Стали також відомі основні тези цієї позовної заяви
Про це йдеться на сторінці Free Riff у Facebook, пише RegioNews.
Європейський суд з прав людини підтвердив отримання заяви від пана Антоненка проти України, подану Дмитром Круговим (адвокатом Антоненка - ред.) від 23 червня 2020 року. Заяві Antonenko v. Ukraine присвоєно №29341/20", - зазначив керівник юридичної фірми "Сенс консалтинг", долученої до захисту Антоненка, Леонід Маслов.
Юристи роз'яснили деякі тези цієї заяви. Зокрема, зазначається, що Антоненко був затриманий фактично 12 грудня 2019 року не пізніше 15:10, проте час затримання був задокументований як 23:05. При цьому затримання проводилося з посиланням на ухвалу слідчого судді, проголошену о 18:40.
Зазначається також, що підозра була "явно необґрунтованою, адже виходила виключно зі схожості у манері ходи з ймовірним злочинцем на відео".
При цьому наголошується, що Антоненко не був знайомий чи якось пов’язаний з жертвою та з іншими підозрюваними.
Він не був причетним до інших правопорушень і не був пов’язаний з терористичними чи екстремістськими організаціями, не мав жодних воєнних або технічних навичок. Нацистський мотив (заявник має єврейське походження) висунутий свавільно, з метою суспільної дискредитації і "CopyPaste” запозичений з іншої справи", - йдеться у тезах.
Також уточнюється, що Антоненко на 8-10 см вищий за особу на відео, а за умови максимальної похибки у найгіршому для захисту випадку – щонайменше на 2,5 см.
Попри наявність такої важливої об’єктивної інформації, зріст заявника слідством до 12.12.2019 не встановлювався, а після виміру зросту, який відбувся під час надходження в ізолятор вранці 13.12.2019 – був утаємничений. Усі застереження щодо ненаукового і неточного характеру ідентифікації по ході ігнорувалися", - наголошують адвокати.
Зазначається, що Антоненко просить ЄСПЛ дослідити механізм спотворення органами української влади стандарту "обгрунтована підозра”. Він полягає в тому, що "об’єктивний спостерігач” має бути обізнаним з усіма наявними фактами, а не лише з тими, які вигідні стороні обвинувачення з приховуванням решти від захисту і слідчого судді".
Приховування даних експертиз зросту осіб на відео аж до 16.02.2020, а також зволікання і ненадання вимірів зросту заявника лежить поза межами добросовісної помилки", - наголошує захист.
Серед іншого, на думку захисту, обрання і продовження запобіжних заходів було безпідставним, адже ґрунтувалося виключно на тяжкості обвинувачення, і лише виходячи з цього розглядалися ризики втечі, впливу на свідків тощо.
Нагадаємо, 25 серпня у Шевченківському районному суді Києва розпочався розгляд по суті справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.
4 вересня суд обрав присяжних у справі про вбивство Шеремета.