Як вже писав RegioNews, на початку червня мера Львова Андрія Садового обрали головою Палати місцевих влад Конгресу місцевих і регіональних влад при президенті Володимирі Зеленському. Цей новий консультативно-дорадчий орган був заснований у лютому 2021 року формально за прикладом аналогічної структури Ради Європи (РЄ) - Палати місцевої влади Конгресу місцевих і регіональних влад РЄ. Але де-факто Банкова просто створила противагу впливовій Асоціації міст України, яку очолює мер Києва Віталій Кличко.
Не секрет, що в Офісі президента серйозно побоюються президентських амбіцій столичного градоначальника. А ще більше, що Асоціація Кличка може стати точкою кристалізації всіх регіональних еліт на майбутніх президентських виборах. До того ж, натяки на можливе відродження союзу Кличка з Петром Порошенком ще більше нервують оточення Зеленського. І тут спроба президента знайти противагу настільки небажаному альянсу в особі досвідченого Садового виглядає цілком логічно. Щоправда, мер Львова явно не належить до числа тих людей, які готові бути бездумними пішаками на шахівниці в чужій політичній грі.
"В'язень" львівської Ратуші
Нагадаємо, що Андрій Садовий з 2006 року є міським головою Львова. За 15 років свого керівництва містом він робив кілька спроб вийти за рамки регіону і піднятися на рівень загальнонаціонального політика. Втім, партійний проект Садового "Самопоміч", який спочатку здавався вельми перспективним, хоч і пройшов відразу у Верховну Раду, але протримався там всього один термін. А виниклі та цілком реалістичні на той момент президентські амбіції мера знищив легендарний сміттєвий скандал. У підсумку Садовому, щоб зберегти обличчя і не отримати образливий результат на президентських виборах-2019, довелося знімати свою кандидатуру на користь іншого перманентного невдахи українського політикуму — Анатолія Гриценка.
Однак хворобливі поразки аж ніяк не поховали великі амбіції Садового. Восени 2020-го 52-річний політик вчетверте переміг на виборах міського голови не стільки свого опонента Олега Синютку, скільки п'ятого президента Порошенка, котрий фактично переїхав на час виборів до Львова. Але, як виявилося, у медовій бочці з виграшем таїлася і неабияка чаша з дьогтем - в особі коаліції, яка отримала в міськраді більшість, у складі "ЄС", "Свободи", місцевої "Варти" та представників "Голосу", що вічно метушаться між таборами .
Здавалося, що тепер Садовий опиниться в становищі англійської королеви - мера без реальних можливостей підтвердити своє право залишатися політиком №1 у Львові. Втім, незважаючи на те, що четвертий мерський термін почався у несприятливих для нього політичних умовах, львівський градоначальник все ж зумів знайти точки дотику з ворожою більшістю в міськраді. Сьогодні львівський міськвиконком, який став головним діючим органом влади в столиці Галичини, штампує, як конвеєр, рішення про дозволи на нове будівництво або оренду землі в місті. В результаті оточення Садового і його недавні опоненти розкладають цілком взаємовигідні земельні пасьянси.
Яскравим прикладом чому став аукціон з продажу території колишньої Львівської виправної колонії №48, де кожен із претендентів отримав своє. Соратник Садового Роман Федишин - хороший наділ для збільшення території оптового ринку "Шувар", власники компанії SoftServe - величезну територію для будівництва IT-парку, а будівельні компанії Григорія Козловського (депутата Львівської облради від "ЄС" і основного спонсора місцевих "порошенківців") будуть не в образі при розподілі будівельних підрядів.
Сам мер, як подейкують, потай сподівається, що йому все ж вдасться розширити рамки свого маленького "галицького королівства" і перейти на новий рівень. Вже є і наступник, якому Садовий розраховує передати у спадок своє Львівське "князівство". Це перший заступник мера Андрій Москаленко. При цьому господар львівської Ратуші ніколи не забуває про свій загальнонаціональний паблісіті. Благо, пандемія, що відступила на час, дозволяє меру Львова активно "торгувати обличчям" на різноманітних львівських форумах і фестивалях - від винного до джазового.
А нещодавнє рішення про підвищення зарплати всім директорам львівських шкіл до тисячі доларів стало гарним нагадуванням про себе у всеукраїнських ЗМІ. Сьогодні Львів - і один з лідерів за темпами вакцинації від коронавірусу в країні: ще один натяк для Банкової, що є в регіонах люди, яким під силу реалізувати провалений центральною владою кейс вакцинації. До того ж Садовий має один важливий аргумент для зближення з командою Зеленського - це загальновідома ідіосинкразія Садового на Порошенка, в чому той вельми нагадує шостого президента.
Прем'єрський туман президентських амбіцій
Звичайно, сам пост очільника Палати місцевих влад - це, може, непогано для мера Львова, але аж надто мало для Андрія Садового. Нижня межа амбіцій львівського бургомістра - це, безумовно, прем'єрський пост, який Банкова при певних політичних розкладах цілком може йому і запропонувати. З приємним бонусом, що такий прем'єр-міністр без своєї фракції в парламенті залишиться слухняною іграшкою у Верховній Раді, а особиста популярність мера Львова на заході країни зможе принести Зеленському додатковий рейтинг.
Але в цій вельми привабливій для ОП конструкції є одне "але": потенційний прем'єр Садовий, який очолив економіку України на новому циклі економічного зростання, може перетворитися з" громовідводу " в нового фаворита майбутньої президентської гонки, опинившись для Зеленського набагато більш небезпечним противником, ніж нинішній мер Києва Кличко.
З іншого боку, стратегічне бачення - не найсильніша сторона нинішньої президентської адміністрації. Та й поки прізвища Садового і близько немає у всіляких президентських рейтингах. Однак сьогодні шанси мера Львова втретє увійти в загальнонаціональну політичну річку виглядають зовсім не нульовими.