Очікуючи на остаточне рішення Офісу президента, яке не забарилося, ми проаналізували дві найвірогідніші кандидатури на посаду прессекретаря президента Володимира Зеленського, досить відчутно дискредитовану Юлією Мендель. Тим більше, що ЗМІ ще за кілька днів до моменту офіційного зізнання впевнено писали про двох таких претендентів-"фіналістів. Отже, RegioNews з'ясував, кого Банкова бачила найзручнішими чи найпрофеснішими "голосами президента" для комунікації із медіа та світом й, зрештою, на чому і, власне, на кому зупинила свій вибір.
Чому програв луганський філолог
Від початку умовним №2, на думку українських ЗМІ, був Олександр Бондаренко. Він здобув філологічну освіту (українська мова) у Луганському педагогічному університеті, а після цього, як це часто буває в наших реаліях, обрав професію журналіста. Конкретно – журналіста-телевізійника. Втім, не телевізором єдиним, хоч телевізійній журналістиці Бондаренко віддав чимало років. В анонсі майстер-класів, які Олександр дає нині, його кар'єра в ЗМІ вказана коротко: "Журналіст, ведучий, шеф-редактор та старший продюсер (ICTV, "5 канал", "Україна").
Також він працював в українській службі BBC та вів передачу "Точка зору" на "Громадському радіо" – одним словом, його чи не головною чеснотою є багатогранність. Але із медіакар'єрою, на відміну від свого конкурента, луганський філолог Бондаренко зав'язав. Ще у 2017 році він пройшов курс в Kyiv Academy of Media Arts, після чого очолив напрямок спецпроєктів у агентстві стратегічних комунікацій RMA. І, як вже було сказано, дає майстер-класи. Зокрема, на отакі теми:
Також ЗМІ пишуть, що на місцевих виборах 2020 року команда Бондаренка працювала на львівський осередок "Голосу". Зазначимо, що у цьому регіоні "Голос" пройшов як у обласну раду, так і у міськраду Львова. Але на остаточний вибір Офісу президента, схоже, вплинув зовсім інший чинник.
Хто він - криворізький журналіст
На відміну від Бондаренка, фаворит і, як уже зізнався радник голови ОП Михайло Подоляк, переможець прессекретарських перегонів Сергій Никифоров свою кар'єру послідовно будував у телевізійній журналістиці. Отримавши диплом журналіста у Київському університеті імені Шевченка, він де тільки не працював, але починав із криворізького телеканалу "Рудана" (хоча у соцмережевому профілі Никифорова рідним містом вказаний Київ). Далі були роки роботи кореспондентом на різноманітних загальнонаціональних телеканалах – "К1", "24-й". Там він затримався ненадовго, а от на "Першому національному" пробув майже три роки (з вересня 2008-го по квітень 2011-го).
Після цього Никифоров влаштувався на роботу до відомого загальноєвропейського телеканалу Euronews, де пропрацював добрих шість років – по 2017 рік. Причому працював він у головному офісі телеканалу, що у французькому Ліоні.
Після закордонного вояжу Сергій повернувся на Батьківщину, де 2019-го влаштувався на щойно створений новинний телеканал Ріната Ахметова "Україна 24". Там він спочатку був ведучим новин, а з осені 2020 року - ще і у ранковому шоу "Ранок чемпіонів".
Що буде далі
Очевидно, що, з точки зору роботи (яка часто нагадує чи то гру, чи то війну) із ЗМІ, зручнішою була б кандидатура Бондаренка – як людини досвідченішої та багатограннішої. За Никифоровим, з іншого боку, -- уміння триматися в кадрі та на публіці, тобто вміти робити хорошу міну навіть за поганої гри.
ЗМІ упевнено писали, а пізніше це підтвердив і Подоляк, що Банкова узгодила кандидатуру Сергія Никифорова. Імовірно, одним із ключових факторів вибору, як і у багатьох інших призначеннях доби нинішньої влади, є особистий комфорт президента. Можливо, Володимиру Зеленському на емоційному рівні виявилося зручніше контактувати саме із цим кандидатом – така версія може пояснити перемогу звичайного телеведучого над досвідченим бійцем медіа- та комунікаційного фронту. Однак не можна відкидати і такий варіант, що прессекретаря для Зеленського обирав голова Офісу президента Андрій Єрмак. І обирав, як може здатися, перш за все, для себе, аби мати повний контроль над главою держави.
Головним же, чого від нового прессекретаря Зеленського очікують усі ЗМІ, має стати прогнозованість та адекватність "тіні президента". Бо перша його прессекретарка Юлія Мендель відзначилася кількома такими інцидентами, про які цілком можна сказати – "вляпалася в історію". От саме цього – "вляпування" в чергові скандальні історії та ще й із міжнародним присмаком – від Никифорова чекають в останню чергу. А стабілізацією гривні та боротьбою із інфляцією нехай займаються ті, хто має це робити згідно штатного розкладу.