За великим рахунком, посада голови обласної парторганізації – скоріше статус, тому, як би не "бультельєрився" Микола Тищенко, демонструючи власну значущість і готовність виконувати доручення президента, змінити життя закарпатців на краще він, за небажання тих же закарпатців, не зможе аж ніяк. У коментарі PavlovskyNews Тищенко не сказав, чому саме він, і чому саме Закарпаття, обмежившись банальним: "Де буде команда, де буде потрібна моя робота — там я буду працювати". Ресторатор заявив, що Закарпаття — це один з найскладніших регіонів, де мінімум п’ять разів змінювалася влада, а люди залишалися і "цінували головні людські правила — любов, добро, працю". Першочерговим завданням він назвав надання робочих місць і гідну зарплату, щоправда, не уточнивши, яким чином він збирається це забезпечити. Як і не зауважив, чому в ЗМІ "гуляють" інші завдання, поставлені перед ним.
Аеропорт – наше все
За інформацією Lb.ua, Миколу Тищенка відправили до Закарпаття не заради створення нових робочих місць, а контролювати відновлення роботи аеропорту "Ужгород". Це летовище – єдине в Україні, яке для зльоту й приземлення літаків використовує повітряний простір сусідньої держави - Словаччини, котра є членом Євросоюзу й працює за вимогами EASA. Чи не всі передвиборчі обіцянки всіх без винятку партій тримаються на трьох закарпатських "китах": боротьба з контрабандою, контроль за вирубкою лісу та відновлення і розвиток міжнародного аеропорту "Ужгород".
Летовище вже тривалий час не приймає регулярні рейси, й екранізована історія із відновленням його роботи може вже стати блокбастером: сюжет закручений, героїв, як хороших, так і поганих, вистачає, інтриги плетуться, погрози лунають, розв'язка затягується, успішний фінал чекають за суперменом. Однак насправді до фіналу таки треба ще дійти.
Останньою новиною про цей аеропорт стало те, що 17 березня Кабмін схвалив угоду зі Словаччиною, що дозволить відновити його роботу. Таке було і раніше. Якого копняка має дати летовищу Тищенко, аби той "полетів", поки не дуже зрозуміло.
Як Пилип з конопель
Рішення про головування київського ресторатора, за інформацією пресслужби партії, було ухвалено на зборах закарпатської облорганізації "СН". Щоправда, коли, де і за участі кого вони відбулись, інформації – жодної. Для закарпатських "слуг" така ситуація не є прецедентом. Збори-привиди відбувалися і раніше.
Так, у вересні минулого року "слуги народу" повідомили про проведення конференції з приводу висунення кандидатів на місцеві вибори. Однак у зазначений час конференція не відбулася, про що інформували акредитовані на захід журналісти та громадські активісти. Проте за кілька днів на сторінці обласного осередку партії у Facebook написали, що політсила на проведеній конференції представила своїх кандидатів в Ужгороді та оприлюднили фото із заходу.
З Тищенком та ж історія. Активісти "ЗеКоманди" на Закарпатті помітно збентежені та навіть розгублені. Вони поки утримуються від офіційних коментарів, посилаючись на приїзд ресторатора. Зустріч, за попередніми даними, має відбутися в останній день березня, тоді, мовляв, і відкриються причини та подробиці рішення, тоді і висловлюватимуть своє бачення ситуації.
Самого Тищенка, як і лідерів "слуг" у Києві така ситуація не турбує. Рішення прийнято – беріть і користуйтеся. У своєму телеграм-каналі Тищенко публікує відео, на якому, підписуючи якийсь папірець, демонстративно заявляє про історичний день і запевняє "Володимира Олександровича" виконати поставлені перед ним завдання. "Це так по-квартальськи", - коментують фільмування користувачі соцмереж.
Закарпаття у велюрі: "плюси" ресторатора
Подію в інтернеті обговорюють, судячи з домінуючої негативної лексики, далеко не "слуги". Закарпатці не можуть зрозуміти, чому саме Тищенко і дивуються "покірності" членів обласної організації "СН". Переважають коментарі на кшталт: "ще один варяг грабуватиме Закарпаття", "тримайтеся, киян в обоймі ще багато", "не заслуговуєте на кращого", "а серед закарпатських "слуг" достойних нема?", "чекаємо котлети по-київськи в центрі Ужгорода", "матимемо в локдаун хоч один відкритий ресторан", і, звісно, "відтепер Закарпаття буде у велюрі".
"Зачепило" навіть лідерів ОПЗЖ. Так, до прикладу, на своїй сторінці відреагував депутат облради, ексочільник закарпатської поліції Віктор Русин: "Все Закарпаття завмерло в страху! До нас їде самий крутий "ревізор", ну ви зрозуміли з Гоголя, виявляти "мертві душі".
