Порушення ерекції або еректильна дисфункція – це стан, при якому чоловік має постійні або періодичні проблеми з досягненням та/або підтримкою ерекції, достатньої для задовільного статевого акту
Основні симптоми еректильної дисфункції (ЕД):
- проблеми з досягненням ерекції;
- нездатність підтримувати ерекцію;
- зменшення сексуального потягу/лібідо.
Для діагностики ЕД лікар зазвичай збирає анамнез, проводить фізикальний огляд та призначає необхідні аналізи.
Своєчасне виявлення та лікування порушення потенції важливе, оскільки цей стан вкрай негативно впливає на якість життя, самооцінку та стосунки.
Чому виникає еректильна дисфункція?
Причини еректильної дисфункції можуть бути фізіологічними (захворювання серця, діабет, ушкодження нервів, гормональні порушення тощо) або психологічними (стрес, тривога, депресія). Також на якість ерекції можуть впливати спосіб життя та лікарські препарати, що приймаються.
Основні причини порушення потенції:
- судинні порушення – атеросклероз, високий рівень холестерину, гіпертонія, ангіопатія при діабеті – призводять до порушення кровотоку у пенісі;
- неврологічні проблеми – захворювання, травми або операції, що зачіпають нервові шляхи, що контролюють ерекцію;
- гормональні порушення – низький рівень тестостерону, підвищений пролактин та ін;
- захворювання сечостатевої системи – простатит, рак передміхурової залози, операції на малому тазі;
- прийом деяких ліків – антидепресанти, антигіпертензивні, хіміотерапія та ін;
- психогенні фактори – стрес, депресія, тривога, проблеми у відносинах;
- травми хребта, тазу, перенесені операції;
- спосіб життя – куріння, зловживання алкоголем, ожиріння, малорухливість;
- вікові зміни в організмі, у тому числі судинні та гормональні.
Для ефективного лікування важливо виявити та усунути першопричину дисфункції. Найчастіше має місце поєднання кількох факторів.
Лікування еректильної дисфункції
Лікування залежить від причини виникнення проблеми та може включати такі методи:
- зміна способу життя – відмова від куріння та вживання алкоголю, нормалізація ваги, регулярні фізичні вправи, зниження рівня стресу;
- лікарські препарати при еректильній дисфункції – інгібітори фосфодіестерази 5 типу (ФДЕ-5) – силденафіл (Віагра, Максігра), тадалафіл (Сіаліс), варденафіл (Левітра) та ін. Поліпшують приплив крові до пенісу. Це найефективніші препарати першої лінії для лікування порушення ерекції. Однак важливо знати, що інгібітори ФДЕ-5, наприклад, Максігра та алкоголь несумісні через посилення побічних ефектів ліків (запаморочення, головний біль, припливи жару, нудота) та додаткового навантаження на серцево-судинну систему;
- лікування супутніх патологій – діабету, гіпертонії та ін, гормонозамісна терапія при гіпогонадизмі (дефіцит тестостерону);
- вакуумні пристрої для стимуляції ерекції – створюють негативний тиск для надходження крові в пеніс;
- протезування статевого члена – імплантація гідравлічних або напівжорстких протезів у печеристі тіла пеніса (при тяжких випадках патології);
- судинна хірургія – операції для поліпшення кровотоку в ділянці таза та статевого члена;
- психотерапія – подолання психологічних причин порушення потенції.
Вибір методу лікування залежить від причини, тяжкості ЕД та загального стану здоров'я пацієнта.