Демарш Кабміну. Чи Офісу президента
На тижні Кабінет міністрів мав ухвалити довгоочікуване рішення – призначити голову Бюро економічної безпеки. Нагадаємо, що ця силова структура, яка була створена лише 2021 року, з 11 квітня 2023-го, коли заяву про відставку написав перший (він же єдиний) голова БЕБ Вадим Мельник, залишається без повноцінного керівника.
Вибори його наступника комісією були більш ніж проблемними, але врешті-решт міжнародні члени комісії, які, згідно із законом про БЕБ, мають перевагу у своїх голосах – одноголосно підтримали кандидатуру керівника третього підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів НАБУ Олександра Цивінського. Того самого, хто у спільному проєкті НАБУ і САП "Чисте місто" викрив масштабну земельну корупцію в столиці.
Залишався останній крок – затвердження кандидатури Цивінського Кабінетом міністрів. Але тут, як і очікувалося (наприклад, народним депутатом Ярославом Железняком), почалися проблеми. Кабмін – як стверджує Железняк, за наказом із Банкової – відхилив кандидатуру переможця. Відомий антикорупціонер Віталій Шабунін висловився ще більш відверто, згадавши Володимира Зеленського.
Формально ж Кабінет міністрів послався на те, що існують безпекові ризики, виявлені Службою безпеки України (хоча Железняк стверджує, що "ніякі додаткові листи СБУ не передавалися, тут уряд збрехав") – у вигляді російського громадянства у близьких родичів пана Цивінського. І тут варто згадати інші подібні історії.
Російські родичі – Сирський і не тільки він
Наприклад, найвідомішу – головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, батьки і рідний брат якого живуть в Російській Федерації. Що не викликає подиву, бо і сам український головком народився на території РРФСР, потім приїхав з батьками – тато його служив у Радянській армії – до УРСР, де і залишився. Батьки ж поїхали на батьківщину.
Близький, ближче нікуди, родич виявився і в радника голови Офісу президента України Михайла Подоляка. Володимир Подоляк не просто жив на території Російської Федерації, а і служив у тамтешніх спецслужбах, що сам Михайло, до речі, не заперечував. ЗМІ уточнювали, що Подоляк-старший служив не аби де, а у Федеральній служби безпеки.
Ще один приклад – посол України в Румунії Ігор Прокопчук. Старший брат якого, Олександр (такий же уродженець Житомирщини, як і пан дипломат), служив у російському міністерстві внутрішніх справ. Причому служив на високих посадах – так, 10 років, з 2011 по 2021-й, керував Національним центральним бюро Інтерполу РФ. А наприкінці десятих років, обіймаючи посаду віцепрезидента Інтерполу, намагався очолити цю міжнародну організацію.
Приклад голови Антимонополького комітету Павла Кириленка є ще більш кричущим. Бо до призначення в АМКУ у вересні 2023 року він майже увесь час правління Зеленського очолював військово-цивільну адміністрацію частково окупованої Донецької області. А його старший брат Євген, який до 2014 року був звичайним українським силовиком, зрадив Україну і перебіг до російських окупантів, отримавши посаду в "міністерстві державної безпеки" "Донецької народної республіки".
Та усі ці випадки чомусь не викликали питань ні на Грушевського, ні на Банковій, ні навіть на Володимирській (там розташована штаб-квартира Служби безпеки України). Хоча, погодьтеся, ситуація, коли фронтову область очолює людина, рідний брат якої працює на окупантів, причому не просто окупантів, а фактично на місцеву філію ФСБ – більш ніж дика. То чому ж Кабмін так вчепився за родича Олександра Цивінського – який (батько), як стверджує сам переможець конкурсу, взагалі живе в Україні, та і сам детектив НАБУ з ним не спілкувався уже років 10?
Ганебні причини і невеселі перспективи
Тут знову варто згадати нардепа Железняка. І історію з іншою силовою структурою, яка, як ми уже писали, зайнялася міністром Олексієм Чернишовим, дуже близьким до президентської родини. Отже, на думку нардепів та активістів, налаштованих до Офісу президента опозиційно чи принаймні не компліментарно (на відміну від так званих "позитивних блогерів"), влада просто боїться, що Бюро економічної безпеки займеться такими справами, ниточки від яких можуть привести до людей, наближених до голови ОП чи самого Зеленського. А, може, і прямісінько до когось із них. Саме тому Кабмін, стверджує нардеп від "Голосу", і слухняно відмовився затверджувати кандидатуру Цивінського.
Чим уся ця історія може загрожувати Україні? Відповідь лежить на поверхні. Ні для кого не секрет, що цивільна частина державного бюджету залежить від західних донорів України. А за кілька місяців Кабміну (чи Офісу президента) доведеться складати держкошторис на 2026 рік, у який, як стверджують Financial Times, треба знайти для закриття дірок 19 мільярдів – і не гривень, а доларів США.
Таке ж нахабне ігнорування позиції Заходу (нагадаємо, що кандидатуру Цивінського підтримали саме міжнародні члени комісії) і фактичне знищення незалежного від влади Бюро економічної безпеки – може обернутися серйозними проблемами для України. Проблемами, яких досі під час повномасштабної війни Україна не знала. Наприклад, у ситуації, коли країна переживає найбільший тиск на економіку за увесь час існування, курс гривні знизився усього лиш із 29 грн / дол. на 24.02.22 до 41.
Що може очікувати Україну, якщо Захід відмовиться наповнювати український бюджет у відповідь на такий БЕБ-демарш (а це, як ми побачили на прикладі зупинки постачання зброї з США, цілком реально) – неважко спрогнозувати. І коли економіка України рухне через чиїсь імовірні корупційні амбіції, суспільству вже буде наплювати, де саме проходить лінія бойового зіткнення – в районі Гуляйполя, Запоріжжя чи правобережних районів Дніпра.