Що чекає на економіку України в 2014 році? - проект "Капіталіст"
27 січня на радіо «Європа Плюс» стартував новий щотижневий радіопроект «Капіталіст» з Юрієм Гусєвим. У першому випуску ведучий спілкувався з Кареном Чифталаряном – керуючим партнером інвестиційного банку «Standart NV Investment Banking» − про те, що чекає на економіку України в 2014 році. RegioNews подає повний текст інтерв’ю, з якого можна дізнатися про перспективи економічного розвитку України в контексті тих соціально-економічних подій, що відбуваються зараз; куди краще вкладати кошти та де їх заробляти цього року.
Які світові тенденції глобальної економіки були в 2013 році і чого нам очікувати в 2014 році, пане Карен?
Однозначно ми можемо говорити про сухий залишок 2013 року. Ми бачили 2012 рік, бачили 2013 рік, що на нас чекає в 2014 році? 2013 рік показав нам 2,9% зростання світової економіки.
Можна сказати про те, що 2013 рік для світової економіки був позитивним. Адже економіка зростала, тобто це не був 2008 рік чи 2009-й, коли вся глобальна економіка падала. Чи так ми можемо розуміти?
Ні. Я б сказав, що 2013 рік – один із найгірших років за останній час, тому що зростання на 2,9%, це на 0,2% менше, ніж у 2012 році.
Все ж таки динаміка була негативною і зростання уповільнювалось порівняно з тим, що відбувалося в 2012 році?
Однозначно, але все не так погано, тому що, дивлячись на 2014 рік, ми бачимо набагато більше перспектив до покращення світової економіки, яка, своєю чергою, впливатиме на економіку України.
Давайте ще раз підіб’ємо підсумок 2013 року. Було зростання, але все ж таки зростання було меншим, ніж у 2012 році. Про які основні галузі, які зростали, чи, навпаки, в яких спостерігалося падіння, про які країни можна говорити, для того щоб підбити підсумок 2013 року і вже говорити про перспективи 2014 року?
Знову ж таки, сухий залишок. Що ми бачили в 2013 році? Болюче скорочення частки позикових коштів, зменшення витрат, збільшення заощаджень для скорочення заборгованості, як і раніше, тривають у більшості розвинених країн.
Тобто, банки менше фінансували, це означає, що було менше реальних коштів в економіці, було менше реалізовано проектів, правильно?
Абсолютно правильно. За рахунок уповільнення скорочується грошова маса, глобальна світова грошова маса не виводиться на ринки, інвестори бояться інвестувати, відповідно попит породжує пропозицію і навпаки.
Ми зараз говоримо про те, що відбувалося в розвинених країнах, чи ця тенденція схожа для країн, що розвивались?
Завжди всі економісти розділяють розвинені країни та ринки, які розвиваються. Однозначно основним показником є розвинені ринки, це США, Великобританія, Швейцарія та Єврозона в цілому.
Тобто основні тренди задають саме ці країни?
Звісно. Але, знову ж таки, зростання економіки ринків, що розвиваються, прогнозується на 2014 рік значно вище.
Отже, зараз переходимо до 2014 року. Ми підбили підсумки 2013 року, цей рік показав зростання, але це зростання було меншим, ніж у 2012 році. Отже, чого нам очікувати в 2014 році у світовій економіці − на ринках країн, що розвиваються, і зокрема, яким буде 2014 рік для України?
Занадто глобально, я розділю на кілька відповідей. Ми можемо історично подивитися, пожвавлення на ринку ризикових активів, яке розпочалося ще у другій половині 2012 року і тривало практично весь 2013 рік, було спровоковане не покращенням основних показників глобальної економіки, а, скоріше, політикою центробанків федеральної резервної системи США. Які були залучені в деякі кількісні пом’якшення, відомі нам як Quantitative easing, наприклад, котрих відбулося 3 раунди. Ця тенденція буде скорочуватися поки.
Тобто вплив федеральної резервної системи поки буде зменшуватись?
Ні. Я би сказав, що не буде зменшуватися до моменту, поки не настане прозоре економічне зростання та зростання світового валового продукту, я б сказав.
Як можна оцінити взагалі вплив США, в 2014 році він буде посилюватись?
