Допомога ветеранам на протезах або людям на кріслах колісних часто сприймається як акт доброти. Проте раптова поява чи непрохана допомога може викликати стрес або навіть сприйматися як загроза
Психологиня Хмельницького обласного осередку ГО "Захист держави" Лілія Коцюк роз'яснює базові правила етичного спілкування та тактильної взаємодії.
Каже, найпоширеніша помилка – кидатися на допомогу без попередження. Хапати крісло колісне чи брати людину за лікоть порушує особистий простір і може стати тригером флешбеку для ветеранів.
Як діяти тактовно
- Попередьте і запитайте. Підійдіть, встановіть зоровий контакт і спокійно скажіть: "Вам допомогти?" або "Чи можу я бути вам корисним?".
- Поважайте вибір. Якщо відповідь "ні", посміхніться і йдіть далі. Це означає, що людина контролює ситуацію і хоче впоратися самостійно.
- Дізнайтеся, як саме допомогти. Якщо людина погодилася, уточніть деталі: наприклад, "За яку ручку краще взятися?". Уникайте розпитувань про поранення чи війну – людина сама розповість, якщо захоче.
Три базові "НЕ"
- НЕ будьте зверху. Якщо спілкуєтеся з людиною у кріслі колісному, присядьте, щоб очі були на одному рівні.
- НЕ торкайтеся обладнання. Крісло колісне, протез або тростина – частина тіла людини. Не спирайтеся на них і не беріть без дозволу.
- НЕ проявляйте надмірного жалю. Фрази на кшталт "бідненький" або "о боже, такий молодий" – токсичні. Краще проявляти повагу.
І пам’ятайте: інклюзія – це не лише пандуси, а наша здатність бачити людину, а не її інвалідність чи поранення. Ввічливість, повага та відкритість цінуються більше, ніж будь-яка допомога.
Якщо вам потрібна професійна психологічна підтримка, звертайтеся до осередків громадської організації "Захист держави": Хмельницький: вул. Героїв Майдану, 42/1.
Нагадаємо, раніше Харківський осередок ГО "Захист Держави" пояснював навіщо потрібен статус особи з інвалідністю внаслідок війни, які права він надає та з чого починати оформлення після поранення, контузії чи захворювання.