Через ракетно-дронові удари в серпні були пошкоджені або зруйновані десятки логістичних центрів відомих торгових мереж: АТБ, Fozzy Group (магазини "Фора", "Сільпо" та ін.), Novus, Varus, Auchan, Roshen. Найбільше постраждала логістика в Київська область, де було знищено близько 80% спеціалізованих холодних складів що одразу призвело до складнощів зберігання таких видів товарів як м'ясо, риба, молоко.
Масові руйнування в результаті порушили ланцюжок поставок, що позначилося на дефіциті деяких видів продовольчих товарів: в супермаркетах скоротилася кількість таких "стратегічних" продуктів як соняшникова олія, крупи, цукор і т.п. Аби не створювати дефіцит, адміністрація деяких магазинів змушена була обмежити продаж кількості товарів в одні руки.
Заплатить споживач
Щоб вийти з ситуації, бізнес терміново зараз шукає шляхи в зміні логістики і переорієнтації бізнес-процесів. Як розповіла RegioNews старша економіст Центру економічних стратегій Наталія Колесніченко, сьогодні мережі ведуть переговори безпосередньо з виробниками щоб скоротити логістичне плече аби товари доставлялися не на логістичний центр, а безпосередньо в окремі магазини.
"Це дорожче, так як вимагає більше автотранспорту і більше людей, відповідно, людям потрібно платити зарплату. До того ж сама логістика ускладнюється, так як всі ці схеми потрібно ще вибудувати. Тобто, все це вимагає час, грошей і домовленостей між бізнесами, рілейлерами, виробниками", – розповіла вона.
На думку деяких експертів, переговори між виробниками і рітейлерами ризикують затягнутися, так як торгові мережі пропонують, щоб витрати взяли на себе виробники, але при цьому не підвищували ціни на продукцію. Це ризикує викликати дефіцит на полицях магазинів вже в жовтні – листопаді. Заступник голови "Всеукраїнської аграрної ради" (ВАР) Денис Марчук вважає, що труднощі з доставкою будуть, проте ніякого голоду і порожніх полиць очікувати категорично не варто.
"При цьому варто готуватися до підвищення цін на продукти на 10 – 15%. Також може бути відсутній перелік деяких товарів протягом двох – трьох тижнів. Але вони будуть з'являтися і завозитися", – розповів він RegioNews. Заступник голови ВАР вважає, що м'ясна продукція, молочка, і хліб в підсумку можуть подорожчати на 10 – 12%, крупи – до 15%.
Наталія Колесніченко впевнена, що нинішню ситуацію з руйнуванням логістики не порівняти з тією кризою, що виникла в перші тижні після початку повномасштабної війни в 2022 році, коли економіка фактично зупинилася. Але навіть тоді полиці українських магазинів не були порожніми – допоміг імпорт, а український бізнес у підсумку швидко перебудувався. І сьогодні у багатьох вже є відповідний досвід.
Про гнучкість і стійкість українських підприємців свідчить і робота в критичних умовах в прифронтових регіонах. Взяти той же Краматорськ – найбільше місто підконтрольної частини Донецької області, яке тривалий час перебувало поруч з фронтом. У місті продовжували працювати магазини, супермаркети, ТРЦ і кафе до яких регулярно завозилося продовольство. Зупиняти діяльність бізнес почав лише в останні місяці перед тим як місто оголосили зоною активних бойових дій. Про це RegioNews розповів представник прес-служби Краматорської міської військової адміністрації Ігор Єськов. "Сьогодні російські війська б'ють не тільки по логістиці, а й по самих установах: магазинах, супермаркетах, торгівельних центрах і знищують все що є", – зазначив він.
Також наше видання раніше розповідало про стійкість українських аграріїв, які працюють у прифронтових регіонах Донецької та Херсонської області. Попри вкрай низьку державну підтримку і регулярні обстріли, фермери продовжують вирощувати та збирати врожай, тим самим беручи участь в продовольчій безпеці країни.
Надія на енергетику
Обстріли логістики – не єдина проблема, що впливає на складнощі з продовольством. Більш серйозний виклик – стабільна робота енергетичної системи. А це вже ризики для виробництва. З урахуванням постійних заяв влади про майбутню важку зиму, тема енергетики виглядає більш ніж актуально. У свою чергу Денис Марчук вважає, що українські виробники давно підготувалися до тривалих блекаутів.
"На п'ятому році війни, напевно, не знайдете виробництва, в якому не були б передбачені альтернативні джерела енергії... Є прифронтові регіони, де електроенергії немає тиждень, проте виробництва працюють. І в цьому випадку все залежить від можливостей виробників мати запаси палива", – розповів Денис Марчук. При цьому він підкреслив, що чим більше виробництво працює на "альтернативі", тим дорожче виходить собівартість продукції. І витрати в результаті будуть перекидатися на цінову позицію. При цьому різкого підвищення цін він не очікує.
