На другу річницю з дня вступу на президентську посаду Володимира Зеленського головним ньюзмейкером країни став цілком очікувано сам президент. Навіть соціологи на дворіччя інаугурації Зеленського приготували голові держави своєрідний подарунок у вигляді дослідження народної довіри. Приміром, соціологічна група "Рейтинг" саме сьогодні оприлюднила своє опитування, згідно якого у діючого президента, в принципі, не все так погано з електоральною підтримкою, особливо якщо порівнювати з його попередниками.
Отже, за даними "Рейтингу", президенту Зеленському довіряють 46% опитаних, а не довіряють 51% респондентів. При цьому баланс довіри/недовіри на другому році президентства був набагато гірший як у Петра Порошенка (у 2016-му йому довіряли 20% українців, а не довіряли 71%), так і у Віктора Януковича, рівень недовіри до якого у 2012-му складав вже 70%, а рівень довіри – 22%.
Проте якщо говорити не про форму, а про зміст, то тут все виглядало не настільки вражаюче й успішно. Безумовно, новинні стрічки зарясніли президентськими заявами, його коментарями та всілякими оцінками різних сфер поточної життєдіяльності країни. Але цілком очевидно, що актуальність абсолютної більшості цих заяв, коментарів та оцінок Зеленського навряд чи доживе навіть до завтрашнього ранку. Це якщо говорити суто інформаційно, а політично – й поготів.
Єдине, більш тривалого життя, напевно, все ж варті президентські слова про майбутні святкові заходи з нагоди 30-ти років незалежності України, критичні стріли на адресу мера Києва Віталія Кличка та анонси чергових санкцій на щоп'ятничному засіданні РНБО, зроблені ним у чисто кіношному стилі: "Ви побачите ще багато всього. Дивіться нас щоп'ятниці". Або обіцянки керівника держави не запрошувати у свою команду Володимира Гройсмана, Арсенія Яценюка та Юлію Тимошенко. Решта ж із обіцяного сьогодні Зеленським, схоже, піде в небуття, як вода в пісок.
А все тому, що за два роки його президентства звичайною практикою стала глобальна нівеляція всіх попередніх обіцянок голови держави, включно із передвиборчими - вони гучно народжуються, але тихо і дуже швидко помирають. І задає тон такому суспільному сприйняттю сам Зеленський і його команда: продукування обіцянок на будь-який смак для будь-чиїх вух не припиняється ні на хвилину, однак на Банковій про них зазвичай пам'ятають лише "на хвилі хайпу", тобто зовсім недовго після їхнього озвучення.
Із останнього в такому, так би мовити, тренді – красномовний випадок із проєктом "Україна 30", який обіцялося зробити мегафорумом кожного тижня, однак він тихенько зійшов на пси, бо президент, судячи з усього, знайшов яскравіший спосіб підняти рейтинг. Так, у лютому Зеленський особисто анонсував щотижневе проведення масштабних форумів в Україні. Він обіцяв, що протягом наступних місяців пройде 30 форумів за різними темами – буде "довга, ґрунтовна, можливо, непроста, але чесна розмова". А ось у березні було поінформовано про тритижневу паузу в проведенні регулярних форумів із серії "Україна 30" через карантин. Три тижні збігли ще 12 квітня, але поновилися щотижневі обговорення тільки 11 травня, і то лише за особистим дорученням президента.
Зрештою, ще перед новим, 2021 роком RegioNews у своєму спецпроєкті під назвою "50 відтінків Зеленського" ґрунтовно проаналізував найважливіші президентські обіцянки за шістьма головними напрямками: політика, війна, боротьба з корупцією, економіка, соціальна та гуманітарна сфери. Одним словом, робота була проведена чималенька, але у підсумку все звелося до банальної констатації – слово президента не має такої вже ваги.
Відтак не варто було очікувати чогось особливого від слів Зеленського і на сьогоднішній пресконференції, яка хоч і тривала три години, але ефект від почутого з вуст президента вивітрювався буквально в режимі онлайн. В результаті все дійство перетворилося у такий собі ритуальний піар Зеленського, присвячений суто другій річниці його перебування при владі.