Монокоаліція на чолі із Стефанчуком похапцем, з порушеннями регламенту, проголосувала скандальний "закон про олігархів". RegioNews нагадує, як це відбувалося, і прогнозує піврічну боротьбу із цим законом у судах.
Хід Шефіром
Банкова таки проштовхнула законопроект №5599 через друге читання. Цьому передувала активна боротьба, в якій знайшлося місце навіть вогнепальній зброї. Принаймні, дивний замах на першого помічника президента Сергія Шефіра, про якого ЗМІ за кілька тижнів до інциденту писали, що він сильно посварився із Володимиром Зеленським, про якого головредка "Лівого берега" Соня Кошкіна заявила уже після замаху, що це один із двох жителів Банкової, хто був проти законопроекту 5599 – "слуги" як по команді прив'язали саме до боротьби за деолігархізацією.
А, наприклад, спікер Дмитро Разумков, про розходження якого із позицією президентської партії ми нещодавно писали, заявив, що притягувати непораненого Шефіра за вуха до боротьби із олігархами не варто. Втім, президент Зеленський навіть свою промову на Генасамблеї ООН розпочав із історії про "свого друга" (як бачимо, на Банковій уже не соромляться кумівства, за яке так полум'яно критикували попередню владу), якого, мовляв, намагалися убити – і це нібито така "плата за реформи".
Сказати, що історія із пораненням водія Шефіра аж так рішуче вплинула на долю "закону про олігархів" – не можна. Банкова ще під час першого читання продемонструвала, як вона буде тиснути на своїх депутатів, аби ті проголосували "за". Скоріше, цю історію використали як додатковий фактор для вітчизняного суспільства та іноземних партнерів – бачите, стріляють, значить, ми все правильно робимо.
Правки і правочки
А роботи було багато. Законопроєкт традиційно завалили правками, і з цієї ситуації треба було якось вийти. "Якось" вийшло із не зовсім чистими руками.
Для початку "слуги" врахували лише свої правки – числом 13 (чортова дюжина). Усі інші, опозиційні, відкинули, пояснивши, що це їм дозволяє регламент. Бо їхні правки "містять основні, вирішальні або зумовлюючі положення щодо інших", а це значить, що інші правки, за умови позитивного голосування "основних і вирішальних", просто відкидаються.
Та це був ще не пік "зеленого парламентаризму". Уже в залі засідань монокоаліція протягнула дуже спірну формулу, згідно із якою, законопроєкт можна було розглянути просто постатейно і лише із "зумовлюючими" правками – а не кожну правку окремо, як це робилося зазвичай.
Про це порушення "слугам" і їхньому парламентському керівнику Руслану Стефанчуку (перший віцеспікер вів засідання, бо ненадійний Разумков дуже вчасно удруге захворів на коронавірус) нагадали опозиціонери. Представник "Голосу" Сергій Рахманін навіть згадав про чотири рішення Конституційного суду, які підтверджують право депутатів на публічний розгляд їхніх правок.
Втім, "слуги" проігнорували "Голос" розуму – і протягнули постатейний розгляд "закону про олігархів". І тут сталася іще одна цікава колізія. Виявилося, що ні сам Федір Веніславський, який і вніс та обстоював цю процедуру, ні Стефанчук за цю пропозицію не голосували. У чаті "Слуги народу" це викликало істерики, почалися допитування в стилі "А поясніть-но нам, довірливим людям, що це все значить". Веніславський відмахався від претензій тим, що він нібито таки голосував "за", але не спрацювала картка. Втім, слова словами, а на сайті ВР на відповідній сторінці картки скандального законопроєкту навпроти прізвище Веніславського та Стефанчука продовжує значитися "Не голосували". І про жодні письмові заяви про врахування того чи іншого голосу "за" невідомо.
Що тут же використала на свою користь опозиція, заявивши, що хитренький Веніславський таким чином підставив своїх однопартійців під статтю Кримінального кодексу за порушення регламенту, законів і Конституції, а сам вискочив чистенький.