Незважаючи на готовність виробників до частих відключень, ситуація з електроенергією країні є вкрай нестійкою, особливо в світлі подій останній тижнів. У Донецькій області 17 серпня була атакована – Слов'янська ТЕС де були знищені останні з семи труб. Критичні пошкодження 27 серпня отримала ТЕЦ у Херсоні. Частково зруйновано основне обладнання в Одеській ТЕЦ в результаті атаки 31 серпня. Вже 2 вересня в Одесі було завдано удару по ключових магістральних об'єктах енергетики, без світла залишилися 350 тисяч сімей. На думку видання The Economist, в зоні особливого ризику цієї зими будуть Київ, Одеса та Кривий Ріг. Особливо це стосується Києва, де частина підстанцій навколо міста не має повноцінного резервування, також уразливі лінії, через які місто отримує електроенергію від АЕС.
До ризику обстрілів потрібно додати зношеність українських електростанцій. Ще в 2021 році Рахункова палата опублікувала звіт, в якому говорилося, що з 75 енергоблоків теплоелектростанцій – 68 експлуатується понад проектний термін. Постійні відключення минулих років тільки додали зношеності об'єктам енергетики. Також в Україні гостро не вистачає кадрів, які могли б оперативно відновити роботу енергооб'єктів і ліквідувати аварії, як це було нинішньої зими в Харкові. Після січневих морозів мер міста Ігор Терехов заявив, що якби комунальники під час обстрілів пішли в укриття, рятуючи свої життя, місто би замерзло. "Стояло питання життя і смерті для міської системи опалення", – зазначив він.
Виникають питання, в разі найгіршого розвитку подій з енергетикою, чи всі виробники зможуть витримати тривалі відключення, розтягнуті на тривалий період часу? Чи зможуть фермерські господарства, елеватори, заводи забезпечити генераторами і паливом, ціна на яке досить висока і нестабільна, весь цикл зберігання і виробництва? Чи буде бізнес в результаті рентабельний, якщо ціна на умовне м'ясо або молочку при несприятливому розвитку ситуації злетить в рази?
Залежність від глобальних процесів
До проблем вітчизняної продовольчої безпеки віднесемо ще один неочевидний фактор – це процеси, що відбуваються сьогодні в глобальній економіці. Україна – частина світового ринку. І криза світової економічної системи безпосередньо вплине на можливості держави забезпечити себе всім необхідним. У тому числі продовольством, для виробництва якого необхідні добрива, паливо, техніка, і в цілому значні фінансові кошти.
Приклад нестійкості світової економіки проявився у кризі на Близькому Сході (війна США проти Ірану). І яка, за даними ООН, "завдала потужного удару по світовій економіці, викликала уповільнення темпів зростання, прискорила інфляцію і підвищила рівень невизначеність". Є і менш явні, проте більш згубні процеси, які свідчать про розбалансування глобальної економічної системи і її деградації. Серед них: рекордний світовий борг, що перевищує обсяги світового ВВП; висока інфляція; кредити для бізнесу і держав, які стають дорожчими; фрагментація торгівлі – розділ світу на ізольовані торгові блоки; торгові війни і санкції; криза логістики; енергетична криза; дефіцит сировини та ін.
Прикладом нестабільності є ситуація що склалася у найбільших економіках світу. Економіка Китаю сьогодні переживає уповільнення до мінімальних значень за останні роки. Якщо в 2010 році зростання ВВП становило понад 10%, то сьогодні це 4,5–5%, що є рекордний мінімумом. Також країна переживає глибоку демографічну кризу. Головний економічний локомотив Євросоюзу – Німеччина стикнулася із стагнацію та дефіцитом бюджету. Темп зростання ВВП Німеччини в 2026 році становить 0,8%. Найбільший роботодавець країни – концерн Volkswagen може звільнити до 100 тисяч співробітників по всьому світу. Навіть економічний гігант США відчуває труднощі що наочно видно у військових діях і нездатності захистити своїх союзників на Близькому Сході від ударів іранських ракет, а також здатності розблокувати Ормузьку протоку.
Всі перераховані фактори свідчить про кризу глобальної економіки, яка напевно буде посилюватися з кожним роком, що в кінцевому підсумку вплине на ланцюжок виробництв і доставок по всьому світу, в тому числі на продовольство. Можна обговорювати лише наскільки глибоко і швидко будуть розвиватися негативні процеси.
***
На думку багатьох економістів, нещодавні обстріли розподільчих центрів в Україні не завдадуть критичного удару щодо наявності продовольства на полицях магазинів. Товари подорожчають, можливий дефіцит деяких продуктів. Більш істотними можуть бути ризики, пов'язані з дефіцитом електроенергії. Те, що ці труднощі будуть, свідчить негативна тенденція останнього часу і триваючі військові дії. Але навіть із завершенням зими проблема не зникне, враховуючи крайню зношеність вітчизняної енергоінфраструктури та гострий дефіцит кадрів.
Але, мабуть, найважчим у продовольчому питанні може стати криза світової економічної системи в недалекому майбутньому. Брак власного продовольства може покрити імпорт, однак якщо через глобальне розбалансування світової системи постраждають всі країни без винятку, то і питання імпорту може стати вкрай складним завданням. У цих умовах єдиним варіантом може бути вибудовування нової економічної системи, в якій підтримка людини, як основного "ресурсу" розвитку країни, стало б пріоритетним завданням. Адже якщо економіка країни націлена на підтримку внутрішнього потенціалу, то це означає подушку від криз та імпульс подальшого розвитку.