншої пам‘ятки до об‘єктів культурної спадщини. І таке обмеження - свідомий безпековий крок: якщо зараз відкрити доступ всім користувачам до всього масиву даних облікової документації, це може на якийсь час обвалити систему. Тобто її можна буде "покласти” навмисно. Ми прагнемо цього запобігти, тому в майбутньому потрібно буде передбачити таку технічну можливість, щоб і громадськість мала доступ до всього масиву інформації, і щоб система від цього не постраждала. Це технічно можливо і планується реалізувати в наступному етапі. Наразі ж ми не маємо достатньої кількості серверів, які дозволять наявному функціоналу працювати без затримок та повноцінно. Незабаром сервери нам має поставити ЮНЕСКО”, - повідомила Голова комітету містобудування.
Щоб реєстр повноцінно виконував свою памʼяткоохоронну та антикорупційну роль, окрім запуску інформаційно-комунікаційної системи, потрібно реалізувати ще декілька важливих кроків. Зокрема, внести документацію на 144 тис об’єктів - саме стільки на обліку в Україні. Дані про понад 100 тис об‘єктів вже внесено, але вони допоки не верифіковані. Окрім того, потрібно провести інвентаризацію об’єктів і по деяким оновити документацію. З урахуванням цього, а також через брак кадрів - спеціалістів відповідного профілю, які будуть верифікувати необхідну інформацію і здійснювати інвентаризацію об’єктів, цей процес може дещо затягнутися.
"Кадрове питання у сфері охорони культурної спадщини стоїть нині дуже гостро. Практика наповнення реєстру інформацією по об’єктам культурної спадщини показала, що існує не лише брак кадрів на місцях, а і нестача необхідної кваліфікації та навичок у працівників, які працюють у цій сфері. Банально не вистачає людей, оскільки не скрізь створені органи охорони культурної спадщини. З урахуванням того, що один спеціаліст за день може внести в середньому одну пам‘ятку, наповнення реєстру верифікованою інформацією може зайняти 5-10 років, якщо не вживати активних дій, аби прискорити процес”, - повідомила Шуляк.
Варто зауважити, що в деяких регіонах цей процес відбувається досить жваво. Зокрема, нещодавно верифікували і внесли в реєстр інформацію щодо найбільш східної пам‘ятки України - на Луганщині. Також активно вносить свої пам‘ятки на Херсонщині.
Шуляк також підкреслила, що в реєстр свідомо вноситимуть і знищені об‘єкти культурної спадщини - це необхідно для підтвердження шкоди, завданої агресором. Також туди потраплятимуть об’єкти на тимчасово окупованих територіях, навіть попри відсутність доступу до них та можливості з’ясувати стан об’єкта.
Зазначимо, 30 листопада 2023 року в Україні презентували напрацювання Державного реєстру нерухомих пам’яток України, який повинен стати універсальним банком даних для об‘єктів культурної спадщини, які держава офіційно бере під охорону. Йдеться зокрема про об‘єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам‘ятки національного значення, пам‘ятки місцевого значення, історико-культурні території і щойно виявлені об‘єкти культурної спадщини.
Впровадження реєстру перешкоджатиме хаотичній забудові в історичних ареалах міст, особливо під час повоєнної відбудови, а також оптимізуватиме процеси охорони пам’яток України на всіх рівнях державного управління. Сам він буде частиною екосистеми електронного містобудівного кадастру, який запустять в дослідну експлуатацію на початку 2024 року, поряд з реєстром адміністративно-територіальних одиниць і територій територіальних громад, реєстром містобудівної документації, реєстром всіх будівель і споруд на території України та реєстром адрес. Також єПам’ятка взаємодіятиме з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (ЄДЕССБ), через яку забудовники зможуть отримати погодження та дозволи на роботи в історичних містах та на пам’ятках в онлайн-режимі, що знизить корупційні ризики у галузі будівництва.
Згодом, 18 січня, Олена Шуляк повідомила про плани суттєво вдосконалити законодавство щодо захисту об‘єктів культурної спадщини - для цього нині вже створена спеціальна міжкомітетська парламентська робоча група, завданням якої є напрацювання законодавчих змін, які допоможуть вирішити проблему свавільного знищення пам‘яток.
Нагадаємо, раніше очільниця партії "Слуга народу” Олена Шуляк також повідомила, що в Україні працюють над оновленням житлової політики – її реформа дозволить ефективно реалізовувати право українців на житло різними способами, зокрема через механізми соціальної оренди, пільгової іпотеки та державно-приватного партнерства для будівництва доступного житла. Наразі ведеться робота над створенням трьох законопроєктів.