Виборча гонка з дострокових виборів міського голови Харкова, призначених Верховною Радою після смерті мера Геннадія Кернеса на 31 жовтня 2021 року, офіційно стартує тільки з початком осені. Однак неофіційно, вона вже активно ведеться з весни і має всі шанси перейти в спекотне літо у всіх сенсах слова.
Стартові позиції
Отже, в прийдешню мерську гонку практично вступили як мінімум два потенційних і при цьому основних кандидата - нинішній секретар Харківської міськради і тимчасово виконуючий обов'язки очільника міста Ігор Терехов та колишній харківський мер Михайло Добкін. Принаймні, про це свідчать білборди з їхніми обличчями і роздаються на вулицях газети "Успешный Харьков" (співзвучно назві партії з найбільшою фракцією міськради "Блок Кернеса – Успішний Харків", тільки чомусь без першого словосполучення "Блок Кернеса") і "Время Добкина".
Правда, є ще рекламні щити третього - Андрія Лесика, який є депутатом Харківської міськради від ОПЗЖ з партійного крила Віктора Медведчука, але його поточні мерські рейтинги, м'яко кажучи, не виходять за межі статистичної похибки. А ось нардеп з парламентської фракції ОПЗЖ Олександр Фельдман, висунутий цією партією в мери Харкова на виборах-2020, де зайняв почесне друге місце, поки починати нову передвиборчу кампанію явно не поспішає.
Таку ж вичікувальну позицію на сьогоднішній момент займає і його колега по Верховній Раді, позафракційна Юлія Світлична, хоча у всіх свіжих соцопитуваннях по харківських виборах вона входить до трійки лідерів. Окрему інтригу зберігають дві найпопулярніші в загальноукраїнському розрізі партії - чинного глави держави Володимира Зеленського "Слуга народу" і "Європейська солідарність" екс-президента Петра Порошенка. У "СН", по суті, немає на сьогоднішній момент відповідної фігури, більш-менш популярної серед харків'ян. До того ж у харківських "слуг" має місце внутрішня боротьба за верховенство в місцевому партосередку, що виходить з Києва від декількох внутрішньопартійних центрів впливу. А з "ЄС" взагалі особливий випадок: там шукають "єдиного кандидата від демократичних сил". Принаймні, на початку травня ініціювала подібний об'єднавчий процес саме "Євросолідарність", але наприкінці місяця було лише оголошено про старт таких обговорень.
"Ми працюємо, засідання проходять у форматі особистої зустрічі. Де - поки не скажу, тримаємо це в таємниці до оголошення результатів, дату поки назвати не можу. Всього 11 політичних партій: є парламентські, є різні. Щоб узгодити єдину позицію, потрібен час", - заявив модератор подібних зустрічей і один з колишніх координаторів харківського Євромайдану Борис Редін.
Тобто на даний момент відомо лише про те, що в консультаціях про єдиного кандидата беруть участь, крім "ЄС", представники "Батьківщини", "Голосу", "Громадянської позиції", "Демсокири", "Нацкорпусу", "Правого сектору", "Свободи", "УДАРу", а також локальної політсили ексголови Харківської ОДА Ігоря Балути "Акцент" і "Блоку Світличної "Разом". Плюс обговорюється якийсь меморандум про стратегічне партнерство і взаємодію. Знову ж таки, без зайвих подробиць.
Хаотичні рухи
Зате єдиний потенційний кандидат в мери Харкова, що володіє для своєї кампанії повноцінним адмінресурсом, - це, безумовно, в.о. харківського градоначальника Ігор Терехов. І він такою своєю перевагою користується на всі 100%, камуфлюючи власні де-факто зустрічі з виборцями по всьому місту, причому задовго до офіційного старту виборів-2021, під поточну діяльність на нинішній посаді де-юре. Але іноді така посилена "робота в полі" закінчується конфузами, а то й інцидентами, як це сталося 13 травня на харківському проспекті Ювілейному.
Тоді на зустрічі Терехова з жителями Салтівського житлового масиву журналіст RegioNews Ілля Колтунов спробував був поставити в.о. мера Харкова ординарне питання про те, як він збирається увічнювати пам'ять Кернеса, і чому досі нічого для цього не було зроблено. Але замість відповіді Терехов повернувся до журналіста спиною і почав тікати, а його охоронці стали вести себе агресивно: намагалися вихопити з рук Колтунова мікрофон, штовхали його, погрожували і ледь не повалили на землю.
У підсумку даний інцидент привернув увагу парламентського комітету з питань свободи слова, у свою чергу Нацполіція за даним фактом таки порушила кримінальне провадження за частиною 1 статті 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України. І це незважаючи на глибокі зв'язки Терехова зі своїм колишнім шефом по роботі в Харківській облдержадміністрації, нинішнім главою МВС Арсеном Аваковим.
Разом з тим Терехов продовжує активно піаритися буквально з будь-якого приводу і без – навіть на суто професійних святах, не кажучи вже про Великдень або 9 травня, під час футбольних матчів або велопробігів та інших масових заходах (що загрожують, між іншим, прямими епідеміологічними наслідками в епоху коронавирусной пандемії, де Харків і область продовжують залишатися в антилідерах COVID-статистики). Тобто рекламує себе Терехов абсолютно на всьому і практично в режимі онлайн, щоправда, робить це досить хаотично і абсолютно безсистемно. Але, як кажуть, жодного дня без рядка - як у харківських ЗМІ, багато з яких цілком орієнтуються на мерію Харкова, так і в загальнонаціональних медіа, підконтрольних столичним політичним союзникам секретаря Харківської міськради.
А ось що більш ніж очевидно, так це превалювання в поточній риториці Терехова справжніх проросійських наративів і усіляких аналогічних посилів. Що особливо проявилося під час останнього святкування 9 травня, його безперервних спроб повернути проспекту Григоренка в Харкові ім'я маршала Жукова або гучних обіцянок в.о. мера захистити в місті регіональний статус російської мови, нещодавно скасований судом.
Одним словом, спостерігається чіткий рух Терехова в бік електорату не тільки свого головного конкурента Добкіна, а й ОПЗЖ, а також "Партії Шарія", що має в Харківській міськраді власну фракцію і демонструє там свою опозиційність до протерехівської коаліції, куди разом з "Блоком Кернеса – успішний Харків" входять найлютіші, здавалося б, вороги - "Євросолідарність" і ОПЗЖ. Втім, всі подібні потуги тимчасового харківського градоначальника підгорнути проросійських виборців зіграли з ним злий жарт чисто політтехнологічно, коли через це відсутнє зростання передвиборчого рейтингу самого Терехова.
При цьому завдяки відвертій зацикленості в.о. мера Харкова на горезвісній "проросійськості" стали рости рейтингові показники Світличної, до якої від Терехова йдуть прихильники "прозахідного" вектора. Тобто, по суті, Терехов нічого собі не додав, а тільки втратив, і якщо Світлична все-таки висунеться в мери, то тимчасовий голова ризикує не потрапити до другого туру. Крім того, фракція Світличної в міськраді найбільше критикує Терехова і його команду не тільки по ідеологічній частині, а й по суто господарській лінії. Та й щодо корупційних проявів в актуальній діяльності чиновників мерії, що з кожним днем чим далі, тим більше вилазить назовні. Тим самим і образ Терехова у вигляді "міцного господарника" тепер в уявленні звичайних харків'ян також явно тріщить по швах. Хоча з іншого боку, може немає і не було ніколи жодного "міцного господарника" - ні в головах харків'ян, ні в реальності.