"Справедливість", яка уже не та, і зухвала Буймістер
Врешті-решт, через скандали, спробу відсторонити Стефанчука і блокування трибуни (тут засвітився недавно обраний, до речі, з не меншим скандалом, депутат-"слуга" Василь Вірастюк; ну хоч якась робота йому знайшлася за профілем – відтискали опозиціонерів від трибуни), дійшли до головного голосування, за сам законопроєкт.
Тут все було прогнозовано, але не дуже. Наприклад, у тому, що за закон проголосує абсолютна більшість "слуг народу" – сумнівів не було. І у позитивному голосуванні двох депутатських груп, "Довіра" і "За майбутнє", за якими відверто стирчать вушка усім відомих олігархів – теж. (От вам, до речі, реальний маркер того, як справжні, а не вигадані Банковою, олігархи бояться цього законодавчого акту Зеленського.)
Так само прогнозовано, хоч і все одно не дуже очікувано проголосувала проти 5599 Людмила Буймістер - єдина "слуга". Давид Арахамія після засідання потішив журналістів фразою в кращих комуністично-бюрократичних традиціях – мовляв, до нього звертаються обурені "трудящі" з фракції, які вимагають виключити норовливу колегу за таке голосування. На що сама Буймістер завдала потужного ляпаса і Арахамії, і його "корабельному" партнеру Корнієнку: я, мовляв, ішла на вибори під прапором партії Зеленського, а не якихось там вищезгаданих персонажів, тож нехай мені про виключення з моєї фракції скаже особисто в очі сам президент. Про можливу реакцію Зеленського щодо цієї заяви поки що нічого не відомо.
Найфеєричнішим результатом голосування стали 11 голосів "за" від "Голосу". Точніше, від тієї її частини, яка самоназвалася "Справедливістю" і заявила, що це саме вона продовжує нести у маси світло ліберальних ідей, з якими і йшла на вибори, на відміну від іншої частини фракції, котрі є узурпаторами та посіпаками Банкової.
Цікаво, що, власне, "посіпаки" на чолі з Кірою Рудик і не проголосували за 5599, тоді як "Справедливість", на яку покладали надії скромні залишки проєвропейського електорату "Голосу", впряглися у цю сумнівну історію. Ще веселіше стало тоді, коли одна із "справедливих", Юлія Клименко, заявила, що змінити свою думку про цей законопроєкт допомогли… правки. Ті самі 13 "основних" правок, за які жоден представник "Голосу" – хоч рудиківського, хоч "справедливого" – не голосував. Виходить, спочатку "Справедливість" не підтримала жодну з правок, а потім, натхненна ними ж, проголосувала за закон в цілому. Хитра математика…
Пів року на суди і переголосування
Такою вийшла друга серія квартального шоу "Боротьба з олігархами". Щодо самого закону, який, до речі, набуде чинності аж за пів року, то він особливо не змінився, як би браво про це не рапортували "слуги". Косметичні зміни лише підкреслили суть, а вона полягає у тому, що Зеленський за допомогою РНБО буде визначати, хто у нас олігарх, а хто просто має багато грошей, телеканал, контроль над обленерго і є звичайнісіньким собі бізнесменом.
Втім, усі ці скандали, помилки і порушення з боку влади відкривають широке поле для діяльності опозиції – зокрема, "ЄС" і "Батьківщини", які не просто разом (із ОПЗЖ) прогнозовано проголосували проти, а й на пару намагалися відсторонити Стефанчука від ведення засідання. До того ж, своє слово ще не сказала Венеційська комісія, з якою теж доведеться рахуватися.
А тим часом самі "слуги" уже знайшли в свіжопроголосованому законопроєкті такі ляпи ("голосистий" Железняк акуратно назвав їх "юридичними колізіями"), які треба переголосовувати. Показово, що така "колізія", наприклад, стосується одного із ключових понять – визначення самого поняття "олігарх". Що, знову ж таки, промовисто демонструє справжнє бажання Зеленського боротися за те, щоб "в Україні зникла олігархічна гілка влади".
Читайте також: Танці навколо закону про деолігархізацію. Хто і чим б'є по амбіціях Зеленського