Про це заявив керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов, передає RegioNews.
За його словами, держава має з’ясовувати, хто є реальним власником компанії, яка вносить за підозрюваного десятки мільйонів гривень, звідки походять ці кошти та які відносини пов’язують заставодавця з фігурантом справи.
"Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів", – наголосив Абакумов.
Він наголосив, що застава має забезпечувати належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов’язків, а не перетворюватися на механізм легалізації незаконно отриманих коштів.
Як приклад він навів справу "Мідас". За словами детектива, у ній мільйони гривень застави за топпосадовців вносилися з рахунків компаній із сумнівною господарською діяльністю, які формально не були пов’язані з підозрюваними.
За версією Абакумова, у таких схемах готівку, отриману внаслідок протиправної діяльності, фактично обмінюють на безготівкові кошти на рахунках компаній. Після цього підприємство формально виступає заставодавцем і переказує гроші для внесення застави.
За даними НАБУ, винагорода за такі послуги могла становити від 10% до 30% суми застави, що, на думку правоохоронців, свідчить про формування окремого прибуткового бізнесу.
Абакумов вважає, що правила визначення застави та процедура її внесення потребують законодавчих змін. Однією з основ для цього він назвав законопроєкт №15388, зареєстрований 8 липня 2026 року.
На думку детектива, нині фінансовий моніторинг у таких випадках не завжди спрацьовує: кошти переказують, застави вносять, а підозрювані виходять на волю без належної перевірки законності походження грошей.
Нагадаємо, НАБУ прилюднило відео про спецоперацію "Форест Гамп" та заявило про викриття групи осіб, яка легалізувала 150 млн грн готівкою для сплати застави одному з фігурантів справи "Мідас".
За версією слідства, кошти, одержані злочинним шляхом, через низку рахунків підконтрольних компаній вводили в легальний обіг, щоб використати їх для внесення застави за одного з фігурантів справи.