Однозначно. США – це величезний фінансовий гравець, який кредитує весь світ та сам бере кредити також, але бере кредити найчастіше у своїх же банків, які кредитують ринки, що розвиваються. Тому це найсильніший гравець був і найсильнішим гравцем залишиться.
Переходимо до теми. чого нам очікувати в 2014 році. Питання про те, які є перспективи економічного розвитку для України в контексті соціально-економічних подій, що відбуваються зараз в Україні, і які можливі фінансово-економічні стратегії можуть бути для того, щоб інвестувати, для того щоб заробляти гроші і для того щоб примножувати свій добробут в контексті безумовно економічному?
Щодо 2014 року, ми бачимо в 2014 році більш глобальну політику відносно кредитування корпоративного сектору, а також середнього і малого бізнесу зокрема, я говорю про світову економіку.
Чи можна говорити, що така тенденція буде і для України?
Що стосується початку роботи зі стабілізації економіки України, то, перш ніж говорити про якісь тенденції, ми повинні врахувати нинішню політичну кризу, яка однозначно впливає і завжди впливала на економіку будь-якої країни, в якій це відбувається.
Чи можемо ми констатувати, що теперішня політична ситуація, політична криза, яка спостерігається на вулицях Києва, і не лише Києва, впливає на економіку з негативної точки зору? Чого очікувати простим українцям, які живуть і планували, можливо, нові інвестиції цього року? Що їм робити − зачекати з інвестиціями, чи обрати якісь конкретні галузі? Якими повинні бути інвестиційні стратегії в сучасній ситуації в Україні?
Знаєте, як кажуть: у каламутній воді водиться велика риба. Не можна стверджувати, коли потрібно і коли не потрібно інвестувати, адже все залежить від ідеї. Однозначно ми маємо те, що маємо. Ми маємо політичну кризу, і однозначно, в будь-якій країні вона негативно впливатиме на економіку, тому що це зупиняє промисловість, зупиняє багато інших процесів, які повинні працювати як годинник у будь-якій країні та будь-якій економіці. Тому ми бачимо те, що наразі, перш ніж інвестувати кудись, будь-якій приватній особі чи приватному інвестору, або навіть не приватному інвестору, потрібно десять разів зважити, перш ніж зробити інвестицію, і обміркувати всі ризики, і не лише мікроризики, але й макроекономічні, політичні ризики країни.
Тобто Ви хочете сказати, що на сьогодні ризики є величезними, але водночас є можливості для інвестування і є певні галузі, певні проекти, що можуть принести більший прибуток, ніж у країнах, в яких таких ризиків менше.
Звісно, за законами світової економіки, ринки країн, що розвиваються, починають розігріватися тільки після перегріву стабільних розвинених ринків, таких як США, Європа. Тільки після того, як ринки США, Європи перегріються, ми можемо говорити про фондовий ринок, про інвестиції, про перспективи інвестування, − тільки після перегріву тих ринків інвестори підуть на ринки, що розвиваються.
На сьогодні вони перегріті чи ні?
Ні.
Чи є достатня ліквідність в глобальній банківській системі, щоб вона розглядала Україну як територію для розміщення глобальних інвестицій?
Однозначно ні. На сьогодні взяти тільки Європу – величезна кількість країн, де є падіння цін на нерухомість, величезна кількість проектів, в які можна вкладати, маючи при цьому менші ризики, ніж в Україні. Тому поки ці ринки не перегріються, ми навряд чи спостерігатимемо великий приплив інвестицій. Мало того, держава повинна максимально мотивувати інвестиції та захищати інвестиції зовнішні, інакше ніколи нічого не вийде.
Пане Карен, Ви говорите, що є інші ринки і в Україні, незважаючи на ті події, що відбуваються на вулицях Києва і обласних центрах, не лише Західної, але тепер Центральної України. До речі, хочу висловити свою громадянську позицію, висловити жаль з приводу того, що люди гинуть на вулицях. Я думаю, що це не наближає Україну до європейських стандартів і до Європейського союзу, втім, ми говоримо сьогодні про інше, наша програма присвячена економічним питанням, і сьогодні ми говоримо про інвестиції. Пане Карен, Ви очолюєте і є керуючим партнером інвестиційного банку, і Ви говорите про те, що інвестиції в 2014 році можуть бути під питанням і що це ризикований ринок, і є більш надійні ринки, де є менше ризиків, більше, можливо, стабільності. А ваш інвестиційний банк буде інвестувати в якісь проекти, в якісь галузі цього року в Україні?
