Тема заробляння на війні в Україні є однією із найпопулярніших і ще довго буде такою, незалежно від того, коли саме закінчиться війна (чи принаймні її гаряча фаза). Ще 2019 року, в умовно мирний час, цю тему досить успішно – з точки зору підсумкового результату – розкручували проти тодішньої влади. Тепер же, в часи повномасштабки, тема ця зі зрозумілих причин набула небаченої раніше масштабності. І, знов-таки, зі зрозумілих причин в цій темі виявилася замазаною нинішня влада, яка і стала владою, зокрема, на темі критики "наживи на війні" попередників.
Одним із найяскравіших прикладів став кейс полтавської обласної влади та фортифікаційних споруд. Для тих, хто не в курсі, фортифікації ці будувалися, звісна річ, не на території Полтавщини, там бойові дії поки що не ведуться і, дай Боже, не вестимуться – а на не окупованій росіянами частині Донецької області.
Піраміди Проніна
Почалася вся ця історія ще при попередньому очільнику Полтавської обласної військової адміністрації Філіпу Проніну. Ми вже писали про те, що у кар’єрі Проніна і до полтавського відрядження вистачало скандальних епізодів – скажімо, в Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), де його запідозрили у взаємному виписуванні немаленьких надбавок до зарплати із головою АРМА. Втім, тоді цю справу суд закрив, не знайшовши "ознак конфлікту інтересів".
Так от, як наголосив народний депутат Ярослав Железняк, який активно педалює тему будівництва фортифікаційних споруд на території Донецької області силами Полтавської ОВА, почалася ця історія ще в лютому минулого року, коли цю обласну військову адміністрацію очолював Філіп Пронін.
Саме при ньому були підписані 16 відповідних контрактів на загальну суму понад 370 мільйонів гривень. Усі ці контракти Полтавська ОВА підписала з одним підрядником – ТОВ "Енкі Констракшн". Як відомо, нині, під час дії воєнного стану, подібні роботи можна проводити поза процедурою прозорих тендерів. Тому не дивно, підкреслив Железняк, що остаточні суми поступово зростали і зростали.
Так, йдеться у розслідуванні нардепа, тільки на темі загороджувальних пірамід, використовуючи посередника, компанію "Прімум Актив", було відмито немало коштів – зважаючи на те, що ТОВ "Енкі Констракшн" посередник постачав ці піраміди по 2161 гривні за одиницю товару, а згодом у тій же компанії, але вже для інших замовників, ціна різко впала до 541 гривні.
Фортифікаційні схеми
Звісна річ, завищення цін на товари та послуги – це, так би мовити, класика жанру. Але був у цій історії ще один дуже цікавий епізод, про який Железняк також розповів. Цей епізод пов’язаний безпосередньо з будівництвом фортифікаційних споруд. От саме на "будівельних роботах", як зазначив нардеп, і відмивалося немало грошей.
Схему цю Железняк описав дуже просто. За його словами, "ряд приватних та навіть комунальних компаній могли отримати "критичність" в обмін на делегування своїх працівників для такого будівництва". Тобто Полтавська обласна військова адміністрація, будемо говорити прямо, "нагибала" бізнесові чи взагалі комунальні структури на фактично безкоштовні роботи у Донецькій області. Платою за ці роботи ставала можливість отримати статус критично важливих підприємств і, наприклад, бронювати своїх працівників (що в нинішніх умовах є досить важливим, бо бізнес усе сильніше відчуває нестачу робочих рук, поки що прикриваючи це пафосною рекламою про залучення жінок у ті сфери, де їх і близько не було).
А гроші, виділені на ці будівельні роботи, падали у відповідні кишені. Згодом Железняку почали надходити уже прямі свідчення з районів Полтавщини про те, що така схема справді застосовувалася. А також про те, що отримана можливість бути "критичним" і оформлювати "бронювання" використовувалася підприємствами для наданні броні "потрібним людям". Словом, схема виявилася багатоступінчатою і широкомасштабною, вийшовши уже за межі власне Полтавської ОВА.
Як відреагувала ОВА
Якою ж була реакція вже нинішнього очільника Полтавської обласної військової адміністрації Володимира Когута, якого Пронін після себе "залишив на господарстві", спитаєте ви? А вона була. Когут, "враховуючи резонанс у ЗМІ, запросив народного депутата Ярослава Железняка відвідати Донеччину, особисто оглянути фортифікації, які у 2024 році були побудовані Полтавською ОВА".
Все б нічого, але, як відповів на це запрошення нардеп, "і я, і вони чудово знають, що мова йде про ділянку, яку ми вже втратили". Тож особисто оглянути і перевірити – не вийде. Хіба що у Когута є якісь таємні домовленості із російськими окупаційними військами…
Тому ми просто зацитуємо Железняка із його розслідування, що ж там за фортифікації. А цитата буде ось така: "Там мають бути козирки, аркові конструкції, бетонні перекриття. Всього цього ми не бачимо. Глибина перекриття в бліндажу недостатня проти влучання важкої арти чи бомби. Відсутній антипідривний бар'єр, тобто бетонні плити або мішки з піском. Відсутнє додаткове перекриття перед бліндажами, точніше над бліндажами. […] Ну і у входах до бліндажів точно має бути обов'язковий поворот на 90 градусів, аби обмежити рух БпЛА. Цього ми теж не бачимо".
Загалом же, як з’ясував народний депутат, на цьому, справді критично важливому для України будівництві, могло бути вкрадено щонайменше 200 мільйонів гривень. Що ж, схоже, словосполучення "полтавські фортифікації" незабаром може увійти в українські словники фразеологічних зворотів, витіснивши звідти давні-предавні "потьомкінські села". Шкода лише, що це відбувається у такий страшний час і такою дорогою ціною.