У центрі цієї резонансної справи перебуває Володимир Яценко, колишній заступник голови правління ПриватБанку, який наразі знаходиться під слідством НАБУ за підозрою у масштабній розтраті банківських коштів. Ключовим об'єктом протистояння став порт "Боріваж", а основним інструментом у цій справі виступила страхова компанія "Інгосстрах". Саме ця компанія, попри протести акціонерів, опинилася під контролем представників Яценка, які протягом тривалого часу блокують проведення зборів акціонерів та подають численні позови до ПриватБанку, передає RegioNews.
Ситуація загострилася у вересні 2024 року, коли акціонери "Інгосстраху" спробували провести загальні збори. У відповідь юридична команда Яценка вдалася до безпрецедентного кроку, подавши понад дванадцять позовів до судів різних областей з єдиною метою – заблокувати проведення зборів. Показово, що з усіх суддів лише Макаренко задовольнила цей запит, винісши 14 листопада ухвалу про заборону зборів, що прямо суперечить нормам Господарського процесуального Кодексу, згідно з яким корпоративні спори належать до компетенції господарських судів.
Розвиток подій набув ще більш неординарного характеру, коли на цю ухвалу була подана апеляційна скарга. Напередодні засідання апеляційного суду юристи Яценка подали новий аналогічний позов, який знову потрапив до судді Макаренко. 11 грудня вона винесла друге ідентичне рішення, демонструючи відверте нехтування можливими висновками апеляційного суду.
Подальший розвиток подій набув особливо критичного характеру, коли ПриватБанк оголосив про проведення торгів з продажу прав вимоги до ТОВ "Боріваж" зі стартовою ціною 3,4 мільярди гривень. Юридична команда Яценка, дотримуючись вже апробованої тактики, подала десять позовів до різних судів з метою заблокувати торги. Після серії невдалих спроб отримати бажане рішення в інших судових інстанціях одинадцятий та дванадцятий позови знову потрапили на розгляд саме до судді Макаренко.
Враховуючи, що розподіл справ між суддями здійснюється автоматизованою системою документообігу у випадковому порядку, ймовірність того, що чотири "потрібні" справи поспіль потраплять до одного й того ж судді, становить лише 0,001% – фактично один шанс із тисячі.
Зараз вирішується питання про заборону торгів, на яких державний ПриватБанк має отримати мільярди коштів. Той самий банк, що є основним донором бюджету воюючої держави, куди він з початку року перерахував вже понад 56 мільярдів гривень! Той самий банк, що 80 % свого прибутку віддає до бюджету.
На тлі попередніх рішень судді Макаренко існують обґрунтовані побоювання щодо можливого винесення чергової ухвали про заборону торгів. Однак якщо блокування зборів акціонерного товариства вже викликало серйозні питання, то потенційне сприяння завданню державі збитків на мільярди гривень може мати значно серйозніші наслідки.
За таких обставин очікується належне реагування правоохоронних органів, які мають провести ретельне розслідування всіх обставин справи та дати правову оцінку можливому винесенню завідомо неправосудних рішень, особливо враховуючи масштаб потенційних збитків для держави у воєнний час.
Нагадаємо, державний "ПриватБанк" знову опинився в епіцентрі судового протистояння через спроби заблокувати продаж права вимоги до порту "Боріваж" вартістю 3,4 млрд грн. Ситуація розгортається на тлі нещодавньої перемоги банку в апеляційному суді та появи нових позовів у Соборному районному суді Дніпра, який раніше мав репутацію пов'язаного з колишніми власниками "ПриватБанку".
На початку жовтня стали відомі нові подробиці щодо схем, за допомогою яких колишній менеджмент "ПриватБанку" Володимир Яценко намагається повернути собі націоналізовані активи цієї фінустанови.
Крім того повідомлялося, що центральною ланкою у схемі юридичних атак на "ПриватБанк" під керівництвом Володимира Яценка виступає АТ "Інгосстрах" – страхова компанія, що раніше обслуговувала інтереси "ПриватБанку" та здійснювала страхування майна його позичальників.
Також відомо, що після початку повномасштабного російського вторгнення підозрюваний у привласненні майна колишній перший заступник голови правління "ПриватБанку" Володимир Яценко, якого випустили під заставу в понад 52 млн грн, виїхав за кордон.