Так. Однозначно ми інвестуємо, інвестували і продовжуватимемо інвестувати, але різниця між нами та іноземним інвестором в тому, що ми працюємо з 1993 року на території України, розуміємо та приймаємо українські реалії та український ринок у цілому. Ми розуміємо, як тут працювати, ми не думаємо про репатріацію дивідендів. Ми думаємо про те, як заробляти правильно і розуміючи цей ринок. Іноземний інвестор розцінює інші ризики.
Я достатньо часто зустрічаюсь і говорю з різними експертами, з різними інвесторами, що працюють на ринку України, які так само говорять, що є специфіка ринку, але більшість із них зауважують про те, що та прибутковість, яка є сьогодні на ринку України, вона більше, ніж на ринках східних держав, і навіть ризики перекриваються тією прибутковістю, що приносять проекти, які можна і потрібно реалізовувати в Україні. Адже в Україні дуже багато галузей, які мають величезний потенціал, мають величезну можливість для інвестицій і примноження капіталів. От, скажімо, про які галузі, що найменше втратять від глобальної фінансової кризи і постраждають від політичної кризи в Україні, а які навіть здобудуть певної динаміки зростання ми можемо говорити на початку 2014 року?
Беззаперечно, після будь-яких хвилювань приходить зростання, це закон. Я сподіваюся, що найближчим часом у нас політична криза зайде нанівець, і ми заживемо у прекрасній країні, але наразі складно говорити про розвиток та галузі, що розвиваються. Ви абсолютно правильно сказали – це перспективи, перспективи розвитку, але перспективи потрібно реалізовувати, а без реалізації перспектив ми ні до чого не прийдемо. У нас є проблеми в державі, проблеми в бюджеті, величезні дірки, величезні кредити, які примножуються, і не важливо, звідки ми беремо гроші – з Росії чи Євросоюзу, найголовніше – як їх правильно використовувати.
Сьогодні якраз чув точку зору про те, що рівень державного боргу України є в нормативі європейських країн і він не перевищує 40% від валового продукту, і що є певні розвинені країни, в яких рівень державного боргу перевищує 100% внутрішнього валового продукту, тому це все ж таки питання загальнодержавні і стосуються державних фінансів, а якщо говорити про галузі. Кажуть, що в Україні є величезний потенціал розвитку в галузі сільського господарства чи ІТ-галузі, які, можливо, такі «блакитні фішки» серед галузей Ви б могли виокремити для тих потенційних інвесторів, які на сьогодні вирішать інвестувати в економіку України?
Однозначно в нинішній політичній кризі найменше постраждають компанії, які мають велику питому вагу експорту у своїй діяльності, чи то послуги, чи то виробництво.
Тобто найменше постраждають ті, які мають споживачів за кордоном?
Звичайно. Я можу навести приклад компанії, яка займається офшорним програмуванням, має замовників за кордоном. Їм абсолютно все одно, що відбувається в країні, за великим рахунком, але інші галузі, які ви згадали, наприклад сільське господарство, воно дуже пов'язане з політичною ситуацією і дуже пов'язано з макроекономічними показниками всієї країни.
Тобто питання розвитку сільського господарства напряму залежить від того, що відбувається на вулицях Києва та обласних центрів?
Звісно.
Що треба зробити для того інвестора, який починає лише інвестиційний шлях, який думає про те, що обрати між банківським депозитом, фондовим ринком або, можливо, відкрити малий бізнес і почати з якогось маленького виробництва або торгівлі?
Банківські депозити − це не інвестиції, тому у нас залишається тільки фондовий ринок або бізнес. Якщо у вас є достатньо цікава ідея і достатня кількість стартового капіталу, як правило, на гарну ідею не потрібно багато стартового капіталу. Я думаю, що ви вже повинні починати працювати за вашим новим проектом.
Наступний випуск програми "Капіталіст" - 3 лютого о 19:00 на радіо «Європа Плюс» 107FM.
Гостем студії буде Віктор Мазярчук – директор департаменту Міжнародного Центру Перспективних Досліджень.
У програмі йтиметься про державний бюджет на 2014 рік і його вплив на інвестиції та фінанси компаній та людей.
