Про це йдеться в аналізі Офіса ефективного регулювання BRDO, передає RegioNews.
Експерти зазначили, що йдеться про рішення одного з судів Одеси, де жінку звинуватили у створені порнографії. Суд посилався на міжнародну конвенцію про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними від 12 вересня 1923 року. Експерти підкреслили, що Україна не підписувала цей документ.
"Україна ніколи приєднувалася до неї та не підтверджувала її чинність у порядку правонаступництва. Це підтвердив і Секретаріат ООН, про що Міністерство закордонних справ України поінформувало Міністерство внутрішніх справ України ще у 2023 році", - зазначили фахівці.
Також суд посилався на закон України "Про захист суспільної моралі", який втратив чинність за понад рік до вчинення правопорушення, та на Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, яка не регулює розповсюдження контенту через месенджери та соціальні мережі.
Керівник сектору ICT BRDO Ігор Самоходський заявив, що суди виносять вироки, посилаючись на норми права, які в Україні не діють. За останні три роки, за його словами, було щонайменше 40 вироків щодо порнографії із однаковими обвинуваченнями.
Що стосується цього випадку, то жінці призначили три роки позбавлення волі, але звільнили її з випробувальним строком один рік.
Слід зазначити, що наприкінці 2024 року комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності підтримав для ухвалення в першому читанні доопрацьований законопроєкт про декриміналізацію порно. Депутат Ярослав Железняк підкреслив, що цей проєкт закону вносить зміни до статті 301 Кримінального кодексу, які скасовують покарання для дорослих людей за зняті та поширені відео інтимного характеру у вигляді увʼязнення на три-п'ять років.
За словами депутата йдеться про декриміналізацію порно, щоб людей "не кидали у вʼязницю за зберігання контенту або не проводили масові "таємні закупівлі" у веб-камерах".