Не бачить логіки у призначенні Тищенка і регіональний координатор громадянської мережі ОПОРА Святослав Бабіля. "Схоже, Микола Тищенко настільки "ефективно" керував Київською міською організацією партії, що партія отримала "аж" 5 місце, програвши "ЄС", "Удару", "Єдності" Омельченка та ОПЗЖ, і зараз його відправили "посилити" роботу закарпатського осередку. Просто цікаво, яка логіка цього призначення?", - написав він у Facebook.
Коли ніхто нікому не вірить
Керівник Закарпатського Центру політичних досліджень Віктор Пащенко вважає, що логіки, як такої, в рішенні про призначення київського ресторатора на посаду голови закарпатських "слуг" нема. Воно вписується в дещо інші рамки. У розмові з кореспондентом RegioNews політолог підкреслив, що це рішення висвітлює особливості сучасної української політики: ніхто нікому не вірить.
"Коло осіб на Закарпатті, яким Зеленський може довіряти, суттєво звужується. Лавина інтриг, домовленостей за ознаками "кум-сват-брат" дуже велика, й іншого способу, як "свій" в області для прийняття правильних рішень, Зеленський не бачить. Очевидно, що нема в області людей, яким би президент довіряв", - каже Пащенко.
За його словами, закарпатські нардепи-"слуги" Ігор Кривошеєв (саме його замінить Тищенко), Михайло Лаба та навіть "свій в доску" голова Закарпатської облради Олексій Петров можуть мати власні інтереси та вести свої ігри і вже не дивитися в одному напрямку, скільки б не повторювали зворотнє.
"Чому Закарпаття є настільки важливим, що посаду, яка, власне, і не є посадою, довіряють людині із найближчого оточення? Думаю, що це історія не новітня: регіон пов'язаний на геополітичних речах. Зеленському дуже важливо мати не просто інформаторів, а стовідсоткових, залізних, щоб отримувати неупереджену, невикривлену і неспотворену інформацію. Старі джерела, звісно, залишаються: ОДА, облрада, але складається враження, що Зеленського чи то переконали, чи то він сам відчув, що справжньої картини в регіоні він не бачить, всього далеко не знає", - пояснює Пащенко і додає, що це стосується і, до прикладу, роботи аеропорту.
"Зрозуміло, що про аеропорт "Ужгород" в контексті діяльності Тищенка на Закарпатті йдеться як зокрема. Але хтозна, можливо, Зеленський і вирішить проблему, якщо буде знати чисту правду", - припускає політолог.
Пащенко також нагадує, що Закарпаття - це й історія Віктора Медведчука, газові, нафтові, фінансові потоки, тож і в цьому напрямку є, над чим працювати (до слова, 19 березня СБУ та ДСР Нацполіції провели обшуки на відомій дачі "Ведмежа діброва" підсанкційного Медведчука у селі Жденієво).
Чим не догодив тамада
На посаді керівника закарпатських "слуг" Тищенко замінив народного депутата Ігоря Кривошеєва. Останнього закарпатці знають, як славного тамаду, в якого, на відміну від проведення весіль, із головуванням над "слугами" давненько щось іде не так.
Ще у лютому 2020 року місцеві ЗМІ інформували, що на посаді "смотрящего" Кривошеєва замінить його колега по парламенту, киянин Юрій Арістов, який очолює комітет із питань бюджету, добре знається на управлінні, є бізнесменом у галузі будівництва та інформаційних технологій.
Очевидно, на рішення змінити "око" вплинули, насамперед, провальні для "СН" результати на минулих виборах, по-перше, до парламенту ("слуги" у 2019-му перемогли лише на одному окрузі із шести), по-друге, на виборах до ОТГ. У грудні 2019 року представники "СН" перемогли лише у двох громадах з дев’яти, лише 46 депутатів пройшли до рад об'єднаних громад (19% від загальної кількості). Прізвище Арістова, щоправда, далі так і не звучало на теренах Закарпаття. Вочевидь, спроба була невдалою.
На всіх "Земайданчиках" Закарпаття
25 березня у своєму телеграм-каналі Микола Тищенко опублікував звернення до закарпатців, яке стосується трагедії в Тереблі, де напередодні згорів житловий комплекс, на будівництво якого з Держбюджету витратили 120 мільйонів гривень, і в якому практично не було пожильців.
"Знаю, що пожежа спалахнула в селі Теребля на Закарпатті. А ще знаю, що пожежі просто так не виникають. Якщо щось займається, значить у когось великі плани заново побудувати щось на цьому ж місці за бюджетні гроші. Скоро приїду! Чекайте…". "Земайданчики" Закарпаття в очікуванні.