Це перший випадок в історії війн за останні мінімум 120 років, коли командувача угрупованням військ призначають на важливу фронтову посаду не через якісь визначені для цієї посади якості, не через якесь визначене завдання, а просто після інтерв'ю, щоб усунити подалі від журналістів і щоб він не давав нові інтерв'ю.
Призначення генерала на командування тактичною групою не є покаранням – це честь та висока довіра для будь-якого військового з боку керівництва держави. Командир тактичної групи не обороняє посадку, а керує діями кількох бригад. Наєв отримав від Зеленського відповідальність за долю багатьох наших воїнів та знищення ворога у важливій смузі.
Нагадаю, що рівно рік, з 11 лютого 2024-го, коли його звільнили з посади командувача об'єднаних сил, Наєв взагалі не мав ніяких посад в армії, і був призначений 11 лютого 2025-го року на наступний день після інтерв'ю в Українській правді, де він розповів про повну бездіяльність керівництва офісу президента перед російським вторгненням у 2022-му році, і те, що оперативне розгортання оборони, підготовки до підриву мостів, мобілізації, інформування про наступ ворога не було здійснено через відсутність розпоряджень з боку Верховного головнокомандувача. Але одне інтерв'ю надало новий поштовх у кар'єрі, і цілком ймовірно, що Зеленський тепер буде робити все, щоб побудувати дружні стосунки з Наєвим, якого він у 2022-му нагородив званням Герой України. Це цілком у стилі офісу президента.
Наші війська знаходяться на курахівському напрямку у невигідному тактичному становищі через контроль ворогом гряди панівних висот. Попередньому командувачу тактичної групи не вдалось добитись у Києві наказу на відхід, щоб спрямити лінію фронту та вибудувати рубіж оборони на вигідних позиціях. Тут треба ризикувати посадою. Але тримати посаду – це незрівнянно легше та безпечніше, ніж тримати посадку.
І це гарний урок для військових – спілкуйтесь з журналістами, давайте інтерв'ю, давайте оціки діям своїх керівників, у деяких випадках це дуже ефективно працює.