Пройшло майже п’ять років, і ситуація змінилась кардинально – тепер прізвище Насалика навіть не потрапляє в опитувальні листи соціологів, натомість чинний очільник міста не лише спокійно долає будь-кого із розгромним рахунком ще до старту виборчих перегонів, але й веде паротягом партію Олега Тягнибока фактично до монобільшості в Івано-Франківській міськраді.
RegioNews розбирався, чому "свободівському" меру столиці Прикарпаття немає реальної альтернативи і до чого це призведе під час та після виборів у Івано-Франківську.
Марцінків тут, Марцінків там
Є у івано-франківського міського голови така традиція - кожної п’ятниці зранку він сідає на велосипед та об’їжджає різні мікрорайони міста. А за ним у велосипедну колону шикуються керівники міських департаментів та управлінь, які разом із мером оглядають стан благоустрою, хід ремонтних робіт та інші цікавинки. Ефект від таких велопрогулянок - три в одному. По-перше, багатьом франківським чиновникам це дозволяє зберігати добру спортивну форму, і градоначальнику – в першу чергу. По-друге, деякі актуальні проблеми окремих районів міста дійсно краще вирішувати безпосередньо на місці, уникаючи зайвої бюрократичної тяганини. Ну і, по-третє, це сприяє нарощуванню популярності Руслана Марцінківа серед містян, котрі щоп’ятниці мають змогу бачити його в роботі на власні очі. Тобто піар ще той.
Загалом до застосування різноманітних популістських інструментів у очільника Івана-Франківська є відверта слабкість. То він на оперативну нараду в мерії бере із собою мішок цементу та дарує його тому підприємству, яке найгірше латає "підвідомчі" тротуари, розкопані після ремонтних робіт. То завзято грає головну роль на якихось регулярних урочистостях, іноді започаткованих ним самим же. Як, наприклад, це відбулося 20 серпня на "Святі першого портфелика", коли міський голова роздав шкільні набори перед початком навчального року учням, які є дітьми-сиротами або позбавленими батьківської опіки, а також чиї батьки загинули в зоні ООС та померли вже після повернення з фронту.
Між іншим, увага до молодих франківців та їхньої освіти – справжня "фішка" Марцінківа, який не боїться публічно сперечатися щодо організації навчального процесу навіть із Кабміном. Розголос на всю країну отримала марцінківська реакція на рішення уряду щодо коронавірусного карантину в Україні та поділу регіонів на зони, де Івано-Франківськ потрапив у "помаранчеву" зону із значним ризиком опинитися в "червоній" (а в тих регіонах, що позначені червоним кольором, забороняється не лише робота громадського транспорту і діяльність ТРЦ, кафе та ресторанів, а й відвідування закладів освіти).
"Що це за поділ на зони? Країна – це не зона. Вони з нами не радилися, коли ділили країну на зони. Ми йдемо повноцінно вчитися. Вони нам гроші не дають з Києва, тобто недофінансовують освіту, то пішли вони лісом зі своїми рекомендаціями. Нехай віддадуть нам 120 млн грн, а тоді будуть писати рекомендації", - заявив Марцінків, чим набрав чергових рейтингових балів у мешканців столиці Прикарпаття та й усього регіону. Недарма місцеві митці, які створюють сувеніри із полімерної глини, цього літа навіть почали робити фігурки міського голови – він у них спортивної статури та у вигляді такого собі римського імператора.
Рейтинг в одні ворота
Водночас слід визнати, що у франківського градоначальника наявні не лише піар-успіхи, а й результати роботи міської влади в реальній площині. Мешканці переважно задоволені, як працюють і громадський транспорт у місті, і комунальні служби, і освітні заклади. Деяке незадоволення роботою лікарень, але це більше питання до загальнонаціональної медичної реформи. Зрештою, одне із найактуальніших для містян будівництв місцевої інфраструктури – спорудження Пасічнянського мосту – наразі виконане на 80%, а всю багатомільйонну фінансову звітність по ньому може будь-хто знайти на ресурсі "Відкритий бюджет". До речі, вже кілька останніх років поспіль Івано-Франківськ потрапляє на чільні місця Індексу публічності місцевого самоврядування, який складає громадська мережа "Опора".
Як наслідок - в останніх соціологічних дослідженнях Марцінківу як меру франківці просто не бачать реальної альтернативи. Наприклад, в серпневому дослідженні соціологічної групи "Рейтинг" рівень підтримки містянами свого міського голови досяг просто захмарних показників - 88% серед тих, хто визначився і має намір взяти участь у найближчих мерських виборах. Натомість підсумки для інших кандидатів – відверто сумні. Так, другим в цьому соцопитуванні йде нардеп минулого і трошки позаминулого скликань Верховної Ради Олександр Шевченко, котрий обирався у 2014-му саме у мажоритарному виборчому окрузі №83 із центром в Івано-Франківську. Тепер же мерський рейтинг цього висуванця близької до Ігоря Коломойського партії "За майбутнє" та відомого також як директор "Буковелю" - всього 4,8%. І це ще доволі пристойні цифри популярності, бо третій в івано-франківському дослідженні "Рейтингу" - представник "Євросолідарності" Петро Шкутяк із підтримкою в 1,4%, а четвертий – ймовірний кандидат в мери від "Голосу" Андрій Корнієнко (1,1%). Показники ж інших – взагалі нижче 1%, ну а тих, хто не визначився, рекордно мало - близько 6%.
У франківському феномені є ще один важливий нюанс. Справа в тому, що Марцінків, який вже оголосив про своє повторне балотування в мери знову під прапором "Свободи", виступає для партії Олега Тягнибока як справжній паротяг. І це дозволить бути націоналістам в наступній Івано-Франківській міськраді не просто у відносній більшості, як тепер (наразі тут із 42-х депутатських мандатів "свободівці" мають тільки 14, і у "Євросолідарності" багнетів не набагато менше – 9), а в монобільшості.
Як і що може переламати цю наявну ситуацію під час виборчої кампанії, яка стартує на початку вересня та триватиме до кінця жовтня, в Івано-Франківську не може сказати ніхто. Тому на відміну від інших українських міст, де ще до офіційного старту місцевих виборів спостерігається парад висування кандидатів у мери, тут всі потенційні учасники мерських перегонів, крім, власне, Марцінківа, мовчать, ніби до рота води набрали. Та заявляти про своє балотування геть не поспішають.