Уроки для системного відновлення: у Раді говорять про необхідність аналізу пілоту з відбудови громад

Понад 11 млрд грн держава вже витратила на пілотну відбудову шести зруйнованих населених пунктів. Але досі немає відповіді на запитання: чи спрацювала ця модель — і якщо ні, що саме пішло не так? Немає жодного системного аналізу — за даними Transparency International, лише один об’єкт із понад 300 завершено. Відсутність даних про результати ставить під сумнів саму ідею масштабування пілоту

Саме тому так важливий детальний аналіз результатів пілоту, наголосила Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк, передає RegioNews.

Проєкт, який охопив шість населених пунктів – Бородянку, Мощун, Тростянець, Ягідне, Посад-Покровське та Циркуни, – мав стати моделлю для майбутнього комплексного відновлення зруйнованих міст і сіл. Проте, як визнає Шуляк, сьогодні немає реальних цифр, які б дозволяли об’єктивно оцінити ефективність цих заходів.

"Ми досі не розуміємо, чи став цей експеримент успішним. Потрібно дослідити, що не вийшло і чому. Інакше ми потягнемо ці помилки у наступні проєкти", - зауважила Олена Шуляк.

За її словами, лише на старті в серпні 2023 року на проєкт виділили 3,35 млрд грн. У серпні 2024 — ще 2,7 млрд. У березні 2025 — 5,2 млрд. Сумарно — понад 11 млрд гривень.

Один із шести пілотних населених пунктів — Циркуни на Харківщині — довелось вивести з проєкту в листопаді минулого року. Причина — критичний рівень замінування.

"Недостатня увага до цього фактору ще на етапі планування зруйнувала весь проєкт. На таких територіях неможливо жити. Це небезпечно", - пояснила Шуляк.

Це, наголосила нардепка, свідчить про необхідність розробки чітких критеріїв, за якими держава має ухвалювати рішення щодо відбудови зруйнованих міст. Серед таких критеріїв — не лише ступінь руйнувань, а й рівень безпеки, замінованості, географічне положення, економічна доцільність, стратегічне значення, наявність ресурсів і демографічний склад населення. Без системного підходу, вважає Шуляк, неможливо забезпечити ефективну відбудову.

Парламентарка зазначила, що узагальнення та дослідження результатів експериментального проєкту наразі немає. Водночас у вересні 2024 року аналітики Transparency International повідомили, що за рік реалізації проєкту вдалося відновити лише один об’єкт із понад 300 запланованих – менше ніж 0,5% загального обсягу. А у березні 2025 року стало відомо, що в селі Посад-Покровське Херсонської області, попри входження до проєкту, жоден будинок не був повністю відновлений.

Це викликає занепокоєння, враховуючи, що відбудова таких населених пунктів має не лише гуманітарне й стратегічне значення для повернення населення. Річ у тім, що без дослідження результатів держава не зможе охопити відбудовою всі зруйновані війною громади. Саме тому критично важливо зафіксувати, які помилки були допущені під час реалізації експериментального проєкту.

Як зазначила Олена Шуляк, на рівні законодавства – згідно із законопроєктом "Про основні засади відновлення", рішення щодо комплексного відновлення зруйнованих війною міст і містечок, включаючи міста- братські могили на кшталт Бахмута, пропонується ухвалювати з огляду на такі критерії як:

• Ступінь руйнувань (масштаб руйнування критичної інфраструктури, житлових будинків, комунальних закладів); рівень (площа) забруднення/замінування територій
• Рівень безпекової ситуації

• Географічне розташування, близькість до кордону, термін окупації території тощо
• Стратегічне значення населеного пункту
• Економічна доцільність відновлення/будівництва населеного пункту
• Наявність ресурсів: природні ресурси, інвестиційний потенціал, людський ресурс (активність та мотивованість громади тощо)
• Кількість та демографічний склад населення громади (першими повертаються пенсіонери, потім батьки з дітьми; слід визначити кількість людей, які постраждали, і тих, хто готовий повернутись у громади).

Нагадаємо, Україна втратила майже 40% працездатного населення.